1150/9-12-20/314 Про стягнення інфляційних та трьох відсотків річних за невиконання грошового зобов'язання - 21.12.2006 Прийняття

Рішенням господарського суду Полтавської області від 27 квітня 2006 року (суддя Л.Шкурдова) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 1 358,69 грн. інфляційних та 496,26 грн. річних, відмовлено в позові в частині стягнення 1 769,75 грн. пені, а в частині стягнення 2 491,12 грн. витрат на відрядження позов залишено без розгляду у зв'язку з ненаданням позивачем витребуваних судом доказів.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 6 вересня 2006 року (судді В.Швець, П.Міщенко, І.Фаловська) рішення господарського суду Полтавської області від 27 квітня 2006 року скасоване та в позові відмовлено за необґрунтованістю.

В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Сніжнянський завод хімічного машинобудування", не погоджуючись з прийнятим по справі судовим актом апеляційної інстанції, просить його скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а рішення господарського суду Полтавської області від 27 квітня 2006 року залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду –без змін.

Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом Полтавської області та Київським міжобласним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, у зв'язку з невиконанням відповідачем рішення господарського суду Полтавської області від 25 березня 2005 року у справі № 1224/9-19-20/455, яким з ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на користь ВАТ "Сніжнянський завод хімічного машинобудування" було стягнуто 5 519 грн. заборгованості, 441,52 грн. інфляційних, 624,75 грн. пені та 127,35 грн. річних, ВАТ "Сніжнянський завод хімічного машинобудування" на підставі статті 202 Господарського кодексу України звернулося з позовом про стягнення 1 358,69 грн. інфляційних, 496,26 грн. річних, 1 769,75 грн. пені та 2 491,12 грн. витрат на відрядження.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) і ГПК України (1798-12) не містять приписів про заборону на прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також на вирішення спору за цим позовом по суті, а тому суд правильно у встановленому ГПК України (1798-12) порядку прийняв позовну заяву до відповідача, щодо якого була порушена справа про банкрутство, і вирішив спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), а також не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Основне завдання мораторію полягає як в зупиненні виконання боржником грошових зобов’язань, строк яких настав до дня введення мораторію (конкурсна заборгованість), так і в зупиненні нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання цих грошових зобов’язань, тому на конкурсну заборгованість не поширюються будь-які санкції, але 3% річних та борг з урахування індексу інфляції є грошовим зобов’язанням відповідача перед позивачем, що виникає на підставі ст. 625 ЦК України, а не санкцією за неналежне виконання грошових зобов’язань.

Оскільки відповідач своєчасно не виконав рішення господарського суду Полтавської області від 25 березня 2005 року у справі № 1224/9-19-20/455, суд правомірно дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 1 358,69 грн. інфляційних та 496,26 грн. річних, відмовивши при цьому в стягненні 1 769,75 грн. пені, оскільки дія мораторію в силу абзацу 2 частини 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розповсюджується на нараховану позивачем пеню, та залишив позов без розгляду в частині стягнення 2 491,12 грн. витрат на відрядження у зв'язку з ненаданням позивачем витребуваних судом доказів.

За цих обставин, постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 6 вересня 2006 року підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Полтавської області від 27 квітня 2006 року - залишенню без змін.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сніжнянський завод хімічного машинобудування" задовольнити.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 6 вересня 2006 року у справі № 1150/9-12-20/314 скасувати, а рішення господарського суду Полтавської області від 27 квітня 2006 року залишити без змін.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на користь відкритого акціонерного товариства "Сніжнянський завод хімічного машинобудування" 51 (п'ятдесят одну) грн. в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита.