ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2006 р.
№ 7/104
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П.-головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Чернігів Вторчормет", м. Чернігів (далі -ВАТ "Чернігів
Вторчормет")
на рішення господарського суду Чернігівської області від
29.08.2006 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.10.2006
зі справи № 7/104
за позовом відкритого акціонерного товариства "Міттал Стіл
Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (далі -ВАТ
"Міттал Стіл Кривий Ріг")
до ВАТ "Чернігів Вторчормет"
про стягнення 52650 грн.
Судове засідання проведено за участю представників:
ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг" -Панадій С.В.,
ВАТ "Чернігів Вторчормет" -не з'явились.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг" звернулося до господарського
суду Чернігівської області з позовом про стягнення з ВАТ "Чернігів
Вторчормет" 52650 грн.
Рішенням названого суду від 29.08.2006 (суддя Скорик Н.О.),
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 25.10.2006 (колегія суддів у складі: суддя
Корсак В.А. -головуючий, судді Авдеєва П.В., Коршун Н.М.), позов
задоволено частково: з відповідача на користь ВАТ "Міттал Стіл
Кривий Ріг" стягнуто 26325 грн. штрафу. Названі рішення місцевого
та апеляційного господарських судів з посиланням на приписи статей
526, 551, 712 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
) мотивовано невиконанням відповідачем договірних
зобов'язань з поставки металобрухту.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВАТ
"Чернігів Вторчормет" просить скасувати оскаржувані рішення та
постанову попередніх судових інстанцій та відмовити в задоволенні
позову. Скаргу мотивовано помилковим трактуванням судами змісту
додаткової угоди від 28.03.2006 № 3, що призвело до хибних
висновків судів щодо порушення постачальником умов договору
поставки металобрухту.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ "Чернігів Вторчормет"
зазначає про правильність та обгрунтованість висновків попередніх
судових інстанцій та просить залишити оскаржувані судові акти без
змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) належним чином повідомлено про час
і місце розгляду скарги.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями
фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про наявність підстав для часткового задоволення
касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг" (покупець) та ВАТ "Чернігів
Вторчормет" (постачальник) укладено договір від 29.12.2005 № 46,
відповідно до якого відповідач виконує поставку на адресу позивача
металобрухту на підставі узгодженої специфікації, а позивач
приймає цей товар та оплачує його;
- у пункті 2.2 названого договору обумовлено, що оплата
товару здійснюється позивачем шляхом внесення авансового платежу в
обсязі 20% від загальної вартості металобрухту, що поставляється,
не пізніше 7-го числа місяця, в якому заплановано таку поставку;
згідно ж з пунктом 2.3 цього договору кінцевий розрахунок
виконується на підставі "приймально-передавальних актів Ф.69 та
Ф.19, які оформлені у відповідності з пунктом 3.2 цього договору,
шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника
на протязі 5 банківських днів з дати виписки актів Ф. 69 та Ф.
19";
- додатковою угодою до зазначеного договору від 28.03.2006 №
3 було введено в дію специфікацію № 4, якою передбачено виконання
відповідачем поставки металобрухту в кількості 600 тонн на
загальну суму 585000 грн.;
- відповідно до пункту 5 цієї додаткової угоди "оплата за
металобрухт здійснюється згідно з приймально-передавальними актами
форми 69, які оформлені в установленому порядку, шляхом
перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на
протязі 5 банківських днів з дати виписки актів форми 69";
- у зв'язку з невиконанням відповідачем поставки металобрухту
в обумовленій у специфікації № 4 кількості на підставі пункту 4.1
зазначеного договору з ВАТ "Чернігів Вторчормет" з урахуванням
розміру фактично понесених позивачем збитків підлягає стягненню
штраф в сумі 26325 грн.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо
наявності правових підстав для стягнення з відповідача штрафних
санкцій за невиконання зобов'язань з поставки металобрухту
відповідно до умов додаткової угоди від 28.03.2006 № 3.
Відповідно до статті 712 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за договором
поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку
діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки)
товар у власність покупця для використання його у підприємницькій
діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,
домашнім або іншим подібним використанням, а покупець
зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову
суму.
Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або
повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня
оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений
договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений
договором, - строк, визначений відповідно до статті 530 цього
Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої
оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу,
якою передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у
зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав
вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк
(термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має
право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його
виконання частково або в повному обсязі.
Iз з'ясованих судовими інстанціями фактичних даних
вбачається, що виконанню обов'язку відповідача з поставки
металобрухту кореспондує зустрічне виконання позивачем
зобов'язання внести попередній платіж.
Однак в обгрунтування висновку щодо порушення відповідачем
зобов'язання з поставки металобрухту господарськими судами
покладено факт зміни учасниками спору порядку оплати товару
позивачем шляхом укладення додаткової угоди до названого договору
від 28.03.2006 № 3.
Проте така правова оцінка обставин справи є невірною. Так,
відповідно до статті 654 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зміна або
розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір,
що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором
або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
З установленого ж господарськими судами змісту спірної
додаткової угоди не вбачається внесення змін до пункту 2.2
зазначеного договору (який визначає обов'язок позивача внести
авансовий платіж) шляхом, зокрема, припинення дії цього пункту
договору або викладення зазначеного пункту в іншій редакції. Сам
по собі факт дублювання пункту 2.3 цього договору в пункті 5
додаткової угоди не скасовує дію пункту 2.2 договору, а відтак не
може бути свідченням зміни порядку оплати поставленого товару, як
помилково зазначено попередніми інстанціями.
Таким чином, господарські суди, надавши невірне тлумачення
умовам додаткової угоди від 28.03.2006 № 3, не дослідили, чи було
фактично внесено позивачем попередню оплату в установленому
порядку та розмірі як передумову здійснення відповідачем поставки
металобрухту.
Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 111-7
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не має права, зокрема, встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази.
З урахуванням викладеного рішення місцевого та постанова
апеляційного господарських судів по суті спору підлягають
скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції.
У новому розгляді справи господарському суду першої інстанції
слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити
всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають
юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті,
встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від
встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що
регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і
обгрунтоване рішення.
Керуючись статтями 111-7 - 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Чернігів Вторчормет" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від
29.08.2006 та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 25.10.2006 зі справи № 7/104 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Чернігівської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя I. Бенедисюк
Суддя Б. Львов