ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 р.
№ 2/297
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кравчука Г.А.,
суддів :
Данилової Т.Б.,
Шаргала В.I.
за участю представників сторін:
позивача
Колесника О.В. дов. №73 від 24.11.2006 р.
Гоголя Д.О. дов. №74 від 28.11.2006 р.
відповідача I
не з'явився
відповідача II
Блищук В.Т. дов. №01-6/6997 від 10.10.2006 р.
відповідача III
Величко О.В. дов. б/н від 14.09.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру
при Державному комітеті України по земельних ресурсах"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2006р.
у справі
№2/297 господарського суду м. Києва
за позовом
Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру
при Державному комітеті України по земельних ресурсах"
до
1. Державного комітету України по земельних ресурсах
2. Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно -
вишукувальна компанія "Геотехнології"
про
спонукання виконати зобов'язання та визнання недійсним
договору про уступку права вимоги (цесії) №1704 від 26.07.05
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.12.2006
року.
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру
при Державному комітеті України по земельних ресурсах" (надалі
Центр державного
земельного кадастру) звернулось до господарського суду м.
Києва з позовом до Державного комітету України по земельних
ресурсах (надалі Держкомзем), Доповідач: Шаргало В.I.
Відкритого акціонерного товариства (надалі ВАТ)
"Полтаваобленерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю
Проектно-вишукувальна компанія "Геотехнології" (надалі ТОВ
"Геотехнології") про спонукання виконати зобов'язання та визнання
недійсним договору про уступку права вимоги (цесії) №1704 від
26.07.2005 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Держкомзем порушив свої
зобов'язання як засновника Центру державного земельного кадастру,
що спричинило неможливість виконання робіт відповідно до укладених
з ВАТ "Полтаваобленерго" (Замовник) договорів підряду з
інвентаризації земель і оформлення права користування землею.
Внаслідок затягування строків виконання названих робіт товариство
відмовилось від вказаних договорів, а 26.07.2005 року ВАТ
"Полтаваобленерго" уклало з ТОВ "Геотехнології" договір уступки
права вимоги (цесії) №1704, за яким останньому передано право
вимагати з Центру держаного земельного кадастру отриманих від
Замовника грошових коштів у сумі 498 871,54 грн., які
зараховуються в оплату завершення ТОВ "Геотехнології" робіт з
інвентаризації землі. Позивач вважає договір цесії недійсним,
оскільки уступити право вимоги можна лише за реальним
зобов'язанням, а зобов'язання за договорами підряду припинились
внаслідок відмови Замовника.
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.07.2006 року
(суддя Домнічева I.О.) позов задоволений частково, договір про
відступлення права вимоги (цесії) №1704 від 26.07.2005 року
визнаний недійсним. В решті позову відмовлено з огляду на
недоведеність позивачем обставин щодо порушення Держкомземом своїх
зобов'язань засновника. В частині задоволення позову судове
рішення мотивоване тим, що відсутність на момент укладення
спірного договору у другого відповідача прав кредитора у
зобов'язанні не породжує набуття цих прав третім відповідачем,
тобто суд вважає цей правочин таким, що не спрямований на настання
реальних правових наслідків, а тому відповідно до ч. 1 ст. 215
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
є недійсним.
За апеляційною скаргою ВАТ "Полтаваобленерго" судове рішення
переглянуте Київським апеляційним господарським судом і постановою
від 26.09.2006 року (судді: Моторний О.А., Кошіль В.В., Вербицька
О.В.) скасоване в частині задоволення позову -в цій частині в
позові відмовлено, в решті -залишене без змін. Постанова
мотивована тим, що розриваючи договори підряду позивач на підставі
п.2 ст. 849 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
набув реального
права вимагати відшкодування збитків і саме ця вимога була
відступлена ТОВ "Геотехнології" відповідно до спірного договору,
тому підстави для визнання названого договору недійсним відсутні.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою Центр
державного земельного кадастру звернувся до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення
судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права, просить її скасувати, а рішення господарського суду м.
