ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     19 грудня 2006 р.

      № 21/95

     Вищий господарський суд України у складі:  суддя  Селіваненко
В.П.-головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.

     розглянув   касаційну   скаргу   товариства    з    обмеженою
відповідальністю "Фреш", м. Львів (далі -ТОВ "Фреш")

     на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2006 та

     постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від
03.10.2006

     зі справи № 21/95

     за позовом ТОВ "Фреш"

     до товариства з обмеженою відповідальністю "Орімі Трейд Лтд",
м. Київ (далі -ТОВ "Орімі Трейд Лтд")

     про стягнення 14230,91 грн.

     За   результатами   розгляду    касаційної    скарги    Вищий
господарський суд України

                            ВСТАНОВИВ:

     ТОВ "Фреш" звернулося до господарського суду  міста  Києва  з
позовом про стягнення  з  ТОВ  "Орімі  Трейд  Лтд"  14230,91  грн.
збитків,   заподіяних   невиконанням    відповідачем    договірних
зобов'язань з поставки товару.

     Рішенням названого суду від 18.04.2006 (суддя Шевченко Е.О.),
залишеним   без   змін    постановою    Київського    апеляційного
господарського суду від 03.10.2006 (колегія суддів у складі: суддя
Отрюх Б.В. -головуючий, судді  Верховець  А.А.,  Бондар  С.В.),  у
задоволенні позову відмовлено. Названі судові акти з посиланням на
приписи статей 623, 632, 691 Цивільного кодексу України (далі  -ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        ) мотивовано  відсутністю  причинно-наслідкового
зв'язку  між  збитками  позивача  та   невиконанням   відповідачем
зобов'язання з поставки товару з огляду на неузгодження учасниками
спору змін до договору від 11.01.2004 № 001/р щодо ціни товару.

     У касаційній скарзі ТОВ "Фреш"  просить  скасувати  зазначені
судові  акти  місцевого  і  апеляційного  господарських  судів  та
прийняти нове  рішення  про  задоволення  позову,  посилаючись  на
неповне з'ясування судами всіх обставин справи. Скаргу мотивовано,
зокрема,  неправомірною  зміною   позивачем   цін   на   товар   в
односторонньому порядку.

     Відзив на касаційну скаргу не надходив.

     Учасників  судового  процесу  відповідно  до   статті   111-4
Господарського   процесуального   кодексу   України    ( 1798-12 ) (1798-12)
        
(далі -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ) належним чином повідомлено про час
і місце розгляду скарги.

     Представники сторін у судове засідання не з'явились.

     Перевіривши   повноту   встановлення   судовими   інстанціями
фактичних обставин справи та правильність застосування  ними  норм
матеріального і  процесуального  права,  Вищий  господарський  суд
України дійшов висновку про відсутність  підстав  для  задоволення
касаційної скарги з огляду на таке.

     Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

     - ТОВ "Фреш" (покупець) та ТОВ "Орімі Трейд Лтд"  (продавець)
укладено договір від  14.01.2004  №  001/р,  відповідно  до  якого
відповідач   зобов'язався   поставити    позивачеві    товар,    а
позивач  -прийняти  цей  товар  та  оплатити   його   на   умовах,
передбачених договором;

     - згідно  з  пунктом  2.1   названого   договору   кількість,
асортимент, ціна та дата оплати поставленого товару визначається в
накладних;

     - 06.09.2006 позивач  направив  відповідачеві  замовлення  на
поставку  товару;  при  цьому  асортимент  та  ціну  товару   було
самостійно визначено ТОВ "Фреш" та вказано у цьому замовленні.

     Причиною виникнення спору в даній справі стало  питання  щодо
порушення відповідачем зобов'язання за договором від 14.01.2004  №
001/р шляхом невиконання поставки товару за замовленням позивача.

     Відповідно до статті 712 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          за  договором
поставки продавець (постачальник),  який  здійснює  підприємницьку
діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк  (строки)
товар у власність покупця для використання його у  підприємницькій
діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,
домашнім   або   іншим   подібним   використанням,   а    покупець
зобов'язується прийняти товар і сплатити за  нього  певну  грошову
суму. Згідно з частиною першою статті 632  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

     Як з'ясовано  судовими  інстанціями,  обумовленим  учасниками
спору механізмом встановлення ціни товару  передбачено  визначення
продавцем такої ціни у накладних, за якими поставлявся цей товар.

     Відтак з урахуванням статті 610  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  за
якою порушенням зобов'язання є його невиконання  або  виконання  з
порушенням  умов,  визначених  змістом   зобов'язання   (неналежне
виконання),  господарські  суди  дійшли   вірного   висновку   про
відсутність порушення договірного зобов'язання з боку  відповідача
у невиконанні поставки товару за  ціною,  визначеною  позивачем  в
односторонньому  порядку  в  замовленні  на  таку   поставку,   та
правомірно відмовили в даному позові.

     Отже,   передбачені   законом   підстави    для    скасування
оскаржуваних рішення та постанови відсутні.

     Керуючись статтями 111-9 - 111-11  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України

                           ПОСТАНОВИВ:

     Рішення господарського суду міста  Києва  від  18.04.2006  та
постанову  Київського   апеляційного   господарського   суду   від
03.10.2006 зі справи № 21/95 залишити без змін, а касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш" - без задоволення.

     Суддя

     В.Селіваненко

     Суддя

     I.Бенедисюк

     Суддя

     Б.Львов