ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 р.
№ 2/298
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кравчука Г.А.,
суддів :
Данилової Т.Б.,
Шаргала В.I.
за участю представників сторін:
позивача
Колесника О.В. дов. №73 від 24.11.2006 р.
Гоголя Д.О. дов. №74 від 28.11.2006 р.
відповідача I
не з'явився
відповідача II
Якименка О.I. дов. №10-19/17-Д/108 від 11.10.2006 р.
відповідача III
Величко О.В. дов. б/н від 14.09.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру
при Державному комітеті України по земельних ресурсах"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 р.
у справі
№2/298 господарського суду м. Києва
за позовом
Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру
при Державному комітеті України по земельних ресурсах"
до
1. Державного комітету України по земельних ресурсах
2. Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно -
вишукувальне бюро "Земгеопроект""
про
спонукання виконати зобов'язання та визнання недійсним
договору про уступку права вимоги (цесії) №2906/2 від 29.06.05
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.12.2006
року.
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру
при Державному комітеті України по земельних ресурсах" (надалі
Центр державного Доповідач: Шаргало В.I.
земельного кадастру) звернулось до господарського суду м.
Києва з позовом до Державного комітету України по земельних
ресурсах (надалі Держкомзем), Відкритого акціонерного товариства
(надалі ВАТ) "Сумиобленерго" та Товариства з обмеженою
відповідальністю Проектно - вишукувальне бюро "Земгеопроект"
(надалі ТОВ "Земгеопроект") про спонукання виконати зобов'язання
та визнання недійсним договору про уступку права вимоги (цесії)
№2906/2 від 29.06.05.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Держкомзем порушив свої
зобов'язання як засновника Центру державного земельного кадастру,
що спричинило неможливість виконання робіт відповідно до укладених
з ВАТ "Сумиобленерго" (Замовник) договорів підряду з
інвентаризації земель і оформлення права користування землею.
Внаслідок затягування строків виконання названих робіт товариство
відмовилось від вказаних договорів, а 29.06.2005 року ВАТ
"Сумиобленерго" уклало з ТОВ "Земгеопроект" договір уступки права
вимоги (цесії) №2906/2, за яким останньому передано право вимагати
з Центру держаного земельного кадастру отриманих від Замовника
грошових коштів у сумі 1906638,02 грн., які зараховуються в оплату
завершення ТОВ "Земгеопроект" робіт з інвентаризації землі.
Позивач вважає договір цесії недійсним, оскільки уступити право
вимоги можна лише за реальним зобов'язанням, а зобов'язання за
договорами підряду припинились внаслідок відмови Замовника.
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.07.2006 року
(суддя Домнічева I.О.) позов задоволений частково, договір про
відступлення права вимоги (цесії) №2906/2 від 29.06.2005 року
визнаний недійсним. В решті позову відмовлено з огляду на
недоведеність позивачем обставин щодо порушення Держкомземом своїх
зобов'язань засновника. В частині задоволення позову судове
рішення мотивоване тим, що відсутність на момент укладення
спірного договору у другого відповідача прав кредитора у
зобов'язанні не породжує набуття цих прав третім відповідачем,
тобто суд вважає цей правочин таким, що не спрямований на настання
реальних правових наслідків, а тому відповідно до ч.1ст.215
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
правочин є недійсним.
За апеляційною скаргою ВАТ "Сумиобленерго" судове рішення
переглянуте Київським апеляційним господарським судом і постановою
від 19.09.2006 року скасоване в частині задоволення позову -в цій частині в
позові відмовлено, в решті -залишене без змін. Постанова
мотивована тим, що розриваючи договори підряду позивач на підставі
п.2 ст. 849 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
набув реального
права вимагати відшкодування збитків і саме ця вимога була
відступлена ТОВ "Геотехнології" відповідно до спірного договору,
тому підстави для визнання названого договору недійсним відсутні.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою Центр
державного земельного кадастру звернувся до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення
судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права, просить її скасувати, а рішення господарського суду м.
