ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     10 січня 2007 р.

     № 34/104

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     Божок В.С. - головуючого,

     Костенко Т. Ф.,

     Коробенко Г.П.

     розглянувши

     касаційну скаргу

     ТОВ "Гірничозбагачувальна фабрика "IНДУСТРIЯ"

     на постанову

     від     10.10.2006р.     Дніпропетровського      апеляційного
господарського суду

     у справі

     господарського суду Дніпропетровської області

     за позовом

     ВАТ "Нікопольський завод феросплавів"

     до

     ТОВ "Гірничозбагачувальна фабрика "IНДУСТРIЯ"

     ДП "Придніпровська залізниця"

     ТОВ "Байп Ко., ЛТД"

     про

     стягнення 1443, 74 грн.,

     в судовому засіданні взяли участь представники:

     позивача: Молодяк К.Ю. (дов. від 24.11.06 № 115-40/6),

     відповідача-1: не з'явились,

     відповідача-2: Шляєв I.В. (дов. від 01.01.07 № 74),

     відповідача-3: не з'явились,

     ВСТАНОВИВ:

     Рішенням від 06.07.06 господарського  суду  Дніпропетровської
області позов до ТОВ "Гірничо  збагачувальна  фабрика  "Iндустрія"
задоволено, з товариства на користь  позивача  стягнуто  1443,  74
грн.  шкоди,  завданої  ваговою  недостачею  антрациту,  102  грн.
держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення
судового процесу.  В  задоволенні  позову  до  інших  відповідачів
відмовлено.

     Постановою  від  10.10.06   Дніпропетровського   апеляційного
господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

     Не     погоджуючись     з     судовими     рішеннями,     ТОВ
"Гірничозбагачувальна фабрика  "IНДУСТРIЯ"  звернулося  до  Вищого
господарського суду України з  касаційною  скаргою  і  просить  їх
скасувати, з огляду  на  порушення  судом  норм  матеріального  та
процесуального  права,  прийняти  нове  рішення  яким   в   позові
відмовити.

     Колегія суддів, приймаючи до уваги межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та  процесуального
права при винесенні оспореного судового акту знаходить  необхідним
задовольнити касаційну скаргу частково.

     Як  було  встановлено  господарськими  судами,  які  приймали
рішення  у  даній  справі,  відповідно  до   умов   договору   від
06.06.2005р. № 126-Б/2005/1859 поставки товару, укладеного між ТОВ
фірма "Байп Ко., ЛТД"  (продавець)  та  ВАТ  "Нікопольський  завод
феросплавів"  (покупець),  приймання  продукції  по  кількості  та
якості  здійснюється  згідно  з  інструкціями   П-6,   П-7.(п.6.1,
договору).

     Пунктом 3.1 договору передбачено, що товар  поставляється  на
умовах СРТ станція "Нікополь -Придніпровський".

     Відповідно до залізничної накладної №  52213690  відправником
вантажу  було  ТОВ  ГОФ  "Iндустрія",  якому  на  виконання   умов
вказаного договору  ТОВ  фірма  "Байп  Ко.,  ЛТД"  передано  товар
загальною вагою 69000 кг.

     22.06.2005р. на адресу позивача у вагоні № 67174532  надійшло
вугілля  марки  антрацит.  В  залізничній  накладній  №   52213690
вказано, що маса вугілля у вагоні № 67174532 становить 69000 кг.

     Під час приймання вказаної партії вугілля по  кількості  було
встановлено, що  фактична  вага  отриманого  вугілля  у  вагоні  №
67174532 становить 64100 кг, тобто, виявлено недостачу 4900 кг,  з
урахуванням норми недостачі-1% вагова недостача склала 4210 кг  на
суму 1443, 74 грн.

     Недостачу продукції  документально  підтверджено  комерційним
актом  БК  061057/97   від   22.06.2005р.,   в   якому,   зокрема,
зафіксовано, що завантаження на рівні нижче бортів на 40 см, сліди
втрати вантажу відсутні.

     Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,  що
судові рішення прийнято без  врахування  усіх  фактичних  обставин
справи.

     Так, судами не надано відповідної оцінки комерційному акту БК
061057/97 від 22.06.2005р.

     Відповідно до п.  10  Правил  складання  актів,  затверджених
наказом  міністерства  транспорту  України  від  28.05.02  №   334
( z0567-02 ) (z0567-02)
         комерційний акт повинен бути підписаний  обов'язково:
начальником станції призначення;  начальником  вантажного  району;
прийомоздавальником  станції   та   одержувачем   (у   разі   його
присутності). Ці особи повинні  бути  присутні  при  переважуванні
вагону, щоб підтвердити той чи інший  факт,  який  відображений  в
акті.

     При цьому у вказаному вище комерційному акті вказано, що  при
прийомці     були     присутні      прийомоздавальник      станції
Нікополь -Святашова та представник вантажоодержувача Марченко.

     Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази  повноважень
Марченко на прийняття участі від імені  ЗАТ  "Нікопольський  завод
феросплавів"  у  прийманні  вантажу  по  кількості  та  підписання
комерційного акту, що суперечить чинному законодавству та  впливає
на ступінь доказової сили комерційного акту.

     Не дослідження вказаних обставин, які мають суттєве  значення
для вирішення спору призвело до прийняття  помилкового  рішення  у
справі.

     З огляду  на  викладене  прийняті  у  справі  судові  рішення
підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

     Керуючись   ст.ст.   111-5,   111-9,   111-11   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

     ПОСТАНОВИВ:

     Касаційну скаргу задовольнити частково.

     Рішення від 06.07.06  господарського  суду  Дніпропетровської
області та постанову від 10.10.06 Дніпропетровського  апеляційного
господарського суду у справі № 34/104 скасувати.

     Справу направити на  новий  розгляд  до  господарського  суду
Дніпропетровської області.

     Головуючий

     Божок В.С.

     Судді:

     Костенко Т.Ф.

     Коробенко Г.П.