ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 р.
№ 19/615
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової -головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
Позивача
Онищенка I.П. дов. від 18.09.06 р.
Відповідачів
Чупрун О.С. дов. від 01.06.06 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України"
на постанову
від 29.08.2006року Київського апеляційного господарського
суду
у справі
№ 19/615 господарського суду міста Києва
за позовом
Дочірньої компанії Торговий Дім "Газ України"
до
про
Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського
капіталу ТОВ Асоціація "Iнтерагро"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк"
заміну позивача та відповідача та відновлення строку
пред'явлення наказу до виконання
ВСТАНОВИВ:
До початку розгляду справи від позивача надійшло клопотання
про здійснення фіксації судового процесу з посиланням на статті
4-4, 20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У задоволенні клопотання відмовлено, оскільки порядок
здійснення фіксації судового процесу передбачений статтею 81-1
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно
з частиною 7 якої на вимогу хоча б одного учасника судового
процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи
по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового
процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. На
стадії касаційного провадження фіксація судового процесу не
передбачена.
Позивачем також заявлено клопотання про відкладання розгляду
справи на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яке також не задоволене касаційною
інстанцією, оскільки зазначена стаття передбачає зупинення
провадження, а не відкладання.
Крім того, клопотання мотивоване виникненням обставин, які
мають суттєве значення для розгляду справи.
Відповідно статті 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
у касаційній інстанції скарга (подання)
розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції
за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням
обставин справи та їх доказуванням.
Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду
першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові
господарського суду.
Згідно частини 2 статті 111-7 цього ж Кодексу касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже у будь-якому випадку обставини, які виникли не можуть
розглядатись в касаційній інстанції, в зв'язку з чим у задоволенні
клопотання про відкладання розгляду справи для надання письмових
пояснень щодо обставин, які виникли було відмовлено.
19.12.2006 року в судовому засіданні було оголошено перерву в
зв'язку з заявою позивача про відвід колегії суддів.
Ухвалою заступника голови Вищого господарського суду України
Осетинського А.Й. від 19.12.2006 року відвід відхилено.
20.12.2006 року слухання справи продовжено.
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду
міста Києва із заявою про заміну позивача у зв'язку із
реорганізацією сторін у даній справі на його правонаступника - ДК
"Газ України", а відповідача - ТОВ Асоціацію "Iнтерагро" на
правонаступника його прав і обов'язків - ТОВ "Технопарк", а також
про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу
арбітражного суду міста Києва від 05.12.2000р. у даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2006 року,
яка постановою від 03 жовтня 2006 року Київського апеляційного
господарського суду залишена без змін, задоволено заяву ДК "Газ
України" НАК "Нафтогаз України" в частині заміни позивача у справі
№ 19/615 - ДК "Торговий Дім "Газ України" її правонаступником - ДК
"Газ України" НАК "Нафтогаз України". У задоволенні заяви ДК "Газ
України" НАК "Нафтогаз України" в частині заміни відповідача
Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського
капіталу ТОВ Асоціація "Iнтерагро" на його правонаступника - ТОВ
"Технопарк" відмовлено. У задоволенні заяви ДК "Газ України" НАК
"Нафтогаз України" в частині поновлення строку для пред'явлення
наказу суду до виконання відмовлено.
Дочірня компанії "Газ України" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 03.10.2006року, в якій
просить постанову та ухвалу скасувати в частині відмови у заміні
ТОВ Асоціація "Iнтерагро" на ТОВ "Технопарк", а також в частині
відмови у поновленні строку для пред'явлення наказу від 05.12.2000
року №19/615 до виконання та задовольнити вимоги позивача.
Свої доводи заявник обгрунтував тим, що в наслідок порушення
та неправильного застосування норм матеріального та процесуального
права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи
апеляційний суд не розцінює як належне обгрунтування неможливості
виконати наказ у визначений строк, оскільки банк повернув платіжну
вимогу Дочірній компанії "Торговий дім "Газ України" без виконання
28.01.2001 року, тоді як строк пред'явлення до виконання наказу
був встановлений до 05.03.2001 року".
Крім того, заявник вважає, що оскільки, в редакції, чинній на
момент направлення до арбітражного суду м. Києва заяви від
15.05.2001 року №31/001-617, Господарський процесуальний кодекс
( 1798-12 ) (1798-12)
не містив норми щодо поновлення пропущеного строку на
пред'явлення наказу до виконання, та з урахуванням того, що
вказана заява Компанії була призначена до розгляду по спливу майже
5 років, ДК "Газ України" в межах розгляду вказаної заяви було
направлено до господарського суду м. Києва заяву від 18.04.2006
року №31/10-4913 з урахуванням вимог чинного законодавства.
ДК "Торговий дім "Газ України" дізналося про
правонаступництво відповідача 08.02.2001 року - коли Компанією
отримано заяву ТОВ "Технопарк" про перевірку рішення арбітражного
суду м. Києва від 05.12.2000 року по справі №19/615 в порядку
нагляду.
Після цього Компанією і було подано до арбітражного суду м.
Києва заяву №31/001-617 про внесення змін до рішення та наказу
арбітражного суду по справі №19/615.
Заявник також зазначає, що, оригінал наказу арбітражного суду
м. Києва від 05.12.2000 року по даній справі разом з заявою від
15.05.2001 року №31/001-617 було направлено до арбітражного суду
м. Києва для внесення в нього змін та видачу нового наказу, але
господарський суд не тільки не видав наказ Компанії, а і не
розглянув дану вимогу в процесі розгляду заяв, не обгрунтував в
оскаржуваній ухвалі відмову у видачі наказу, проігнорувавши вимогу
позивача.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та присутніх в судовому
засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція
рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних
господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та
на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2006 року до
господарського суду звернулася Дочірня компанія "Газ України"НАК
"Нафтогаз України"із заявою про заміну позивача у справі №19/615 -
Дочірню компанію "Торговий дім "Газ України"на її
правонаступника - Дочірню компанію "Газ України", про заміну
відповідача - Підприємство з іноземними інвестиціями за участю
українського капіталу Товариство з обмеженою відповідальністю
Асоціація "Iнтерагро"на його правонаступника - Товариство з
обмеженою відповідальністю "Технопарк", а також про поновлення
строку для пред'явлення наказу арбітражного суду міста Києва від
05.12.2000 р. до виконання.
Розглядаючи дану заяву суди як першої так і апеляційної
інстанцій, в частині що оскаржується у касаційному порядку
встановили, що рішенням арбітражного суду міста Києва від
05.12.2000 р. у справі 19/615 позовні вимоги Дочірньої компанії
"Торговий Дім "Газ України" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України" про стягнення з Підприємства з іноземними
інвестиціями за участю українського капіталу Товариство з
обмеженою відповідальністю Асоціація "Iнтерагро" задоволені в
повному обсязі, присуджено до стягнення з відповідача на користь
позивача 113612404,87 грн. основного боргу, 32748316,01 грн. пені,
судові витрати, виданий наказ на його виконання.
Дочірня компанія "Торговий дім "Газ України"виставила до
Промінвестбанку України платіжну вимогу від 22.01.2001 р. № 09 та
вищезазначений наказ для безакцептного списання з рахунку
Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського
капіталу Товариство з обмеженою відповідальністю Асоціація
"Iнтерагро"заборгованості згідно з рішенням суду у даній справі.
Проте дана платіжна вимога була повернута 28.01.2001 р.
банком без виконання у в'язку із закриттям зазначеного у платіжній
вимозі рахунку відповідача, про що свідчить відповідна відмітка
Промінвестбанку.
У зв'язку з цим позивач 22.05.2001 р. звернувся до суду із
заявою про внесення змін до наказу № 19/615 від 05.12.2000 р. щодо
реквізитів відповідача. Крім того, позивач повідомив суду, що
відповідач - Підприємство з іноземними інвестиціями за участю
українського капіталу Товариство з обмеженою відповідальністю
Асоціація "Iнтерагро" був реорганізований у Товариство з обмеженою
відповідальністю "Технопарк", що підтверджується витягом з
протоколу зборів учасників Асоціації "Iнтерагро"від 22.06.1999 р.
та витягом з установчого договору ТОВ "Технопарк", зареєстрованим
Печерською держадміністрацією м. Києва 28.07.99 р.
Про це позивачу було повідомлено листом Підприємства з
іноземними інвестиціями за участю українського капіталу Товариство
з обмеженою відповідальністю Асоціація "Iнтерагро"від 28.07.1999
р. № 436/1 та листом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Технопарк"від 05.08.1999 р. №01.
