ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 р.
№ 53/139-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Дерепи В.I.
суддів :
Грека Б.М. Стратієнко Л.В.
за участю повноважних представників: позивача -
відповідача - Чернова Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу
Акціонерного промислово-інвестиційного банку в особі філії
"Харківське центральне відділення "Промінвестбанк"
на постанову
від 20 вересня 2006 року Харківського апеляційного
господарського суду
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехсервіс"
до
Акціонерного промислово-інвестиційного банку в особі філії
"Харківське центральне відділення "Промінвестбанк"
про
визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2006 року ТОВ "Промтехсервіс" звернулося до
господарського суду Харківської області з позовом до АТ
"Укртехсервіс" про визнання договору іпотеки недійсним,
посилаючись на те, що останній укладено з порушенням вимог
закону.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 8 червня
2006 року до участі у справі в якості другого відповідача
залучено Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк.
Рішенням господарського суду Харківської області від 8
серпня 2006 року (суддя Прохоров С.А.), залишеним без змін
постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20
вересня 2006 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі АКБ "Промінвестбанк" просить вказані
судові рішення скасувати, як прийняті з порушенням норм
матеріального та процесуального права.
Відзиви на касаційну скаргу від сторін до суду не надходили.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних
обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським
судом при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального
і процесуального права суд вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позову та визнання
недійсним договору іпотеки, господарський суд, з яким погодилася
апеляційна інстанція, виходив з того, що договір іпотеки від
25.10.2004 року було вчинено першим відповідачем з порушенням
вимог, встановлених законом.
При цьому, підставою для визнання договору іпотеки недійсним
господарські суди визнали ту обставину, що позивач як співвласник
майна за договором з відповідачем про сумісну діяльність не
надавав згоди щодо передачі в іпотеку майна, яке відповідач-1
вніс як свій вклад до спільної діяльності та яке виступало
предметом іпотеки згідно договору від 25.10.2004 року.
Проте, із зазначеним висновком господарських судів попередніх
інстанцій погодитися не можна, оскільки судами допущено неповноту
в дослідженні доказів у справі, яка спричинила порушення норм
матеріального та процесуального права при прийнятті судових
рішень.
Розглядаючи даний спір та приймаючи рішення у справі,
господарські суди не звернули уваги та не дали належної правової
оцінки тій обставині, що на момент укладення договору іпотеки
право власності на заставлене нерухоме майно належало АТ
"Укртехсервіс", що підтверджується наявними в матеріалах справи
витягами № 5157505 та № 5157316 від 22.10.2004 року з реєстру прав
власності на нерухоме майно. Будь-яких відомостей про
співвласника ТОВ "Промтехсервіс" на це майно згідно договору від
01.09.2004 року у зазначеному реєстрі немає.
Судами, також, не дана правова оцінка наявним в матеріалах
справи обставинам того, що 18.10.2004 року директор позивача -ТОВ
"Промтехсервіс" Єресько Л.П. у протокольному рішенні загальних
зборів АТ "Укртехсервіс" дав згоду на передачу у заставу
нежитлових приміщень за адресою: м.Харків, пр.Гагаріна,72 та надав
згоду на підписання договору іпотеки ген. директору АТ
"Укртехсервіс" Боровському О.В.
19.10.2004 року Ересько Л.П. підписав клопотання власника
господарського товариства на одержання кредиту.
Окрім того, судами попередніх інстанцій не враховано, що у
разі укладення договору простого товариства між суб'єктами
цивільних правовідносин з приводу здійснення спільної діяльності
договір простого товариства на підставі "Iнструкції про порядок
обліку платників податків", затвердженої наказом ДПА від 19 лютого
1998 року № 80 ( z0172-98 ) (z0172-98)
, підлягає реєстрації в органах
державної податкової служби за місцем реєстрації тієї із сторін,
яка здійснює ведення справ за таким договором.
Матеріали справи свідчать, що така реєстрація відсутня, як і
ведення спільних справ учасників товариства.
За вказаних обставин, суд вважає, що рішення господарського
суду та постанова апеляційної інстанції, як прийняті з
порушенням норм матеріального та процесуального права не
можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно
врахувати наведене, більш повно та всебічно з'ясувати обставини
справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обгрунтованість,
зібраним доказам дати правову оцінку і відповідно до вимог закону
вирішити спір.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
20 вересня 2006 року та рішення господарського суду Харківської
області від 8 серпня 2006 року скасувати, частково задовольнивши
касаційну скаргу.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Харківської області в іншому складі суду.
Головуючий Дерепа В.I.
Судді: Грек Б.М.
Стратієнко Л.В.