Києва від 24.07.2006 року залишити без змін. Скаржник звертає
увагу касаційної інстанції на те, що право на відшкодування
збитків виникає не з договорів підряду, а згідно з законом, а
саме -ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, крім
того, в силу вимог ст.ст. 512, 514 названого Кодексу неможливо
замінити кредитора у припиненому зобов'язанні, а право
відшкодувати збитки прямо пов'язано з кредитором у первісному
зобов'язанні. В іншій частині щодо відмови в задоволенні позовних
вимог стосовно Держкомзему постанова не оскаржується.
У відзивах на касаційну скаргу ТОВ "Земгеопроект" та ВАТ
"Сумиобленерго просять оскаржувану постанову залишити без змін як
законну та обгрунтовану, а касаційну скаргу -без задоволення як
безпідставну.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників
сторін, розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова
колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
06.02.2003 року між ВАТ "Сумиобленерго" (Замовник) та Центром
держаного земельного кадастру (Підрядчик) укладений договір
№0602/1, за умовами якого Підрядник зобов'язався виконати для
Замовника роботи з інвентаризації земель та оформлення договорів
оренди землі під об'єктами останнього, що розташовані на території
Сумської області, а Замовник зобов'язався оплачувати роботи.
В оплату зазначених робіт ВАТ "Сумиобленерго" перерахувало
Підряднику авансом кошти, проте останній виконував роботи надто
повільно, зі значним порушенням встановлених в договорах строків,
тому Замовник листом № 47/2322 від 23.03.2005 року повідомив
позивача про відмову від договорів підряду, а 29.06.2005 року між
ВАТ "Сумиобленерго" (Цедент) та ТОВ "Земгеопроект" (Цесіонарій)
укладений договір цесії, за умовами якого Цедент уступив, а
Цесіонарій набув права вимагати з Боржника - Центру держаного
земельного кадастру грошові кошти (1 906 638,02 грн.), отримані
останнім як платіж за невиконані роботи. Ці кошти ідуть в оплату
завершення ТОВ "Земгеопроект", розпочатих Підрядником за вказаним
договором підряду робіт.
За правилами пункту 9 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
до спірних правовідносин слід застосовувати норми цього Кодексу.
Право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати
відшкодування збитків, у разі, якщо підрядник своєчасно не
розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення
її у строк стає явно неможливим, передбачене пунктом 2 статті 849
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Оскільки відмова від договору підряду у названому випадку
встановлена законом, то договір вважається розірваним, якщо
Замовник заявив таку відмову і зобов'язання за таким договором
припиняються .
Проте, статтею 509 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що:
1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона
(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони
(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати
послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а
кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11
цього Кодексу.
Однією з підстав виникнення зобов'язань за змістом статті 11
названого Кодексу є юридичні факти (в даному випадку факт
розірвання (відмови) договору підряду).
Зі змісту наведених норм вбачається, що у зв'язку з
розірванням договору підряду ВАТ "Сумиобленерго" (Замовник) набув
реального права на відшкодування позивачем понесених Замовником
збитків (і це право не оспорюється позивачем) у вигляді
попередньої оплати за невиконані підрядні роботи і саме це право,
як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, було
уступлене ТОВ "Земгеопроект" за спірним договором цесії.
З урахуванням вимог наведеного законодавства, а також з
огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини
справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновок суду
апеляційної інстанції про відмову в позові в частині визнання
недійсним спірного договору законним та обгрунтованим.
Відповідно до ст. 518 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у
зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора
на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Тому заперечення Центру державного земельного кадастру у
касаційній скарзі щодо припинення зобов'язань за договором підряду
можуть бути заявлені і новому кредитору - ТОВ "Земгеопроект".
У зв'язку з вищезазначеним колегія суддів відзначає, що під
час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні
обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного
дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим
обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним
застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак
у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятої
у справі постанови.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Центр державного
земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних
ресурсах" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
19.09.2006р. у справі№2/298 залишити без зміни.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Данилова Т.Б.
Суддя
Шаргало В.I.