ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 р.
№ 5/274-06
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
УПФ України в Сумській області
на постанову
та рішення
від 22.08.2006 р. Харківського апеляційного господарського
суду
від 08.06.2006 р. господарського суду Сумської області
у справі
№ 5/274-06 господарського суду Сумської області
за позовом
ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.
М.В.Фрунзе", м. Суми
до
УПФ України в Сумській області
про
врегулювання розбіжностей по договору
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача
Кисельов В.М., довір.;
відповідача
Сімоненко Н.А., довір.
ВСТАНОВИВ:
ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.
М.В.Фрунзе" звернулося до суду з позовною заявою до УПФ України в
Сумській області про врегулювання розбіжностей по договору № ДБ
18-06/95 від 01.10.2005 р. про надання послуг з централізованого
опалення, зокрема позивач просить зобов'язати відповідача укласти
п. 15, пп. 3 п. 17; пп. 8 п. 17; пп. 13 п. 18; пп. 2 п. 19; пп. 5
п. 20; пп. 4-6 п. 21; пп. 2 п. 22; абз. 4, 5 п. 27; п. 33 та п. 34
зазначеного договору в редакції, запропонованої позивачем.
Рішенням господарського суду Сумської області від 08.06.2006
р. (суддя Гудим В.Д.) преамбулу договору від 01.10.2005 р. № ДБ
18-06/95 про надання послуг з централізованого опалення між ВАТ
"Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.
М.В.Фрунзе" та Головним УПФ України в Сумській області вирішено
вважати укладеною в редакції, запропонованої Головним УПФ України
в Сумській області; підп. 3 п. 17 вказаного договору вирішено
вважати укладеним в редакції, запропонованої Головним УПФ України
в Сумській області; абз. 1 п. 34 цього договору виключено; в іншій
частині вказаний договір, в тому числі стосовно п. 15, пп. 8 п.
17; пп. 13 п. 18; пп. 2 п. 19; пп. 5 п. 20; пп. 4-6 п. 21; пп. 2
п. 22; абз. 4, 5 п. 27; абз. 7 п. 34 та п. 36, вирішено вважати
укладеним в редакції ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче
об'єднання ім. М.В.Фрунзе".
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
22.08.2006 р. (судді: Демченко В.О. -головуючий, Такмаков Ю.В.,
Пушай В.I.) апеляційну скаргу УПФ України в Сумській області
залишено без задоволення, а рішення господарського суду Сумської
області від 08.06.2006 р. -без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, УПФ України
в Сумській області звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення
господарського суду Сумської області від 08.06.2006 р. в частині
п. 4 резолютивної частини і постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 22.08.2006 р. повністю та прийняти нове
рішення, яким спірний договір вважати укладеним в редакції УПФ
України в Сумській області.
На думку заявника касаційної скарги, судами першої та
апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, а саме
проігноровано вимоги ст. 179 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, безпідставно застосовано ст. 1 Закону України "Про
відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за
несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та
утримання прибудинкових територій" ( 686-14 ) (686-14)
, ст. 31 Закону
України "Про теплопостачання" ( 2633-15 ) (2633-15)
, ст. 633 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, а також не застосовано ч. 1 ст. 173,
ч. 7 ст. 179, ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
та ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судами, спірний договір про надання
послуг з централізованого опалення є публічним договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 633 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
умови публічного договору встановлюються однаковими для
всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні
пільги.
Тобто, положення публічного договору є однаковими для всіх
споживачів за виключенням певних категорій споживачів.
Як зазначається у п. 1 Положення про Пенсійний фонд України,
затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. №
121/2001 ( 121/2001 ) (121/2001)
, Пенсійний фонд України є центральним
органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та
управління солідарною системою загальнообов'язкового державного
пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік
страхових внесків.
Відповідно до п. 15 вказаного Положення Пенсійний фонд
України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені
в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду
України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві,
Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах,
містах і районах у містах.
