ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2007 р.
№ 13/61
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Ковтонюк Л.В.
Чабана В.В.
за участю представників:
позивача Мандригеля Р.С. довіреність № 262/10
від 18.09.2006
відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України"
на постанову
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 20.09.2006
у справі
господарського суду
№ 13/61
Дніпропетровської області
за позовом
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України"
до
Товариства з обмеженою
відповідальністю "Енерговодхоз"
про
стягнення 21 440,99 грн.
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2006 року Дочірня компанія "Укртрансгаз"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі -ДК
"Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України") звернулась з позовом до
Відкритого акціонерного товариства "Енерговодхоз" (далі -ТОВ
"Енерговодхоз") про стягнення 13 003,07 грн. боргу за поставлений
природний газ, 2 401,63 грн. пені, 1 131,90 грн. 3% річних, 3
994,18 грн. суми, на яку збільшився борг з урахуванням
встановленого індексу інфляції, 910,21 грн. 7 % штрафу. Позов
мотивовано тим, що відповідач не виконав у повному обсязі свої
зобов'язання за договором № 06/03-218-ТЕ-4 від 24.01.2003 на
постачання природного газу щодо сплати вартості отриманого ним
природного газу в січні - квітні 2003 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
07.06.2006 (суддя Рудь I.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з
ТОВ "Енерговодхоз" на користь ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз
України" 13 003,07 грн. основного боргу, 1 131,90 грн. 3% річних,
3 994,18 грн. суми, на яку збільшився борг з урахуванням
встановленого індексу інфляції, 910,21 грн. 7 % штрафу. В частині
стягнення пені у розмірі 2 401,63 грн. відмовлено. Рішення в
частині задоволених вимог по стягнення боргу, 3 % річних, суми, на
яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції,
та 7 % штрафу мотивовано тим, що відповідач свої зобов'язання за
договором № 06/03-218-ТЕ-4 від 24.01.2003 щодо оплати вартості
отриманого природного газу не виконав, в задоволенні позовних
вимог в частині стягнення пені відмовлено в зв'язку з пропуском
строку позовної давності.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 20.09.2006 (колегія у складі суддів: Кузнєцової I.Л.,
Сизько I.А, Швець В.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Енерговодхоз"
задоволено. Рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 07.06.2006 скасовано. Позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Енерговодхоз" на користь ДК "Укртрансгаз" НАК
"Нафтогаз України" 6 300,01 грн. основного боргу, 538,29 грн. 3%
річних, 1 868,63 грн. суми, на яку збільшився борг з урахуванням
встановленого індексу інфляції. В решті позовних вимог відмовлено.
Постанову в частині задоволених вимог вмотивовано тим, що,
враховуючи зміст договірних відносин сторін за договорами №
06/02-1647-ТЕ-3 від 30.10.2002 та № 06/03-218-ТЕ-4 від 24.01.2003,
передбачених ними умов оплати отриманого відповідачем природного
газу, платежі останнього в грудні 2002 року та січні 2003 з
посиланням у призначенні платежу на договір № 06/02-1647ТЕ-3 від
30.10.2002 здійснено в рахунок оплати природного газу за умовами
договору № 06/03-218-ТЕ-4 від 24.01.2003. З урахуванням цих
платежів заборгованість відповідача за договором № 06/03-218-ТЕ-4
від 24.01.2003 становить суму 6 300 грн.
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 20.09.2006, ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз
України" звернулась з касаційною скаргою, в якій просить її
скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 07.06.2006 залишити без змін, посилаючись на порушення судом
норм матеріального права: ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, та неправильне застосування норм процесуального права:
ст.ст. 32, 33, 34, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В судове засідання 09.01.2007 не з'явився представник ТОВ
"Енерговодхоз". Враховуючи, що про час і місце розгляду справи ТОВ
"Енерговодхоз" повідомлено належним чином, Вищий господарський суд
України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за його
відсутності.
Вищий господарський суд України, приймаючи до уваги межі
перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на
підставі встановлених фактичних обставин справи застосування норм
матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного
судового акта, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Підставою заявленого у даній справі позову є невиконання
відповідачем зобов'язань за договором № 06/03-218-ТЕ-4 від
24.01.2003 в частині здійснення повної оплати за спожитий
природний газ.
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов в сумі 6300,01
грн. в частині заявленої до стягнення заборгованості та
відмовляючи у стягненні решти заборгованості в сумі 6 703,06 грн.,
послався на умови іншого договору, який не є предметом спору у
даній справі, при цьому в обгрунтування здійснення відповідачем
оплати вартості природного газу суд апеляційної інстанції зазначив
платіжні доручення, за якими відповідач перерахував грошові кошти
на рахунок позивача в грудні 2002 року та січні 2003 з посиланням
у призначенні платежу на договір № 06/02-1647ТЕ-3 від 30.10.2002,
які на думку суду апеляційної інстанції, свідчать про передоплату
обсягів природного газу за договором № 06/03-218-ТЕ-4 від
24.01.2003.
З такою правовою позицією Вищий господарський суд України не
може погодитись.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до п. 6.1
договору № 06/03-218-ТЕ-4 від 24.01.2003, оплата за газ
здійснюється відповідачем грошовими коштами шляхом поточного
перерахування на рахунок позивача протягом місяця поставки 100%
вартості фактично спожитих обсягів газу. Остаточний розрахунок за
фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту
приймання-передачі до 6 числа, наступного за звітним місяцем.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його
умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або
законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться.
Доказів того, що позивач погодився зарахувати отримані від
відповідача кошти із зазначенням призначення платежу "оплата за
газ по договору № 06/02-1647-ТЕ від 30.10.2002" в рахунок оплати
за поставлений відповідачу газ за договором № 06/03-218-ТЕ-4 від
24.01.2003 в матеріалах справи відсутні, тому у суду апеляційної
інстанції не було правових підстав для зарахування цих коштів на
погашення заборгованості за іншим договором без згоди позивача.
Суд першої інстанції, з'ясувавши у повному обсязі обставини
щодо прав і обов'язків сторін за спірним договором, дійшов вірного
висновку про задоволення вимог щодо стягнення 13 003,07 грн. суми
боргу, 3994,18 грн. суми, на яку збільшився борг з урахуванням
встановленого індексу інфляції, 1131,90 грн. 3% річних.
Разом з тим, Вищий господарський суд України вважає, що
відсутні підстави для стягнення заявленого позивачем штрафу у
розмірі 7% в сумі 910,21 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
у разі якщо
порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є
суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора
економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного
контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок
Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту,
штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом
чи договором.
Враховуючи, що сторони за порушення відповідачем строків
виконання зобов'язання щодо оплати вартості природного газу
встановили інший розмір штрафних санкцій у вигляді пені, для
стягнення пені, як правильно зазначив в рішенні суд першої
інстанції, строк позовної давності сплив у 2004 році, тому вимоги
в цій частині позову є такими, що не грунтуються на чинному
законодавстві України.
За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції є
такою, що підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції
підлягає скасуванню в частині задоволення вимог про стягнення
910,21 грн. 7% штрафу. В цій частині вимог позов задоволенню не
підлягає. В решті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню
без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити
частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 20.09.2006 у справі № 13/61 скасувати.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
07.06.2006 у справі № 13/61 в частині задоволення позовних вимог
про стягнення 910,21 грн. 7 % штрафу скасувати. В цій частині
вимог в позові відмовити. В решті рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 07.06.2006 у справі № 13/61 залишити
без змін.
Головуючий суддя В.Карабань
судді: Л.Ковтонюк
В.Чабан