ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 
                            ПОСТАНОВА 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
     21 грудня 2006 р. 
     № 13/130 
    Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
     головуючого, судді
     Дерепи  В.I.
     суддів :
     Грека Б.М.
     Стратієнко  Л.В.
     за  участю  повноважних  представників :
     позивача
     Оберемка О.В.
     відповідачів
     ОСОБА_2
 
     розглянувши  у  відкритому засіданні  касаційну  скаргу
     Державного   підприємства     Науково-виробничий     комплекс
"Прогрес"
     на  р і ш е н н я
     від 30 червня 2004 року   господарського  суду  Чернігівської
області
     та  п о с т а н о в у 
     від   26   вересня   2006   року   Київського    апеляційного
господарського суду
     у справі  за  позовом
     Державного підприємства Науково-виробничий комплекс "Прогрес"
     до
     Товариства з обмеженою відповідальністю "Граф", СПД ОСОБА_1,
     третя  особа  на  стороні позивача   без  самостійних   вимог 
на  предмет  спору
     ВАТ "Чернігівобленерго"
     про
     визнання недійсним  договору,
                       В С Т А Н О В И В :
     У травні 2004 року позивач звернувся до  господарського  суду 
Чернігівської області  з  позовом  до  відповідачів  про  визнання
недійсним  договору  №НОМЕР_1,   укладеного   між   відповідачами,
посилаючись на те, що останній  укладено  в порушення вимог закону
та істотним  чином зачіпає його інтереси.
     Заявою від 07.06.2004 року позивач  змінив предмет позову  та
крім  визнання недійсним, зазначеного в позові  договору,   просив
також визнати недійсним  договір № НОМЕР_2  від  01.04.2000  року,
укладений між ним та відповідачем -1,  тобто ТОВ "Граф".
     Ухвалою  господарського  суду  Чернігівської  області  від  8
червня 2004 року позивачу відмовлено в прийнятті  заяви  про зміну
предмету позову.
     Рішенням господарського суду Чернігівської  області   від  30
червня 2004 року  в позові відмовлено.
     Постановою  Київського апеляційного господарського суду   від
26 вересня  2006  року  рішення  місцевого   господарського   суду
скасовано та прийнято   нове  рішення   згідно  заяви   про  зміну
предмету позову,  яким  вимоги  позивача  про  визнання  недійсним 
договорів № НОМЕР_2 від 01.04.2000 року та № НОМЕР_1залишено   без
задоволення.
     У касаційній скарзі позивач просить рішення судів  попередніх
інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати договір
оренди майна № НОМЕР_1 між ТОВ "Граф" та ПП ОСОБА_1 недійсним.
     Відзиви на касаційну скаргу  від  відповідачів  до   суду  не
надходили.
     Заслухавши  пояснення   представників  сторін,    перевіривши
матеріали справи та на підставі,  встановлених  в  ній   фактичних 
обставин,     проаналізувавши       правильність      застосування 
господарськими  судами  при прийнятті оскаржуваних судових  рішень
норм  матеріального  і   процесуального   права,  суд  вважає,  що
касаційна  скарга   підлягає   частковому   задоволенню   з  таких
підстав.
     Відповідно до вимог ч.3 ст. 101 Господарського процесуального
кодексу   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
           в   апеляційній   інстанції   не 
приймаються і  не  розглядаються  вимоги,  що  не  були  предметом
розгляду в суді першої інстанції.
     Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2004 року позивач
звернувся до господарського суду Чернігівської області  з  позовом
про визнання  недійсним договору оренди  № НОМЕР_1 укладеного  між
відповідачами.
     Проте, 07.06.2004 року позивач  звернувся до суду   з  заявою
про зміну предмету  позову  та,  крім  заявлених  позовних  вимог, 
просив також  визнати недійсним договір  № НОМЕР_2 від  01.04.2000
року, укладений між ним та ТОВ "Гриф".
     Ухвалою  господарського  суду  Чернігівської  області  від  8
червня 2004 року позивачу відмовлено в прийнятті заяви  про  зміну
предмету позову. Зазначена ухвала сторонами не оскаржувалась, тому
місцевий   господарський  суд  прийняв  рішення  згідно  первинних
заявлених позовних  вимог.
     В порушення вимог ч.3  ст.101  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , апеляційний господарський суд прийняв
до розгляду та розглянув вимоги  згідно заяви  позивача про  зміну
предмету позову, що не  були  предметом  розгляду  в  суді  першої
інстанції,  що визнати законним  і обгрунтованим  не можна.
     Тому, з зазначених підстав  постанова  апеляційної  інстанції
підлягає скасуванню.
     Перевіряючи   законність   і   обгрунтованість,    прийнятого 
господарським судом рішення, суд вважає, що  місцевим судом  повно
та  всебічно   з'ясовані  та  перевірені  всі  обставини   справи,
зібраним у справі доказам дана належна правова оцінка.
     Висновки господарського  суду  про  недоведеність   позивачем
порушення його прав та інтересів  і  невідповідності  закону  умов
спірного  договору  оренди   між   відповідачами   підтверджуються
матеріалами справи та відповідають  вимогам   закону,  що  регулює 
дані правовідносини.
     Враховуючи  наведене,  суд  вважає,  що   рішення   місцевого
господарського суду, як  прийняте у  відповідності  до  матеріалів
справи та вимог  діючого  законодавства,  необхідно  залишити  без
змін.
     На підставі  наведеного,   керуючись   ст.ст.  111-5,  111-7,
111-9,  111-11  Господарського  процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
                      П О С Т А Н О В И В :
     Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від 
 26  вересня  2006   року   скасувати,   частково    задовольнивши 
касаційну  скаргу.
     Рішення господарського  суду  Чернігівської  області  від  30
червня 2004 року залишити  без  змін.
     Головуючий, суддя  Дерепа В.I.
     С у д д  і  Грек Б.М.
     Стратієнко  Л.В.