ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 р.
№ 46/578-42/422
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.I. -головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко
Л.В.,
за участю представників: позивача -Смірнової Н.М.,
відповідача -Палажченко О.Є.,
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Будмаш" на рішення
господарського суду м.Києва від 8 серпня 2006 року та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2006
року у справі за позовом ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до ВАТ "Будмаш" про стягнення боргу,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м.Києва від 8 серпня 2006 року
(суддя Паламар П.I.) позов задоволений. Стягнуто з відповідача на
користь позивача 107104, 26 грн. боргу, судові витрати. Постановою
Київського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2006
року рішення суду залишене без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач просить їх
скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали
справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Згідно ст.525 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від
зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається,
якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має
виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як правильно встановлено судами, 6 листопада 1998 року між
державним комунальним підприємством "Київводоканал" та ВАТ
"Будмаш" було укладено договір №5904/4-02 на послуги
водопостачання та водовідведення. На підставі наказу Регіонального
відділення Фонду державного майна України по місту Києву №359 від
20.07.2001 року державне комунальне підприємство "Київводоканал"
реорганізовано у ВАТ "Акціонерна компанія "Київ водоканал".
5 травня 1999 року між ВАТ "Акціонерна компанія
"Київводоканал" та ВАТ "Будмаш" було укладено договір №6700/5-09
на послуги водопостачання та водовідведення, за умовами якого
позивач зобов'язався забезпечувати відповідача послугами з
постачання питної води та прийняття каналізаційних стоків, а
відповідач - розраховуватись за надані послуги за умовами договору
та Правил користування системами комунального водопостачання та
водовідведення в містах, селищах України, затверджених наказом
Держжитлокомунгоспу України №65 ( z0165-94 ) (z0165-94)
від 01.07.1994 року.
На підставі підписаної сторонами 28 травня 2004 року мирової
угоди до договору №6700/5-09, відповідач визнав заборгованість за
послуги з водопостачання та водовідведення станом на 01.05.2004
року в сумі 261 844, 74 грн. за кодом 2-355 і зобов'язався
погасити борг щомісячними платежами в сумі не менше 12 869, 09
грн. на протязі 12 місяців.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач за надані
позивачем послуги розрахувався частково на суму 154 740,48 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.264 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, перебіг позовної давності переривається вчиненням
особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого
обов'язку.
Після переривання перебіг позовної давності починається
заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності,
до нового строку не зараховується.
Як правильно встановлено судами при розгляді справи, укладена
сторонами 28.05.2004 року мирова угода за своєю правовою природою,
на підставі ч.1 ст.6 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, є додатковою угодою до
договору №6700/5-09 від 05.05.1999 року, якою змінений строк та
порядок розрахунків. Недійсною чи такою, що не відповідає вимогам
чинного законодавства дана угода судом не визнавалась.
Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, за
зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної
давності починається зі спливом строку виконання.
Отже, як правильно встановлено судами, перебіг строку
позовної давності після його переривання почався з 28.05.2005
року, а з позовом до суду позивач звернувся 30.09.2005 року, тобто
в межах строку позовної давності.
Суд вважає, що місцевий господарський суд у рішенні,
залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, вірно
застосував норми матеріального права і обгрунтовано визнав такими,
що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення основного
боргу в сумі 107104, 26 грн.
За таких обставин, судові рішення відповідають вимогам закону
і обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду м.Києва від 8 серпня 2006 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 26
вересня 2006 року залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ
"Будмаш" - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко