ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.01.2007 Справа N 18/234-06
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 15.03.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги комунального
підприємства "Дніпродзержинське житлове об'єднання",
Дніпропетровської області, м. Дніпродзержинськ
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
19.10.2006 р.
у справі господарського суду Дніпропетровської області
за позовом комунального підприємства "Дніпродзержинське
житлове об'єднання", Дніпропетровської області,
м. Дніпродзержинськ
до
суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи П.Ю.П.,
м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області
про розірвання договору оренди нерухомого майна
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: СПД П.Ю.П.; Камишний В.А. - дов. від
13.02.2006 р. N 630
В С Т А Н О В И В:
Комунальне підприємство "Дніпродзержинське житлове
об'єднання" звернулось з позовом до господарського суду
Дніпропетровської області про розірвання договору оренди
нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста
укладеного між КП "Дніпродзержинське житлове об'єднання" та
приватним підприємцем П.Ю.П.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує
своїх зобов'язань по договору у вигляді погіршення стану
приміщення, неповідомлення позивача про страховий випадок та
використання приміщення не за цільовим призначенням.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
18.07.06 р. зі справи N 18/234-06, залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
19.10.2006 р. у даній справі, в позові відмовлено.
Судові рішення мотивовані недоведеністю позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою у даній
справі, КП "Дніпродзержинське житлове об'єднання" звернулось з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення,
яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи скаргу тим, що судами
порушено норми матеріального та процесуального права без
зазначення цих норм.
У відзиві ПП П.Ю.П. на касаційну скаргу, останній просить
судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.
Позивач не реалізував своє процесуальне право на участь у
судовому засіданні суду касаційної інстанції, а натомість направив
до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з
неможливістю забезпечення явки свого представника у судове
засідання, яке колегія залишає без задоволення, оскільки позивач у
клопотанні не навів поважних причин цьому. До того ж про час і
місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, а
надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі
не обмежено будь-яким певним колом осіб.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи
наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.04 р. між
КП "Дніпродзержинське житлове об'єднання" (Орендодавець) та
суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою П.Ю.П.
(Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до
комунальної власності (далі - Договір), відповідно до якого
орендодавець передає в тимчасове володіння приміщення площею
205,5 кв. м, вбудоване в будинок N 57 по проспекту Леніна, строком
на п'ять років під надання побутових послуг населенню.
Відповідно до п.1.8 Договору та акту прийому-передачі
спірного приміщення від 13.07.04 р. стан об'єкта, що орендується,
на момент передачі в оренду є незадовільний: стіни обдерті,
підлога залита водою, дерев'яна підлога вздута, потребує заміни
системи тепло-, водо-, електропостачання, електролічильник
відсутній.
Із актів складених ДП "Зоряне" вбачається, що в серпні
2004 року в наслідок проливних дощів приміщення через дверний
пройом було залито ливневими водами з проспекту Леніна. Водою було
залито стіну на висоту 20-25 см внаслідок чого відслоїлась
штукатурка, відклеїлись шпалери. Зазначене свідчить, як
встановлено апеляційним господарським судом, що залиття приміщення
сталося не з вини орендаря, а з об'єктивних причин.
Відповідачем надано докази придбання матеріалів та
обладнання, а також проведення ремонтних робіт на спірному об'єкті
на загальну суму 102061 грн. 94 коп. Зазначені роботи
здійснювались за згодою фонду комунальної власності
м. Дніпродзержинська та позивача про що свідчать лист фонду
N 1688/2 від 07.10.04 р., та письмова згода позивача на проведення
капітального ремонту (лист відповідача від 16.04.05 р. з
резолюцією позивача). Крім того в листі КП "Дніпродзержинське
житлове об'єднання" від 27.02.06 р. N 183/4 адресованого фонду
комунальної власності міста Дніпродзержинська зазначено, що будь
які порушення умов договору з боку орендаря відсутні, останньому
надано згоду на проведення капітального ремонту приміщення по
пр. Леніна, 57.
Згідно пунктів 7.1, 9.8 Договору орендодавець має право
виступати з ініціативою щодо внесення змін до договору або його
розірвання в разі погіршення стану орендованого майна внаслідок
невиконання або неналежного виконання умов цього договору. Даний
договір може бути розірвано в односторонньому порядку у випадку
несплати орендодавцем орендної плати понад 3 місяці.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
договір оренди може бути розірвано
за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди
може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання
сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених
законодавчими актами України.
Позивачем, як встановлено господарським судом першої та
апеляційної інстанцій, не доведено, що відповідач не виконує своїх
зобов'язань по договору.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо
неправильного застосування господарськими судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права, які
зводяться до оспорювання висновку суду стосовно доведеності
обставин справи та намагань позивача надати перевагу його доказам
над іншими, що суперечить вимогам статті 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а тому не можуть впливати на правильність та
законність судового рішення, в зв'язку з чим підстав для
скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія не
вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, - П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 19.10.2006 р. у справі N 18/234-06 залишити без змін.
Головуючий суддя В.С.Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П.Коробенко