ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 р.
№ 2-1/1580-2005 (2-1/11042-2004)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Владимиренко С.В.,
суддів:
Кота О.В.,
Ковтонюк Л.В.
розглянув касаційну скаргу
Алуштинського експериментального спортивно-культурного
об'єднання "Алуштинська асоціація"
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
11.07.2006р.
на рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від
04.07.2005р.
у справі
№2-1/1580-2005
за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
до
Алуштинського експериментального спортивно-культурного
об'єднання "Алуштинська асоціація" Алуштинської міської ради
треті особи
Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної
інвентаризації Акціонерне товариство відкритого типу "Концерн
"Ліко"
про
про визнання права власності на майно та витребування його із
чужого незаконного володіння
за участю представників:
- позивача: ОСОБА_2., дов. НОМЕР_1.,
- відповідача 1: Потєряєва I.А., дов. б/н від 01.06.2006р.,
- відповідача 2: не з'явились,
- від третьої особи 1: не з'явились,
- від третьої особи 2: не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1
звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з
позовними вимогами до відповідачів - Алуштинського
експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська
асоціація" та Алуштинської міської ради, за участю третіх осіб:
Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної
інвентаризації та Акціонерного товариства відкритого типу "Концерн
"Ліко" про визнання права власності на майно - незавершене
будівництво на узбережжі м. Алушта та витребування його із чужого
незаконного володіння. В обгрунтування заявлених позовних вимог
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зазначив, що спірне
майно є внеском акціонерного товариства відкритого типу "Концерн
Ліко" до статутного фонду акціонерного товариства закритого типу
"Алушта-Марина", і після скасування державної реєстрації
створеного товариства, належне позивачу майно повинно бути йому
передано, оскільки позивач володів 65% акцій акціонерного
товариства відкритого типу "Концерн Ліко" на підставі рішення
загальних зборів акціонерів від 08.10.1999р.
Господарський суд Автономної Республіки Крим рішенням від
04.07.2005р. у справі №2-1/1580-2005 (суддя Л.О. Ковтун) з
урахуванням ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим
від 23.11.2005р. позов задовольнив.
Визнав за Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1право
власності на наступне майно, розташоване АДРЕСА_1:
берегоукріплюючу споруду у вигляді монолітної бетонної берми із
бетонним покриттям завдовжки 231 погонний метр і шириною 22метри;
захисну шпору із бетонних масивів завдовжки 150 погонних метрів і
шириною 20 погонних метрів (північний мол); причальну набережну;
південний мол; морський водозабір, склад, позначений в
інвентаризаційній справі під літерою "В", загальною площею
365кв.м.; забір площею 16,2кв.м., позначений в інвентаризаційній
справі під цифрою 1 в журналі зовнішніх обмірів (ЖЗО); підпірну
стінку площею 16,2кв.м., позначену в інвентарній справі під цифрою
2 в ЖЗО; забір площею 5,9кв.м., позначений в інвентарній справі
під цифрою 3 в ЖЗО; підпірну стінку площею 48,5кв.м., позначену в
інвентарній справі під цифрою 4 в ЖЗО; хвіртку, позначену в
інвентарній справі під цифрою 5 в ЖЗО; ворота, позначені в
інвентарній справі під цифрою 6 в ЖЗО; забір площею 4,1кв.м.,
позначений в інвентарній справі під цифрою 7 в ЖЗО; ворота,
позначені в інвентарній справі під цифрою 8 в ЖЗО; підпірну стінку
площею 19кв.м., позначену в Iнвентарній справі під цифрою 14 в
ЖЗО; підпірну стінку площею 13,8кв.м., позначену в інвентарній
справі під цифрою 15 в ЖЗО; частину асфальтового мощення,
позначеного в інвентарній справі під цифрою 1 і розташовану між
забором (цифра 1) та воротами (цифра 8).
Спонукав Алуштинське експериментальне спортивно-культурне
об'єднання "Алуштинська асоціація" передати Суб'єкту
підприємницької діяльності ОСОБА_1 вказане майно у власність.
Спонукав Сімферопольське МБРТI зареєструвати за позивачем
право власності на вказане майно, розташоване АДРЕСА_1.
Стягнув з Алуштинського експериментального
спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" на
користь позивача 3400грн. держмита та 118грн. витрат по оплаті
інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Припинив провадження у частині позовних вимог щодо
зобов'язання міської ради народних депутатів в м. Алушта надати
позивачу в постійне користування 1,2393га землі по п.4 ч.1 ст.80
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Задовольняючи позовні вимоги Суб'єкта підприємницької
діяльності ОСОБА_1, господарський суд виходив з того, що позивач є
правонаступником права власності АТВТ "Концерн Ліко" і є єдиним
власником майна акціонерного товариства закритого типу
"Алушта-Марина" після прийняття 26.08.2000р. на зборах
уповноважених представників засновників Алуштинського
експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська
асоціація" рішення про вихід останнього зі складу засновників
акціонерного товариства закритого типу "Алушта-Марина".
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Автономної
Республіки Крим від 04.07.2005р. у справі №2-1/1580-2005
Алуштинське експериментальне спортивно-культурне об'єднання
"Алуштинська асоціація" звернулося до Севастопольського
апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій
просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове
рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Скаржник посилався на порушення судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального права, ненадання судом правової
оцінки статуту АТЗТ "Алушта-Марина", установчому-договору та акту
прийому-передачі об'єкта незавершеного будівництва від
26.04.1993р., зазначивши, що ні в засновницькому договорі, ні в
статуті, ні в протоколі загальних зборів від 21.04.1993р. не
вказаний порядок формування статутного фонду майновими внесками та
перелік такого майна, відсутні сть в матеріалах справи доказів
наявності у позивача права власності на майно, нібито внесене АТВТ
"Концерн "Ліко" до статутного фонду АТЗТ "Алушта-Марина".