Києва від 24.07.2006 року залишити без змін. Скаржник звертає
увагу касаційної інстанції на те, що право на відшкодування
збитків виникає не з договорів підряду, а згідно з законом, а
саме -ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, крім
того, в силу вимог ст.ст. 512, 514 названого Кодексу неможливо
замінити кредитора у припиненому зобов'язанні, а право
відшкодувати збитки прямо пов'язано з кредитором у первісному
зобов'язанні. В іншій частині щодо відмови в задоволенні позовних
вимог стосовно Держкомзему постанова не оскаржується.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Геотехнології" просить
оскаржувану постанову залишити без змін як законну та
обгрунтовану, а касаційну скаргу -без задоволення як безпідставну.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників
сторін, розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова
колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
протягом 2003 -2004 років між ВАТ "Полтаваобленерго" (Замовник) та
Центром держаного земельного кадастру (Підрядник) укладені
договори №№210, 2437, 2520, 932, за умовами яких Підрядник
зобов'язався виконати для Замовника роботи з інвентаризації земель
та оформлення договорів оренди землі під об'єктами останнього, що
розташовані на території Полтавської області, а Замовник
зобов'язався оплачувати роботи.
В оплату зазначених робіт ВАТ "Полтаваобленерго" перерахувало
Підряднику авансом кошти, проте останній виконував роботи надто
повільно, зі значним порушенням встановлених в договорах строків,
тому Замовник листом № 04-59/2547 від 23.03.2005 року повідомив
позивача про відмову від договорів підряду, а 29.06.2005 року між
ВАТ "Полтаваобленерго" (Цедент) та ТОВ "Геотехнології"
(Цесіонарій) укладений договір цесії, за умовами якого Цедент
уступив, а Цесіонарій набув права вимагати з Боржника - Центру
держаного земельного кадастру грошові кошти (498 871,54 грн.),
отримані останнім як платіж за невиконані роботи. Ці кошти ідуть в
оплату завершення ТОВ "Геотехнології", розпочатих Підрядником за
перерахованими договорами підряду робіт.
За правилами пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
до спірних правовідносин
слід застосовувати норми цього Кодексу.
Право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати
відшкодування збитків, у разі, якщо підрядник своєчасно не
розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення
її у строк стає явно неможливим, передбачене пунктом 2 статті 849
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Оскільки відмова від договору підряду у названому випадку
встановлена законом, то договір вважається розірваним, якщо
Замовник заявив таку відмову і зобов'язання за таким договором
припиняються (ст. ст. 651, 653 Кодексу).
Проте, статтею 509 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що:
1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона
(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони
(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати
послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а
кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11
цього Кодексу.
Однією з підстав виникнення зобов'язань за змістом статті 11
названого Кодексу є юридичні факти (в даному випадку факт
розірвання (відмови) договору підряду).
Зі змісту наведених норм вбачається, що у зв'язку з
розірванням договору підряду ВАТ "Полтаваобленерго" (Замовник)
набув реального права на відшкодування позивачем понесених
Замовником збитків (і це право позивачем не оспорюється) у вигляді
попередньої оплати за невиконані підрядні роботи і саме це право,
як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, було
уступлене ТОВ "Геотехнології" за спірним договором цесії, що
відповідає ст. 516 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, якою
встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без
згоди боржника, якщо інше не встановлене договором або законом.
З урахуванням вимог наведеного законодавства, а також з
огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини
справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновок суду
апеляційної інстанції про відмову в позові в частині визнання
недійсним спірного договору законним та обгрунтованим.
Відповідно до ст. 518 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у
зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора
на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Тому заперечення Центру державного земельного кадастру у
касаційній скарзі щодо припинення зобов'язань за договором підряду
можуть бути заявлені і новому кредитору - ТОВ "Геотехнології".
У зв'язку з вищезазначеним колегія суддів відзначає, що під
час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні
обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного
дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим
обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним
застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак
у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятої
у справі постанови.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Центр державного
земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних
ресурсах" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
26.09.2006р. у справі№2/297 залишити без зміни.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Данилова Т.Б.
Суддя
Шаргало В.I.