ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     19 грудня 2006 р.
 
     № 15/358/17-04
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Т. Дроботової -головуючого
     Н. Волковицької
     Л. Рогач
 
     за участю представників:
     Позивача
     не з'явився, про час і  місце  слухання  справи  повідомлений
належним чином
     Відповідачів
     не з'явився, про час і  місце  слухання  справи  повідомлений
належним чином
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     Відкритого акціонерного товариства "Чернігівторгбуд"
     на постанову
     від  02.10.2006року  Київського  апеляційного  господарського
суду
 
     у справі
     № 15/358/17-04 господарського суду Чернігівської області
     за позовом
     Відкритого акціонерного товариства "Чернігівторгбуд"
 
     до
 
     про
     Семенівської Центральної районної лікарні
     зміну способу виконання рішення
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Рішенням  Господарського  суду  Чернігівської   області   від
03.02.2004 р. у справі №15/358/17-04  з  Семенівської  Центральної
районної лікарні на користь ВАТ "Чернігівторгбуд" стягнуто 22  003
грн. боргу, 220, 03 грн. витрат по сплаті державного мита  та  118
грн.  витрат  на   інформаційно-технічне   забезпечення   судового
процесу.
 
     ВАТ  "Чернігівторгбуд"  подало  заяву   про   зміну   способу
виконання рішення господарського суду від 03.02.04р.  у  справі  №
15/358/17-04  в  зв'язку  з  неможливістю  його  виконання   із-за
відсутності  грошових  коштів  на  рахунку  боржника  та   просить
звернути стягнення на належне боржникові майно.
 
     Ухвалою  господарського  суду   Чернігівської   області   від
14.07.2006 року в задоволенні заяви відмовлено.
 
     Ухвала мотивована тим, що стягувачем  не  надані  належні  та
допустимі докази на підтвердження того, що рішення суду визначеним
в ньому способом виконати неможливо.
 
     За  апеляційною  скаргою  ВАТ   "Чернігівторгбуд"   Київський
апеляційний  господарський  суд  постановою  від  02.10.2006  року
ухвалу господарського суду Чернігівської області залишив без  змін
з тих же підстав.
 
     ВАТ  "Чернігівторгбуд"  подало  касаційну  скаргу  до  Вищого
господарського суду в якій просить ухвалу від 14 липня  2006  року
господарського  суду  Чернігівської  області  та   постанову   від
02.10.2006  року  Київського  апеляційного   господарського   суду
скасувати та змінити спосіб виконання рішення №  3/119,  звернувши
стягнення на майно відповідача - Семенівської центральної районної
лікарні і видати відповідний наказ.
 
     Свої доводи заявник обгрунтовує тим, що судами не прийняті до
уваги приписи статті  32  Цивільного  кодексу  України,  пункту  2
статті 7 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
         за змістом яких
юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями належним їй  на
праві власності майном, якщо  інше  не  встановлено  законодавчими
актами.
 
     Відповідно до статті 10 Закону України  "Про  підприємства  в
Україні" ( 887-12 ) (887-12)
         , майно підприємства становлять основні  фонди
та  оборотні  кошти,  а  також  інші   цінності,   вартість   яких
відображається у самостійному балансі підприємства.
 
     Заслухавши доповідь судді -доповідача та  перевіривши  наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи і повноти їх встановлення в рішенні та  постанові  суду,  а
також   правильність   застосування   господарським   судом   норм
процесуального та матеріального права, колегія суддів  вважає,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Відповідно  до  вимог  статей   108,   111-7   Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  касаційна  інстанція
рішення місцевого господарського суду  та  постанови  апеляційного
господарського суду переглядає за касаційною скаргою (поданням) та
на  підставі  встановлених  фактичних  обставин  справи  перевіряє
застосування  судом   першої   чи   апеляційної   інстанції   норм
матеріального і процесуального права.
 
     Як  встановлено  господарськими  судами   та   вбачається   з
матеріалів  справи  на   підставі   наказу   господарського   суду
Чернігівської   області   від   16.02.2004   року   відділом   ДВС
Семенівського  РУЮ  05.03.2004  року   було   відкрито   виконавче
провадження з примусового виконання рішення суду.
 
     29.06.2004 року відділом ДВС Семенівського  РУЮ  винесено  та
30.06.2004  року  надіслано  позивачу  постанову  про   повернення
виконавчого документа  стягувачеві  без  виконання,  в  зв'язку  з
відсутністю коштів на рахунках боржника.
 
     04.07.2006 року стягувач  звернувся  до  Господарського  суду
Чернігівської  області  з  заявою  про  зміну  способу   виконання
рішення.
 
     Відмовляючи у задоволенні заяви  суди  виходили  з  того,  що
наказ господарського суду Чернігівської області від 16.02.2004р. з
червня 2004року по червень 2006 року знаходився у стягувача  і  до
виконання останнім не пред'являвся.
 
     Відповідно  до  статті  121   Господарського   процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         спосіб  виконання  рішення  суду  може
бути змінений у виняткових випадках  при  наявності  обставин,  що
ускладнюють виконання рішення.
 
     Відповідно до пункту 1 частини статті 21 Закону України  "Про
виконавче  провадження"  ( 606-14 ) (606-14)
          накази  господарських   судів
можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років, перебіг
яких  обчислюється  з  наступного  дня  після  набрання   рішенням
законної сили.
 
     Судами  встановлено,  що  повторно  наказ  до  виконання   не
пред'являвся,  в  зв'язку  з  чим   касаційна   інстанція   цілком
погоджується з висновками попередніх інстанцій про те, що  позивач
протягом двох років не вживав заходів з метою виконання рішення, а
тому немає підстав вважати доведеними  обставини,  що  ускладнюють
виконання рішення у червні 2006 року  з  посиланням  на  обставини
2004 року.
 
     Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та
процесуального права не знайшли свого підтвердження та  суперечать
матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування
ухвали господарського  суду  Чернігівської  області  та  постанови
апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.
 
     На підставі викладеного, керуючись статтями 111-7, пунктом  1
статті  111-9,  статтями  111-10,  111-11,  111-12  Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України
 
     П О С Т А Н О В И В :
 
     Ухвалу  господарського   суду   Чернігівської   області   від
14.07.2006  року  та  постанову  від  02.10.2006  року  Київського
апеляційного господарського суду залишити без  змін,  а  касаційну
скаргу  Відкритого   акціонерного   товариства   "Чернігівторгбуд"
залишити без задоволення.
 
     Головуючий Т. Дроботова
 
     Судді Н.Волковицька
 
     Л. Рогач