ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
14 грудня 2006 р.
№ 02/1758
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шевчук С.Р.
Владимиренко С.В.
Кота О.В.
розглянувши касаційну скаргу
і додані до неї матеріали
Асоціації аптечних установ Черкаської області "Фармація"
на постанову
Київського міжобласного
від 21.09.2006 року
апеляційного господарського суду
у справі
господарського суду
№02/1758
Черкаської області
за позовом
Асоціації аптечних установ Черкаської області "Фармація"
до
про
Черкаського державного заводу хімічних реактивів
повернення квартири
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача(скаржника): Рогожніков О.В. (дов. №01-1/219 від 11.12.2006р.)
- відповідача: Краглевич В.В. (дов. №20-1574 від 11.09.2006р.)
ВСТАНОВИВ:
У червні 2006р. Черкаський державний завод хімічних реактивів (далі - боржник) звернувся до господарського суду Черкаської області, в межах справи №02/1758, із заявою №82 від 29.06.2006р., в якій просить на підставі ст.117 ГПК України (1798-12)
визнати наказ господарського суду Черкаської області від 03.11.2004р. у справі №02/1758 таким, що не підлягає виконанню та зобов'язати ДВС винести постанову про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.06.2006р. у справі №02/1758 заяву Черкаського державного заводу хімічних реактивів задоволено повністю на підставі того, що в зв'язку з порушенням справи про банкрутство боржника вимоги асоціації аптечних установ Черкаської області "Фармація", як кредитора, а також виконання наказу суду повинні виконуватися лише в межах мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство з метою відновлення платоспроможності Черкаського державного заводу хімічних реактивів.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2006р. зазначена ухвала господарського суду Черкаської області від 30.06.2006р. залишена без змін.
Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.06.2006р та постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2006р. асоціація аптечних установ Черкаської області "Фармація" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції у зв'язку з порушенням ними норм матеріального та процесуального права, а також такими, що не відповідають практиці Європейського Суджу з прав людини та ухвалити нове рішення, яким відмовити боржнику в задоволенні його вимог.
Черкаський державний завод хімічних реактивів не скористався правом, наданим ст.111-2 ГПК України (1798-12)
, та відзив на касаційну скаргу не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду постанови господарського суду, яка оскаржується.
За розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 28.11.2006р. у справі №02/1758 призначено наступну колегію суддів: Шевчук С.Р. -головуючий (доповідач), Владимиренко С.В., Кота О.В.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, рішенням господарського суду Черкаської області від 30.07.2004р. у справі №02/1758 позов задоволено, стягнуто з Черкаського державного заводу хімічних реактивів на користь асоціації аптечних установ Черкаської області "Фармація" збитків у сумі 81472грн., 814грн. 72коп. витрат на сплату державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання зазначеного рішення 03.11.2004р.господарським судом виданий наказ, який був пред'явлений до виконання відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Черкаської області.
25 січня 2005р. ухвалою господарського суду Черкаської області за заявою управління Пенсійного фонду України було порушено провадження у справі №10/563 про банкрутство Черкаського державного заводу хімічних реактивів та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що органи виконавчої служби зупинили виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Черкаської області від 3.11.2004р. у справі №02/1758 у зв'язку із зазначеними вище обставинами згідно п.8 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14)
.
Статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
(далі -Закону) встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви про грошові вимоги до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
На підставі наданих сторонами доказів по справі, судовими інстанціями встановлено, що ухвалою господарського суду від 26 серпня 2005р. у справі №10/563 про банкрутство боржника, асоціацію аптечних установ Черкаської області "Фармація" визнано конкурсним кредитором на суму 82404,72грн. та її вимоги включені до реєстру вимог кредиторів.
Судами попередніх інстанцій враховано, що у справі №10/563 про банкрутство боржника ухвалою суду від 2.12.2005р. було затверджено мирову угоду між боржником та кредиторами, метою якої є відновлення платоспроможності боржника та погашення його заборгованості на умовах відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) боргів перед кредиторами і що зазначеною мировою угодою списані 10% вимоги кредиторів четвертої черги, в тому числі і вимога асоціації аптечних установ Черкаської області "Фармація" за наказом суду від 3.11.2004р. списано на 10%, що складає 8240,47грн.