Приймаючи рішення про відмову у здійсненні заміни відповідача
суди виходили з того, що Дочірній компанії "Торговий дім "Газ
України"на момент звернення до суду з позовом до Підприємства з
іноземними інвестиціями за участю українського капіталу Товариство
з обмеженою відповідальністю Асоціація "Iнтерагро" було відомо про
припинення діяльності Підприємства, що підтверджується наданими
позивачем вищевказаними листами від 28.07.1999 р. № 436/1 та №01
від 05.08.1999 р., а позовна заява у цій справі до суду позивачем
була подана 20.10.2000р. Доказів того, що ці повідомлення були
одержані позивачем після прийняття рішення арбітражним судом міста
Києва у даній справі позивач не надав.
Стаття 25 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає, що в разі вибуття однієї з сторін у
спірному або встановленому рішенням господарського суду
правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи
організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її
правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії,
вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для
нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи,
яку він замінив.
Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового
процесу.
Отже частина друга цієї статті передбачає, що заміна сторони
її правонаступником допускається як у суді першої інстанції, так і
під час перегляду справи в апеляційному чи касаційному порядку, а
також на стадії виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами строк
пред'явлення наказу до виконання був встановлений до
05.03.2001року. Банком платіжна вимога, виставлена на підставі
вказаного наказу, повернута позивачу без виконання 18.01.2001
року. Вдруге позивач не пред'являв наказ до виконання у
передбаченому законом порядку, що свідчить про те, що на момент
звернення позивача 22.05.2001року до господарського суду із заявою
про внесення змін до наказу ніякої стадії судового процесу не
існувало.
Таким чином, врахувавши, що ДК "Торговий дім "Газ України" на
час звернення до господарського суду (20.10.2000року) з позовом
було відомо про припинення діяльності відповідача (28.07.1999
року), господарські суди дійшли правомірного висновку, що заміна
останнього правонаступником призведе до порушення основних
принципів здійснення правосуддя, передбачених статтями 4-4-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
зокрема-до недотримання засад рівності сторін та змагальності, а
також до порушення прав ТОВ "Технопарк" на захист власних
інтересів, оскарження судового рішення тощо.
Стосовно вимог Дочірньої компанії "Газ України"Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України"про поновлення строку для
пред'явлення наказу арбітражного суду міста Києва від 05.12.2000
р. до виконання, то суди відмовили у її задоволенні, виходячи з
наступного.
Відповідно до статті 119 Господарського процесуального
України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до
виконання з причин, визнаних господарським судом поважними,
пропущений строк може бути відновлено.
ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" не наведено
обгрунтованих підстав пропуску цього строку, а також не
представлено доказів об'єктивної неможливості виконати наказ
господарського суду у встановлений строк.
Посилання ДК "Газ України" на звернення 22.05.2001року до
господарського суду із заявою від 15.05.2001року про внесення змін
до наказу судами оцінене як належне обгрунтування неможливості
виконати наказ у визначений строк, оскільки банк повернув платіжну
вимогу ДК "Торговий дім "Газ України" без виконання
18.01.2001року, тоді як строк пред'явлення до виконання наказу був
встановлений до 05.03.2001року. Тому суди дійшли висновку, що ДК
"Газ України" мала достатньо часу для звернення до суду з вимогою
про внесення змін до наказу, а також повторної подачі наказу для
виконання в межах встановленого строку, проте цього не здійснила і
поважних причин своєї бездіяльності не навела.
За таких обставин, касаційна інстанція вважає, що висновки
господарсько суду міста Києва та Київського апеляційного
господарського суду про відмову у задоволенні вимог позивача є
обгрунтованим та прийнятим відповідно норм матеріального та
процесуального права, в зв'язку з чим ухвала від 01.08.2006 року
та постанова від 03.10.2006 року підлягають залишенню без змін.
Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та
процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать
матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що
відповідно статті 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не входить до компетенції касаційної
інстанції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-7, пунктом 1
статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Ухвалу від 01.08.2006 року господарсько суду міста Києва та
постанова від 03.10.2006 року Київського апеляційного
господарського суду у справі №19/615 господарсько суду міста Києва
залишити без змін, а
касаційну скаргу Дочірня компанії "Газ України" Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н.Волковицька
&n bsp;Л. Рогач