Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.I.  - головуючий,

Панової I.Ю.,

Удовиченка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенмарк" на рішення від 07 липня 2006 року у справі № 16/153  господарського суду Iвано-Франківської області за позовом  Приватного підприємця ОСОБА_1до Закритого акціонерного товариства "Коломийська гардинна фабрика" про визнання права власності, арбітражний керуючий ОСОБА_2,

за участю представників:

ПП ОСОБА_1 -ОСОБА_3 (дов. від 02.02.07),

ЗАТ "Коломийська гардинна фабрика" -ОСОБА_4 (ліквідатор),

ТОВ "Тенмарк"- Борис Л.Д. (дов. від 02.08.06);

В С Т А Н О В И В:

У  червні  2006 року позивач -Приватний підприємець ОСОБА_1пред'явив у господарському суді позов до відповідача - Закритого акціонерного товариства "Коломийська гардинна фабрика" про визнання його власником нерухомого майна,  а саме: теплиці, загальною площею 124 кв.м.; допоміжних складів загальною площею 62,8 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_1; приміщення підкачуючої станції площею 22 кв.м. по АДРЕСА_2, приміщення підкачуючої станції площею 49 кв.м. по АДРЕСА_3; автозаправної станції, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; залізобетонного резервуару на 100 м/куб в кількості 1 шт.; залізобетонного резервуару на 500 м/куб. в кількості 2 шт.

Вказував, що вказане майно було придбане ним у відповідача, що підтверджується актами прийому-передачі нежитлових споруд, документами про сплату  грошових коштів та актом звірки взаємних рахунків між сторонами.

Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області від 07 липня  2006 року (суддя Калашник В.О.) позов задоволено.

Постановлено визнати за  Приватним підприємцем ОСОБА_1право власності на обёєкти нерухомого майна, придбаного у ЗАТ "Коломийська гардинна фабрика":

1.  Теплиці, загальною площею 124 кв.м.;

2.  Допоміжні склади, загальною площею 62,8 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_1

3.  Приміщення підкачуючої станції, площею 22 кв.м., яке знаходиться у АДРЕСА_2

4.  Приміщення підкачуючої станції, площею 49 кв.м., яке знаходиться уАДРЕСА_3

5.  Автозаправної  станції, яка знаходиться у АДРЕСА_1;

6.  Резервуар залізобетонний, ємкістю 100 м. куб. -1 шт.;

7.  Резервуар залізобетонний, ємкістю 500 м. куб. -2 шт.

Рішення мотивоване тим, що право власності позивача на об'єкти нерухомого майна, придбаного у відповідача, не визнано іншою особою, а саме Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, а належних документів, якими б засвідчувалось зобов'язання сторін за договором купівлі-продажу у позивача немає, а тому відповідно до положень  ст. 392 ЦК України (435-15) суд  задовольнив позовні вимоги.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на вказане рішення звернулося ТОВ Тенмар", яке просить  рішення господарського суду Iвано-Франківської скасувати та передати справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В обгрунтування посилається на порушення норм процесуального та матеріального права, оскільки  прийняте рішення стосується прав та обов'язків ТОВ "Тенрамк", яке до участі у справі залучено не було.

Заслухавши суддю -доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга  підлягає задоволенню, а рішення суду - скасування з передачею справи на новий судовий розгляд до місцевого суду, з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Рішення місцевого суду  не відповідає зазначеним вимогам, оскільки  не грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) право касаційного оскарження надано, зокрема, особам, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується  їх прав та обов'язків.

Відповідно до статей  111-9, 111-10 цього ж Кодексу касаційна інстанція має право скасувати рішення у справі, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо господарський суд припустився такого порушення процесуальних норм як прийняття рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

Зі змісту наведених вище норм випливає, що обов'язковою умовою задоволення касаційної скарги особи, яку не було залучено до участі у справі шляхом скасування рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення прийнятим рішенням прав та обов'язків такої особи.

Так, задовольняючи вимоги позивача про визнання  за Приватним підприємцем ОСОБА_1 права власності на вищевказане нерухоме майно, придбане ПП ОСОБА_1 і ЗАТ "Коломийська гардинна фабрика", місцевий господарський суд виходив з того, що  зазначене майно є добросовісно набуте позивачем, оскільки було передано позивачу згідно актів прийому-передачі від 25.06.2004 на підставі накладних № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, накладної № НОМЕР_4 В свою чергу позивачем за придбане майно було проведено оплату готівкою в сумі 22 436,00 грн. на підставі прибуткових касових ордерів НОМЕР_5, НОМЕР_6

Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації  було вказано про неможливість виготовлення технічної документації без погодження з ліквідаційною комісією ЗАТ "Коломийська гардинна фабрика".

Ліквідатором ЗАТ "Коломиська гардинна фабрика"  встановлено, що на підставі накладних по актах прийому-передачі документально підтверджено придбання вище перелічених об'єктів до початку провадження у справі про банкрутство, а тому немає підстав для заперечення права власності позивача на вказане майно.

При цьому суд керувався положеннями ст. 392 ЦК України (435-15) , якою встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також уразі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

ТОВ "Тенмарк", заперечуючи проти рішення господарського суду, вказує, що 21.12.2004 р. ТОВ "Тенмарк" на підставі договору купівлі-продажу обладнання НОМЕР_7 придбало у ЗАТ "Коломийська гардинна фабрика" обладнання згідно переліку, вказаного в акті приймання-передачі, що є невід'ємною частиною договору. Серед придбаного обладнання є резервуари залізобетонні ємкістю 100 м. куб. у кількості 1 шт. та ємкістю 500 м. куб. у кількості 2 шт. Факт передачі придбаного майна на підставі договору купівлі-продажу НОМЕР_7 підтверджується актом приймання-передачі. Таким чином, скаржник вказує, що  судом визнано право власності за ПП ОСОБА_1 на резервуари залізобетонні, які є власністю ТОВ "Тенрмарк" (договір  та акти прийому-передачі додано до матеріалів касаційної скарги).

На думку касатора, ці факти могли бути встановлені судом першої інстанції, якщо б його було залучено до участі у справі.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення від 07.07.2006 господарського суду Iвано-Франківської області прийняте з порушенням норм процесуального права, оскільки стосується майнових прав і обов'язків  ТОВ "Тенрмарк", яке до участі у розгляді справи  залучено не було, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи, враховуючи положення ст. 111-12 ГПК України (1798-12) стосовно обов'язковості вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції, суду належить врахувати вищенаведене, розглянути питання про участь у справі ТОВ "Тенрмарк", повно та об'єктивно дослідити й оцінити надані докази, встановити дійсні права й обов'язки сторін, і залежно від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне й обгрунтоване рішення.

З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Тенрмарк" задовольнити.

Рішення господарського суду Iвано-Франківської області від 07 липня 2006 року у справі № 16/153  скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.