Згідно з п. 1.1 Положення про головні управління Пенсійного
фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві
та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного
фонду України від 27.06.2002 р. N 11-2, Головні управління
Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях,
містах Києві та Севастополі утворюють систему органів Пенсійного
фонду України, який є центральним органом виконавчої влади, та
підвідомчі і підзвітні останньому.
Пунктом 4.2 названого Положення встановлено, що Головне
управління Пенсійного фонду України є юридичною особою, має
самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в установах
банків (у тому числі валютні), печатку із зображенням Державного
Герба України та своїм найменуванням.
Однак, Закон України "Про відповідальність суб'єктів
підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за
спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій"
( 686-14 ) (686-14)
, на який посилаються позивач у справі та попередні
судові інстанції при винесені судових рішень, встановлює
відповідальність за несвоєчасне внесення плати за спожиті
комунальні послуги та утримання прибудинкових територій суб'єктів
підприємницької діяльності.
Також, штрафні санкції за правопорушення у сфері
теплопостачання, передбачені ст. 31 Закону України "Про
теплопостачання" ( 2633-15 ) (2633-15)
, застосовуються до юридичних
осіб -суб'єктів господарювання.
Отже, суб'єктами на яких поширюються вказані закони є
суб'єкти підприємницької діяльності, суб'єкти господарювання.
Проте, відповідач у справі є юридичною особою публічного
права (ст. 81 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
) та не є
суб'єктом підприємницької діяльності, суб'єктом господарювання,
оскільки не здійснює підприємницьку діяльність.
У зв'язку з чим, суди першої та апеляційної інстанцій
необгрунтовано застосували до спірних відносин за участю головного
УПФ України в Сумській області Закон України "Про відповідальність
суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати
за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових
територій" ( 686-14 ) (686-14)
та Закон України "Про теплопостачання"
( 2633-15 ) (2633-15)
.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
штрафні санкції, передбачені цим
кодексом, повинні сплачуватися у разі невиконання або неналежного
виконання господарського зобов'язання учасником господарських
відносин, до якого належить також орган державної влади (ст. 2
даного кодексу).
Також, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне
виконання грошових зобов'язань" ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
передбачено, що
суб'єктами договірних правовідносин щодо відповідальності за
несвоєчасне виконання грошових зобов'язань на які поширюється дія
цього закону є підприємства, установи та організації незалежно від
форм власності та господарювання.
Вказані положення чинного законодавства не були враховані
судами при винесені оскаржуваних судових рішень.
Разом з тим, колегія суддів визнає необгрунтованими доводи
заявника касаційної скарги щодо посилання на типовий договір.
Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого
опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005
р. N 630 ( 630-2005-п ) (630-2005-п)
, послуги надаються споживачеві згідно з
договором, що оформляється на основі типового договору про надання
послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої
води і водовідведення.
Отже, типовий договір про надання послуг з централізованого
опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення,
затверджений вказаною постановою Кабінету Міністрів України, може
братися за основу при укладенні такого договору.
Згідно зі ст. 179 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати
зміст договору на основі типового договору, затвердженого
Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом,
іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати
від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його
умови.
Заявник касаційної скарги не вказав передбачених законом чи
іншими нормативно-правовими актами органу державної влади
випадків, коли сторони не можуть відступати від змісту типового
договору.
Відповідно до ст. 630 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються
відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у
встановленому порядку.
На підставі вищезазначеного колегія суддів дійшла висновку,
що оскаржувані рішення та постанова не відповідають повністю
нормам матеріального права, тому підлягають скасуванню з
направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене
та розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 81, 630, 633
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. ст. 2, 179, 230
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, Законом України "Про
відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"
( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
, Законом України "Про відповідальність суб'єктів
підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за
спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій"
( 686-14 ) (686-14)
, ст. 31 Закону України "Про теплопостачання"
( 2633-15 ) (2633-15)
та ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу УПФ України в Сумській області
задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 22.08.2006 р. та рішення господарського суду Сумської області
від 08.06.2006 р. у справі № 5/274-06 скасувати.
3. Справу № 5/274-06 передати на новий розгляд до
господарського суду Сумської області.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Л.Й. Катеринчук
Н.Г. Ткаченко