ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 р.
№ 5/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кривди Д.С.,
суддів
Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу
ТОВ "ЖенСан"
на ухвалу
від 03.10.06 Київського апеляційного господарського суду
у справі
№5/13
господарського суду
м. Києва
за позовом
ТОВ "ЖенСан"
до
Автостояночного кооперативу "Славутич"
про
спонукання до виконання дій
за участю представників сторін
від позивача:
Повжик Л.А., дов.
від відповідача:
Круть М.В. -голова, Бланар Н.П., Якименко П.С., дов.
ВТАНОВИВ:
ТОВ "ЖенСан" звернувся до господарського суду м. Києва з
позовом до Автостояночного кооперативу "Славутич" про зобов'язання
відповідача не чинити перешкоди позивачу в здійсненні права
користування земельною ділянкою, розташованою між просп.
Броварським та вул. Кіото у Деснянському районі м. Києва
(кадастровий номер 8000000000:62:0350030), наданою згідно з
укладеним між позивачем та Київською міською радою договором
№62-6-00257 від 08.09.05; а також приведення спірної земельної
ділянки за рахунок відповідача в первісний стан шляхом знесення
розташованої на її території належної відповідачу автостоянки
"Поліграфічна" (з урахуванням уточнення).
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що
Шевченківським районним судом м. Києва розглядається спір за
позовом прокурора м. Києва про визнання незаконним та скасування
рішення Київської міської ради №826/2236 ( ra0826023-04 ) (ra0826023-04)
від
18.11.04 "Про передачу ТОВ "ЖенСан" земельної ділянки для
будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального
торговельного центру з багатоповерховим паркінгом та реконструкції
площі біля станції метро "Лісова" між просп. Броварським та вул.
Кіото у Деснянському районі м. Києва", на підставі якого укладено
договір оренди земельної ділянки з позивачем №62-6-00257 від
08.09.05. Крім того, відповідач зазначив про нікчемність вказаного
договору оренди через укладення його в період дії заборони згідно
з ухвалою від 08.08.05 господарського суду м. Києва щодо вчинення
будь-яких дій стосовно спірної земельної ділянки, у тому числі
підписання договорів оренди.
Рішенням від 11.07.06 господарський суд м. Києва (суддя
Iванова Л.Б.) позов задовольнив у повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав
апеляційну скаргу, яка ухвалою від 11.08.06 Київського
апеляційного господарського суду прийнята до провадження.
Ухвалою від 03.10.06 Київський апеляційний господарський суд
(колегія суддів у складі: Андрієнка В.В. -головуючого, Малетича
М.М, Студенця В.I.) зупинив апеляційне провадження у справі до
набрання законної сили рішенням Шевченківського районного суду у
справі №2а-683/06 від 07.08.06.
Ухвалою від 16.11.06 Вищий господарський суд України порушив
касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на ухвалу
суду апеляційної інстанції про зупинення апеляційного провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що справа №2а-683/06 щодо
скасування рішення Київської міської ради від 18.11.04 №826/2236
( ra0826023-04 ) (ra0826023-04)
не стосується прав та обов'язків відповідача;
щодо рішення у вказаній справі не можуть бути застосовані вимоги
ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки відповідач не брав участі
в її розгляді; право позивача користування спірною земельною
ділянкою виникло на підставі договору оренди, а не оспорюваного
рішення ради.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу
( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд зупиняє провадження у справі в разі
неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею
іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або
відповідного питання компетентними органами.
В оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції зазначив, що
рішення суду першої інстанції грунтується на обставинах отримання
позивачем в оренду спірної земельної ділянки на підставі договору
№62-6-00257 від 08.09.05, укладеного на виконання рішення
Київської міської ради №826/2236 ( ra0826023-04 ) (ra0826023-04)
від 18.11.04.
Під час розгляду справи апеляційним господарським судом
встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду у справі
№2а-683/06 від 07.08.06 визнано незаконним та скасовано рішення
Київської міської ради №826/2236 ( ra0826023-04 ) (ra0826023-04)
від 18.11.04. На
момент розгляду справи зазначене рішення Шевченківського районного
суду не набуло законної сили.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що справа
№2а-683/06 пов'язана з даною справою, посилаючись на те, що
рішення суду першої інстанції про задоволення позову грунтується
на обставинах чинності рішення Київської міської ради №826/2236
( ra0826023-04 ) (ra0826023-04)
від 18.11.04.
Звертаючись з касаційною скаргою, позивач доводить
безпідставність застосування судом апеляційної інстанції положень
ч. 1 ст. 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки рішення
Шевченківського районного суду у справі №2а-6-00257 не стосується
даної справи та не перешкоджає її розгляду. Такі доводи засновані
на тому, що право позивача на користування спірною земельною
ділянкою виникло на підставі укладеного з Київською міською радою
договору оренди №62-6-00257 від 08.09.05.
В силу ст. 116 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
громадяни та юридичні
особи набувають права власності та права користування земельними
ділянками із земель державної або комунальної власності за
рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого
самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних
ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації,
в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 124, 125 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
передача
в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або
комунальній власності, здійснюється на підставі рішення
відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки;
право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору
оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання
земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості),
одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної
реєстрації забороняється.
Документи, що посвідчують право на земельну ділянку,
визначені у ст. 126 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
, зокрема, право оренди
землі оформляється договором, який реєструється відповідно до
закону.
З аналізу вказаних норм вбачається, що зареєстрований
належним чином договір оренди землі є документом, що посвідчує
право оренди землі, і таке право виникає лише після укладення і
державної реєстрації цього договору, проте підставою для набуття
будь-якого права на земельну ділянку, у тому числі користування на
умовах оренди, є саме рішення відповідного органу.
Суд апеляційної інстанції встановив, що предметом розгляду по
справі №2а-683/06 Шевченківського районного суду є визнання
незаконним та скасування рішення Київської міської ради №826/2236
( ra0826023-04 ) (ra0826023-04)
від 18.11.04 "Про передачу ТОВ "ЖенСан" земельної
ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування
багатофункціонального торговельного центру з багатоповерховим
паркінгом та реконструкції площі біля станції метро "Лісова" між
просп. Броварським та вул. Кіото у Деснянському районі м. Києва".
Предметом спору в даній справі є захист прав позивача щодо
вказаної земельної ділянки, які він вважає порушеними
відповідачем.
З огляду на таке слід погодитись з висновком суду апеляційної
інстанції, що справа №2а-683/06 Шевченківського районного суду
безпосередньо пов'язана з предметом розгляду даної справи, що
зумовлює необхідність зупинення провадження у справі на підставі
ч. 1 ст. 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Отже, оскаржувана ухвала не підлягає скасуванню, а касаційну
скаргу слід залишити без задоволення.
Вимоги скаржника щодо розгляду клопотання про вжиття заходів
для забезпечення позову не можуть бути розглянуті судовою
колегією, оскільки в матеріалах справи відсутнє таке клопотання,
заявлене касаційній інстанції.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарсь кий суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
03.10.06 у справі №5/13 залишити без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький