ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2006 р.
№ 11/161
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя
Муравйов О. В.
судді
Полянський А. Г.
Коробенко Г. П.
розглянувши
касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста
Києва
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2006
року
по справі
№ 11/161 Господарського суду міста Києва
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапласт"
до
1) Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста
Києва;
2) Оболонського районного управління ГУ МВС України в місті
Києві
про
усунення порушення права власності та повернення майна
вартістю 71500,03 грн.
За участю представників сторін:
від позивача:
Лядов С.А. -дов. №7 від 13.07.2006 року
від відповідача-1:
Панасюк Н.О. -дов. в справі
Гримальський А.Ю. -дов. №10473/9/10-12 від 14.12.2006 року
від відповідача-2:
не з'явився
Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.12.2006
року касаційна скарга Державної податкової інспекції у
Оболонському районі міста Києва була прийнята до провадження
новоутвореною колегією суддів у складі: Муравйов О. В.
(головуючий), Полянський А. Г., Коробенко Г. П., її розгляд
призначений на 11 год. 10 хв. 19.12.2006 року.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду
України від 19.12.2006р. у зв'язку з перебуванням судді Фролової
Г.М. на лікарняному, для розгляду справи № 11/161 створена колегія
суддів у наступному складі: Муравйов О. В. (головуючий),
Полянський А.Г., Коробенко Г. П.
Відводів зазначеному складу колегії суддів не заявлено.
Представник відповідача-2 в судове засідання 19.12.2006 року
не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання
повідомлений заздалегідь належним чином. Оскільки ухвалою Вищого
господарського суду України від 05.12.2006р. про прийняття
касаційної скарги до розгляду явка представників сторін
обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не
витребовувались, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом
касаційної інстанції, передбачених ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів вважає, що неявка представника
відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи за наявними
матеріалами відповідно до ст. 75, 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач Товариство з
обмеженою відповідальністю "Мегапласт", з урахуванням уточнень
позовних вимог, звернулось до Господарського суду міста Києва з
позовом про усунення порушення права власності на майно та
зобов'язання Державної податкової інспекції у Оболонському районі
міста Києва і Оболонського районного управління ГУ МВС України в
місті Києві повернути Товариству з обмеженою відповідальністю
"Мегапласт" 492 пачки дюбель-цвяха загальною вартістю 71500,03
грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачами було
безпідставно вилучене майно позивача, а саме: 492 пачки
дюбель-цвяха та віднесено його до безхазяйного майна, оскільки
позивач є власником дюбель-цвяха загальною вартістю 71500,03 грн.,
що підтверджується договором купівлі-продажу №23/03-1 від
01.03.2005 року, видатковою та податковою накладними.
Рішенням Господарського суду міста Києва 30.06.2006 року
(суддя Євсіков О.О.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 02.10.2006 року (головуючий
суддя Зубець Л.П., судді Лосєв А.М., Мартюк А.I.), позовні вимоги
задоволені повністю.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями першої та
апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Оболонському
районі міста Києва звернулась до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої
інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати
та прийняти нове рішення про відмову позивачу в задоволенні
позовних вимог.
В своїй касаційній скарзі Державна податкова інспекція у
Оболонському районі міста Києва вважає, що судами першої та
апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального
права.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою
відповідальністю "Мегапласт" повністю заперечує підстави
скасування судових рішень першої та апеляційної інстанції та
просить рішення та постанову господарських судів залишити без
змін, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Оболонському районі міста Києва -без задоволення.
Відзив Оболонського районного управління ГУ МВС України в
місті Києві на час розгляду справи в касаційній інстанції суду
наданий не був, що в силу положень статті 111-2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
не перешкоджає перегляду судового рішення, що
оскаржується.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на
неї, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та
відповідача-1, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних
обставин справи правильність застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла наступного висновку.
Як вірно встановлено місцевим та апеляційним господарськими
судами, відповідно до протоколу огляду місця події від 22.03.2005
року та протоколу огляду та вилучення від 25.03.2005 року,
оперуповноваженими Оболонського РУ ГУ МВС України у м. Києві на
території Оболонського РУ ГУ МВС України із автомобіля
"Iвеко-90-13", д/н 059-84 КБ був вилучений вантаж, а саме:
дюбель-цвях в кількості 492 пачки, які були розміщені в гараж №9,
що знаходиться на території госпдвора Оболонського РУ ГУ МВС
України в м. Києві.
