ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2006 р.
№ 13/111
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., -головуючого,
Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
Підприємства об'єднання громадян "Украгротрейд" Чернігівської
міської громадської організації інвалідів "Благодіння"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2006
року
у справі господарського суду
Чернігівської області
за позовом
Підприємства об'єднання громадян "Украгротрейд" Чернігівської
міської громадської організації інвалідів "Благодіння"
до
Приватно-орендного підприємства ім. Герасименко
про
стягнення 5055,84 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:
Чайко О.А.,
- відповідача:
Чередник О.М., Гужва М.О.,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2006 року Підприємство об'єднання громадян
"Украгротрейд" Чернігівської міської громадської організації
інвалідів "Благодіння" звернулось до господарського суду з позовом
до Приватно-орендного підприємства ім. Герасименко про стягнення
638,01 грн. суму боргу з урахуванням індексу інфляції, 34,07
грн. -3% річних, 93,76 грн. -пені, 4290,00 грн. -штрафної санкції.
У червні 2006 року Підприємство об'єднання громадян
"Украгротрейд" Чернігівської міської громадської організації
інвалідів "Благодіння" подало до господарського суду заяву про
уточнення позовних вимог та просило стягнути з відповідача 7810,00
грн. суми боргу з урахуванням штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від
01.06.2006 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь
позивача 1000,00 грн. боргу, 18,00 грн. пені та 220,00 грн.
судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.
Доповідач: Черкащенко ММ.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
05.09.2006 року рішення місцевого господарського суду від
01.06.2006 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким в
задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Підприємство
об'єднання громадян "Украгротрейд" Чернігівської міської
громадської організації інвалідів "Благодіння" подало касаційну
скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного
господарського суду від 05.09.2006 року скасувати, рішення
господарського суду Чернігівської області від 01.06.2006 року з
даної справи залишити без змін.
В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
судом неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконної
постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 №11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює
подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту
законодавства України.
Судові рішення цим вимогам не відповідають.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, 30.10.2003 року між Приватно-орендним
підприємством ім. Герасименко (замовник) та СПД Довбиш М.Й.
(виконавець) було укладено договір.
Відповідно до умов укладеного договору, виконавець приймає на
себе зобов'язання надати замовнику консультаційні послуги по
врегулюванню майнових відносин реорганізованого КСП ім.
Герасименко, а замовник прийняти та оплатити ці послуги.
Пунктом 2.2. договору сторони передбачили порядок
розрахунків, відповідно до якого замовник виплачує виконавцю:
аванс в розмірі 3000,00 грн. та суму в розмірі 3000,00 грн. на
протязі трьох банківських днів з моменту підписання акту
приймання-передачі послуг.
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, за договором
підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик
виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а
замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконану роботу.
Згідно ст. 854 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, замовник зобов'язаний
сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі
роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений
строк або, за згодою замовника, - достроково.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов
договору замовник передав виконавцю перелік документів, необхідних
для надання останнім послуги, а також платіжними дорученнями № 594
від 06.11.2003 року та 254 від 16.07.2004 року перерахував
виконавцю грошові кошти відповідно в сумі 3000,00 грн. та 2000,00
грн.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 03.04.2006
року СПД Довбиш М.Й. та Підприємство об'єднання громадян
"Украгротрейд" Чернігівської міської громадської організації
інвалідів "Благодіння" уклали договір № 3/04-4 про відступлення
права вимоги стягнення з Приватного орендного підприємства ім.
Герасименко суми боргу в сумі 500,00 грн., стягнення штрафів,
шкоди, пені та збитків за договором від 30.10.2003 року.
СПД Довбуш М.Й. листом від 27.04.2006 року повідомив Приватне
орендне підприємство ім. Герасименко про відступлення права вимоги
за договором від 30.10.2003 року.
Відповідно до ст. 514 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, до нового
кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в
обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо
інше не встановлено договором або законом.
Вирішуючи спір про стягнення з відповідача боргу та штрафних
санкцій за договором від 30.10.2003 року про надання СДП Довбиш
М.Й. консультаційних послуг, суди попередніх інстанцій належним
чином не дослідили факт підписання між замовником та виконавцем
акту виконаних робіт за договором, а відповідно й виникнення у
відповідача обов'язку проведення остаточного розрахунку, як то
передбачено п.2.2 договору від 30.10.2003 року.
Судова колегія також зазначає, що вирішуючи даний спір, суди
попередніх інстанцій не врахували, що за договором про
відступлення права вимоги може передаватись лише дійсна вимога
первісного кредитора.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суди порушили
вимоги ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
і постановили незаконні
судові рішення.
Згідно до частини 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є
виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин, постановлені судові рішення підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене,
витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини
справи, залучити СПД Довбиш М.Й. до участі в справі, визначити
об'єм виконаних ним робіт за договором від 30.10.2003 року,
перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну
юридичну оцінку та прийняти законне та обгрунтоване рішення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 -111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
05.09.2006 року та рішення господарського суду Чернігівської
області від 010.06.2006 року у справі № 13/111 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Чернігівської області.
Головуючий, суддя Н. Кочерова
Судді В. Рибак
М. Черкащенко