ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2006 р.
№ 6-19-21/144-05-4723 ( rs124601 ) (rs124601)
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака I.М., Палій
В.М., за участю представника Роздільнянської міжрайонної державної
податкової інспекції С. Копанського (дов. від 30.05.05) та
прокурора відділу Генеральної прокуратури України С.Громадського,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
заступника прокурора Одеської області та касаційну скаргу
Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції на
постанову від 12 вересня 2006 року Одеського апеляційного
господарського суду у справі № 6-21/144-05-4723 ( rs124601 ) (rs124601)
за
позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Промислово-будівельні технології" до Управління внутрішніх справ
України в Одеській області, Роздільнянської міжрайонної державної
податкової інспекції, Управління державного казначейства України в
Одеській області, третя особа - товариство з обмеженою
відповідальністю "Продмаркет", про визнання права власності на
майно та стягнення 899 088 грн. 28 коп.,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Промислово-будівельні технології" звернулося до господарського
суду Одеської області з позовом до Управління внутрішніх справ
України в Одеській області про визнання права власності на
придбані у товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркет" в
особі директора Сташок Ю.I. за договором купівлі-продажу від 4
травня 2005 року курячі стегенця в кількості 35007, 744 кг,
загальною вартістю 399 088 грн. 28 коп. та витребувати це майно з
чужого незаконного володіння.
Позовні вимоги обгрунтовувались не визнанням права та
незаконним вилученням майна.
Ухвалами від 18 січня та від 7 квітня 2006 року господарський
суд залучив іншими відповідачами відповідно Роздільнянську
міжрайонну державну податкову інспекцію і Управління державного
казначейства України в Одеській області.
В ході вирішення спору позивач змінив позовні вимоги і просив
визнати за ним право власності на придбані у товариства з
обмеженою відповідальністю "Продмаркет" курячі стегенця в
кількості 35 007, 744 кг, загальною вартістю 399 088 грн. 28 коп.
та стягнути їх вартість, а також неодержаний доход в сумі 500 000
грн. Відповідачі позов на визнали, посилаючись на відсутність у
позивача не обхідних правовстановлювальних документів на товар.
Рішенням від 3 липня 206 року господарського суду Одеської
області в позові відмовлено з мотивів не доведеності та
безпідставності вимог.
Постановою від 12 вересня 2006 року Одеського апеляційного
господарського суду рішення скасовано і позов задоволено з мотивів
незаконного вилучення міліцією майна, яке належало позивачеві.
Заступник прокурора Одеської області та Роздільнянська
міжрайонна державна податкова інспекції просять постанову
скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом
статей 387, 674 та 1166 Цивільного кодексу України, статті 50
Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, статті 5 Закону України
"Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини"
( 771/97-ВР ) (771/97-ВР)
, статей 1 і 5 Закону України "Про вилучення з обігу,
переробку, утилізацію, знищення або подальше використання
неякісної та небезпечної продукції" ( 1393-14 ) (1393-14)
, статті 17 Закону
України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя
населення" ( 4004-12 ) (4004-12)
, Декрету від 10 березня 1993 року № 46-93
( 46-93 ) (46-93)
Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і
сертифікацію", статті 4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Правил перевезень вантажів автомобільним
транспортом в Україні та залишити в силі рішення.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце
судового засідання, проте товариств з обмеженою відповідальністю
"Промислово-будівельні технології", Управління державного
казначейства України в Одеській області, товариство з обмеженою
відповідальністю "Продмаркет" право на подання відзиву на
касаційне подання і касаційну скаргу не використали та їх
представники в судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів вважає, що касаційне подання і касаційна
скарга підлягають задоволенню з наступного.
Господарськими судами встановлено, що 6 травня 2005 року
працівниками УБПЗ УМВС України в Одеській області було зупинено
автомашину з вантажем курячих стегенець. Будь-які документи на
перевезення вантажу, у тому числі які б свідчили про якість і
безпеку харчових продуктів тваринного походження, як у водія, так
і у іншої особи, яка в подальшому виявилася керівником товариства
з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельні технології",
були відсутні.
За таких обставин вантаж - 34 839, 6 кг заморожених курячих
стегенець - був переданий Роздільнянській міжрайонній державній
податковій інспекції на зберігання і, після проведення експертизи
якості, утилізований 22 липня 2005 року.
Право власності на майно позивач доводить договором від 4
травня 2005 року № 446 купівлі-продажу, на умовах якого придбав у
товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркет" 35 007, 744
кг курячих стегенець та актом приймання-передачі товару, платіжним
дорученням від 26 травня 2005 року про перерахування продавцеві 40
000 грн. та накладними.
Водночас з пояснень, які 11 травня 2005 року органам міліції
надав керівник товариства з обмеженою відповідальністю
"Промислово-будівельні технології" В.Яцун, який супроводжував
вантаж, вбачається, що ця особа відмовилася визнати свою
причетність до вантажу.
З пояснень, які 6 червня 2005 року органам міліції надав
керівник товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркет" Ю.
Сташок випливає, що зазначене підприємство у 2005 році курячі
стегенця товариству з обмеженою відповідальністю
"Промислово-будівельні технології" не продавало і відповідні
договір, акт приймання-передачі товару, накладні не складало.
За змістом статті 26 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
об'єктами права власності господарського товариства є
майно, придбане на підставах, не заборонених законом.
Статтею 674 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що відповідність товару вимогам законодавства
підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та
іншими нормативно-правовими актами.
Згідно статті 5 Закону України "Про якість та безпеку
харчових продуктів і продовольчої сировини" ( 771/97-ВР ) (771/97-ВР)
харчовий
продукт не може бути ввезений, виготовлений, переданий на
реалізацію, реалізований або використаний іншим чином без
документального підтвердження їх якості та безпеки.
Таким чином оборотоздатність харчових продуктів обумовлюється
наявністю документів, що підтверджують їх якість та безпеку, проте
документів якості та безпечності курячих стегенець, позивач не
надав.
Статтю 22 Закону України "Про якість та безпеку харчових
продуктів і продовольчої сировини" ( 771/97-ВР ) (771/97-ВР)
встановлено, що
неякісні та небезпечні харчові продукти, підлягають вилученню з
обігу в порядку, встановленому законом. До небезпечних відносяться
харчові продукти, що не можуть бути належним чином ідентифіковані,
контрабандні, фальсифіковані, безхазяйні.
За таких обставин колегія суддів вважає помилковим висновок
господарського суду апеляційної інстанції про безпідставне
вилучення працівниками міліції майна і обгрунтованим висновок
місцевого господарського суду про недоведеність позивачем права
власності на майно та безпідставність вимог в частині
відшкодування шкоди.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Подання заступника прокурора Одеської області та касаційну
скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції
задовольнити.
Постанову від 12 вересня 2006 року Одеського апеляційного
господарського суду у справі № 6-21/144-05-4723 ( rs124601 ) (rs124601)
скасувати, а рішення від 3 липня 206 року господарського суду
Одеської області залишити в силі.
Головуючий, суддя
М. В. Кузьменко
Суддя
I. М. Васищак
Суддя
В. М. Палій