Судами встановлено, що загалом вилучено 492 пачки
дюбель-цвяха загальною вартістю 71500,03 грн., а саме: 1,8 тонн
дюбель-цвяха 2 ДГ 4,5*50 Р.Ц6. ПАС та 0,4 тонни дюбель-цвяха 2 ДГ
4,5*60 Р.Ц6. ПАС вартістю 31460,02 грн.; 1,8 тонн дюбель-цвяха 2
ДГ 4,5*40 Р.Ц6. ПАС та 1 тонну дюбель-цвяха 2 ДГ 4,5*60 Р.Ц6. ПАС
вартістю 40040,01 грн.;
Постановою оперуповноваженого ВДСБЕЗ Оболонського РУ ГУМВС
України у м. Києві Гончара В.М. від 16.05.2005 року відмовлено в
порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого
ст. 202 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
по факту виявлення та вилучення
вказаного майна; виявлене та вилучене майно -дюбель-цвях в
кількості 492 упаковки в асортименті з матеріалами перевірки
передано до ВОРБМПВД ДПI у Оболонському районі м. Києва для
постановки його на облік та подальшого вирішення питання згідно
ст. 335, 337 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
16.05.2005 року був складений акт прийому-передачі майна на
відповідальне зберігання до прийняття рішення згідно чинного
законодавства, на підставі якого представниками ДПI у Оболонському
районі м. Києва було передано на відповідальне зберігання майно -
дюбель-цвях в кількості 492 пачки - підприємству ТОВ "Оптсервіс".
17.05.2005 року ДПI у Оболонському районі м. Києва та ТОВ
"Оптсервіс" був складений акт №31/05 опису і попередньої оцінки
майна, прийнятого на облік до винесення рішення про визнання цього
майна безхазяйним.
Відповідачами, як вірно встановлено господарськими судами
першої та апеляційної інстанцій, не заперечувався той факт, що
вилучене майно перебуває на обліку в ДПI у Оболонському районі м.
Києва.
При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України
визнає цілком обгрунтованими висновки місцевого господарського
суду та апеляційної інстанції відносно того, що рішення про
визнання майна безхазяйним в установленому законом порядку не
приймалось.
Як вбачається з матеріалів справи та цілком вірно
підтверджено місцевим господарським судом, між позивачем та ТОВ
"Донтехномаш" було укладено договір №23/03-1 від 01.03.2005 року,
за умовами якого ТОВ "Донтехномаш" (продавець) зобов'язується
продати, а покупець прийняти та оплатити продукцію, а саме:
дюбель-цвях 4,5*50 кількістю 1,8 тон, 4,5*60 кількістю 1 тон.
(додаток №1 до договору в справі).
Згідно п. 2 Договору, продавець зобов'язується відвантажити
товар покупцю на протязі 5 днів з моменту надходження грошових
коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою поставки є дата
отримання покупцем товару на складі продавця у відповідності з
накладною на відпуск товарів або актом приймання-передачі,
підписаним сторонами.
Місцевим господарським судом цілком вірно встановлено, що ТОВ
"Мегапласт" оприбуткувало на своєму балансі вказане майно, про що
свідчать видаткова накладна №18-08 від 18.03.2005 року та
податкова накладна №138244 від 18.03.2005 року на суму 31460,02
грн.
Також, між позивачем та ТОВ "Донтехномаш" 01.03.2005 року був
укладений договір доручення, згідно умов якого повірений (позивач)
зобов'язався за винагороду від імені і за рахунок довірителя
виконати такі юридичні дії: укласти договір купівлі-продажу товару
без права власності на цей товар з метою продажу його довірителем.
Співробітники ВДСБЕЗ Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві
також вилучили дюбель-цвях загальною вартістю 40040,01 грн., який
станом на 22.03.2005 року був власністю ТОВ "Донтехномаш" і мав
бути реалізований позивачем за договором доручення.
У зв'язку з тим, що товар був вилучений співробітниками
Оболонського РУГУ МВС України у м. Києві, позивач не мав змогу
виконати прийняті на себе зобов'язання за договором доручення.