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 08.11.2006р. апеляційну скаргу Алуштинського
експериментального спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська
асоціація" залишено без задоволення, а рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 04.07.2005р. у справі
№2-1/1580-2005 без змін.
Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 08.11.2005р. у справі №2-1/1580-2005
Алуштинське експериментальне спортивно-культурне об'єднання
"Алуштинська асоціація" звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційного скаргою, в якій просило скасувати зазначену
постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення,
яким в задоволенні позову відмовити.
Постановою Вищого господарського суду України від
01.06.2006р. у
справі №2-1/1580-2005, касаційну скаргу Алуштинського
експериментального спортивно-культурного об'єднання
"Алуштинська асоціація" задоволено частково, скасовано постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
08.11.2005р., а справу направлено на новий розгляд до
Севастопольського апеляційного господарського суду.
Судом касаційної Iнстанції було встановлено порушення судом
апеляційної інстанції вимог процесуального права, а саме:
розглянуто справу за відсутністю сторін, не повідомлених належним
чином про час проведення судового засідання, дослідивши додаткові
докази без участі сторін.
11.07.2006р. Севастопольським апеляційним господарським судом
у справі №2-1/1580-2005 прийнято постанову, якою рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2005р. у
справі №2-1/1580-2005 залишено без змін, а апеляційну скаргу
Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання
"Алуштинська асоціація" залишено без задоволення.
У касаційній скарзі Алуштинське експериментальне
спортивно-культурне об'єднання "Алуштинська асоціація" просить
скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим
від 04.07.2005р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 11.07.2006р. у справі №2-1/1580-2005,
посилаючись на порушення судом норм матеріального та
процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в
позові.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи
та на підставі встановлених в ній фактичних обставин справи,
проаналізувавши правильність застосування судами норм
матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
відповідно до установчого договору від 21.04.1993р. було створено
акціонерне товариство закритого типу "Алушта-Марина", засновниками
якого були Алуштинське експериментальне спортивно-культурне
об'єднання "Алуштинська асоціація" та Акціонерне товариство
відкритого типу "Концерн Ліко".
Статутний фонд акціонерного товариства "Алушта-Марина" склав
400млн.крб. і був поділений на 4000 простих іменних акцій
номінальною вартістю 100000крб. кожна.
Акціонери розподілили акції пропорційно майновим внескам, а
саме: АЕСКО "Алуштинська асоціація" - 1400шт. на загальну суму
140млн.крб., що становить 35% статутного фонду АТЗТ
"Алушта-Марина"; АТВТ "Концерн Ліко" - 2600шт. на загальну суму
260млн.крб., що становить 65% статутного фонду АТЗТ
"Алушта-Марина".
08.11.1999р. на загальних зборах засновників АТВТ"Концерн
Ліко" було прийнято рішення про передачу суб'єкту підприємницької
діяльності ОСОБА_1 частки в акціонерному товаристві закритого типу
"Алушта-Марина", що належала АТВТ "Концерн Ліко", передача якої
оформлена актом прийому-передачі №1 від 08.11.1999р.
Рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від
29.11.1999р. у справі №2/98865-99 скасована державна реєстрація
АТЗТ "Алушта-Марина".
26.08.2000р. Алуштинським експериментальним
спортивно-культурним об'єднанням "Алуштинська асоціація" було
прийнято рішення про його вихід зі складу засновників акціонерного
товариства закритого типу "Алушта-Марина".
30.09.2002р. на зборах акціонерів акціонерного товариства
закритого типу "Алушта-Марина" була частково задоволена заява про
вихід відповідача - Алуштинського експериментального
спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" зі складу
акціонерів.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
товариство є власником майна, переданого
йому засновниками і учасниками у власність.
Відповідно до п. 7.14 статуту АТЗТ "Алушта-Марина" у разі
виходу зі складу учасників він має право тільки на отримання
грошової компенсації своєї долі і частини прибутку.
Суди першої та апеляційної інстанцій, на підставі ст.ст. 115,
131, 132 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, встановили, що у зв'язку з виходом
відповідача зі складу учасників АТЗТ "Алушта-Марина", неможливістю
розподілу майна і виділення 35% з його складу, передачею АТВТ
"Концерн Ліко" позивачу частки в АТЗТ "Алушта-Марина", що належала
АТВТ "Концерн ЛIко", позивач залишився єдиним власником спірного
майна.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до
уваги, що наведені скаржником доводи в касаційній скарзі
стосуються оцінки доказів, тоді як оцінка доказів, на підставі
яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи
інших обставин справи, здійснюється за внутрішнім переконанням
суду і їх перевірка не віднесена до компетенції касаційної
інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи
вимоги ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, відзначає, що касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
З врахуванням того, що з'ясування підставності оцінки доказів
та встановлення обставин по справі в силу ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
знаходиться поза межами
компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку про неможливість
задоволення касаційної скарги.
Враховуючи викладене, межі перегляду справи в касаційній
інстанції, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 п.1, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Алуштинського експериментального
спортивно-культурного об'єднання "Алуштинська асоціація" залишити
без задоволення.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 11.07.2006р. та рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 04.07.2005р. у справі №2-1/1580-2005 залишити
без змін.
Головуючий
С. Владимиренко
Судді:
О. Кот
Л. Ковтонюк