Суд апеляційної інстанції врахував, що законна вимога асоціації аптечних установ Черкаської області "Фармація", яка підтверджена рішенням суду у справі №02/1758, була змінена ухвалою суду від 02.12.2005р. у справі №10/563 про банкрутство боржника і повинна виконуватися лише в сумах та в строки, вказані у затвердженій судом мировій угоді.
Частиною 1 статті 35 Закону визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформлюється угодою сторін.
Оскільки мирова угода одночасно є правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство (стаття 4 Закону), то апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що укладення мирової угоди між боржником і кредиторами є новацією.
Новація є особливим видом припинення зобов'язання за домовленістю сторін.
Частиною 2 ст. 604 ЦК України (435-15)
встановлено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Судова колегія погоджується з висновком апеляційної інстанції, що укладення мирової угоди між боржником і кредитором у справі про банкрутство (новація) є саме тією обставиною, яка є підставою для припинення зобов'язання боржника по наказу господарського суду Черкаської області від 03.11.2004р. у справі №02/1758.
В даному випадку новація не припинила правового зв'язку сторін, оскільки замість зобов'язання, дія якого припинена, виникло узгоджене сторонами нове зобов'язання.
Посилання скаржника на те, що він не підписував мирової угоди у справі про банкрутство та не давав згоди на її укладення не заслуговують на увагу і спростовуються наступним.
Відповідно до ч.ч.3-5 ст.35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.
Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.
Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.37 зазначеного закону мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство.
Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.
Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.
При цьому суд апеляційної інстанції взяв до уваги те, що ухвала господарського суду Черкаської області від 02 грудня 2005р. про затвердження мирової угоди у справі №10/563 про банкрутство боржника жодним із кредиторів не була оскаржена, набула законної сили, виконується боржником, а у разі примусового виконання наказу будуть порушені права боржника та інших кредиторів, під загрозою буде можливість щодо відновлення платоспроможності Черкаського державного заводу хімічних реактивів, що є прямим порушенням преамбули Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
, ч.5 ст.124 Конституції України (254к/96-ВР)
, ст.4-5 ГПК України (1798-12)
, ч.2 ст.11 Закону України "Про судоустрій України".
Відповідно до ст.117 ГПК України (1798-12)
наказ має відповідати вимогам виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" (606-14)
, зокрема, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Згідно зі ст.124 Конституції України (254к/96-ВР)
(254к/96-ВР) та ст.115 ГПК України (1798-12)
(1798-12) судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" (606-14)
(606-14).
Статтями 34, 37, 40, 40-1 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14)
(606-14) не передбачено повернення виконавчого документу чи припинення виконання рішення з підстав, вказаних у ст.ст.35-38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
.
Відповідно до п.9 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14)
виконавче провадження закінчується поверненням Державною виконавчою службою виконавчого документа без виконання на вимогу суду, який видав виконавчий документ.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для визнання наказу господарського суду Черкаської області №02/1758 від 03.11.2004р. таким, що не підлягає виконанню відповідно до ст.117 ГПК України (1798-12)
та як наслідок -зобов'язання Державної виконавчої служби винести постанову про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області №02/1758 від 03.11.2004р., надіслати її сторонам та господарському суду.
Iнші доводи касаційної скарги внаслідок їх необгрунтованості не можуть бути підставою для скасування постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2006р. у справі №02/1758.
За таких обставин колегія суддів вважає, що під час розгляду справи Київським міжобласним апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. 1. Касаційну скаргу Асоціації аптечних установ Черкаської області "Фармація" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2006р. у справі №02/1758 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2006р. у справі №02/1758 залишити без змін
|
Головуючий Шевчук С.Р.
С у д д я Владимиренко С.В.
С у д д я Кот О.В.
|
|