Тому на підставі рахунку-фактури від 14.04.2005 року позивач
придбав у ТОВ "Донтехномаш" дюбель-цвях на суму 40040,01 грн. Факт
придбання такого товару та оприбуткування його позивачем
підтверджується видатковою накладною від 14.04.2005 року № 04-04
та податковою накладною №15408 від 14.04.2005 pоку, а також
журналом проводок і випискою з балансу підприємства.
06.04.2005 року ТОВ "Мегапласт" здійснило часткову оплату за
товар в розмірі 11460,02 грн., що підтверджується платіжним
дорученням № 93 від 06.04.2005 року.
15.07.2005 року ТОВ "Мегапласт" була направлена заява на ім'я
начальника ВОРБМПВД ДПI у Оболонському районі м. Києва з проханням
повернути його власне майно та письмово повідомити про результати
розгляду заяви, до якої додавались правовстановлюючі документи на
вилучене майно.
31.08.2005 року позивачем була отримана відповідь на дану
заяву, якою було повідомлено, що копії наданих позивачем
документів направлено до ВДСБЕЗ Оболонського РУГУ МВС України в м.
Києві для проведення додаткової перевірки та встановлення права
власності на вилучені ТМЦ.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду
України погоджується з апеляційним господарським судом в тому, що
відповідачами не визнається право власності позивача на вказане
майно.
Вищий господарський суд України вважає дане твердження
відповідачів хибним, з огляду на таке.
Так, статтею 316 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визначено поняття
права власності, а саме: правом власності є право особи на річ
(майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,
незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 319 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, власник володіє,
користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не
суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні
обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад
суспільства. Держава не втручається у здійснення власником права
власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або
власника може бути зобов'язано допустити до користування його
майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених
законом.
Статтею 321 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що право
власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений
цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути
позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у
випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження
об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з
мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку,
встановлених законом, та за умови попереднього та повного
відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною
другою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 328 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, право власності
набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із
правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо
інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права
власності не встановлена судом (ст. 328).
Статтею 334 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що право
власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі
майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Передачею
майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові,
організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві
майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Враховуючи вищезазначене, суди першої та апеляційної
інстанції встановили, що позивач саме на підставі договорів та
рахунків-фактур набув право власності на товар: дюбель-цвях на
загальну суму 71500,03 грн. Також позивач на підставі видаткових
накладних та податкових накладних оприбуткував вказаний товар на
підприємстві в повному обсязі.
Вказані документи були надані позивачем до Оболонського РУГУ
МВС України в м. Києві як правовстановлюючі на спірний товар.
Таким чином, право власності позивача на товар, як вірно
встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій,
підтверджується матеріалами справи.
Що стосується інших доводів, викладених Державною податковою
інспекцією у Оболонському районі міста Києва в касаційній скарзі,
то вони зводяться до переоцінки встановлених судами першої та
апеляційної інстанцій обставин справи.
Більш того, Державною податковою інспекцією у Оболонському
районі міста Києва жодним чином не обгрунтовано повноважень на
здійснення оцінки відповідності спірного майна стандартам та
технічним умовам, зокрема, положенням Закону України "Про
стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності"
( 3164-15 ) (3164-15)
від 01.12.2005 року №3164-IV.
Тому колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає, що оскільки встановлення фактичних обставин справи не
входить до компетенції суду касаційної інстанції, доводи заявника
касаційної скарги щодо переоцінки наявних у справі доказів
колегією суддів Вищого господарського суду України відхиляються.
На підставі викладеного, Вищий господарський суд України
вважає, що підстав для скасування рішення Господарського суду
міста Києва від 30.06.2006 року та постанови Київського
апеляційного господарського суду від 02.10.2006 року по справі №
11/161 в даному випадку не існує, а тому касаційна скарга
Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва
задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Оболонському районі міста Києва залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
02.10.2006 року по справі № 11/161 та рішення Господарського суду
міста Києва від 30.06.2006 року по справі № 11/161 залишити без
змін.
Головуючий суддя
О. В. Муравйов
Судді
А. Г. Полянський
Г. П. Коробенко