ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     14 грудня 2006 р.

     № 7/266-10/495

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     Дерепи В.I. -головуючого,

     Грека Б.М.,

     Стратієнко Л.В.,

     за участю повноважних представників:

     позивача

     Садовського А.М.,

     відповідача

     Левченка А.П.,

     розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу

     Державної    виконавчої    служби    у    м.Мелітополь     та
Мелітопольському районі Запорізької області

     на постанову

     від 12 жовтня 2006 року

     Запорізького апеляційного господарського суду

     у справі

     № 7/266-10/495

     за позовом

     Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій"

     до

     Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж

     про

     стягнення суми, за скаргою  на  дії  ДВС  у  м.Мелітополь  та
Мелітопольському районі Запорізької області,

                            ВСТАНОВИВ:

     8   червня   2006   року   ТОВ   "Меркурій"   звернулося   до
господарського суду Запорізької області  з  скаргою  на  дії  ВДВС
Мелітопольського міськрайонного управління юстиції посилаючись  на
те, що останнім в порушення вимог закону була  прийнята  постанова
про закінчення виконавчого провадження від 10.06.2005 року.

     Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29 червня
2006 року в задоволенні скарги відмовлено.

     Постановою Запорізького апеляційного господарського суду  від
12 жовтня 2006 року вказана ухвала місцевого  господарського  суду
скасована  та  скарга  ТОВ  "Меркурій"  задоволена.   Постановлено
визнати   незаконною   постанову    ДВС    у    м.Мелітополь    та
Мелітопольському районі Запорізької області від 10.06.2006 р.  про
закінчення виконавчого провадження по  виконанню  наказу  в  даній
справі.

     У касаційній справі ДВС у  м.Мелітополь  та  Мелітопольському
районі Запорізької області просить постанову апеляційної інстанції
скасувати,  як  прийняту  з  порушенням   норм   матеріального   і
процесуального права.

     У відзиві на касаційну скаргу ТОВ  "Меркурій"  просить  в  її
задоволенні відмовити за необгрунтованістю вимог.

     Заслухавши  пояснення   представників   сторін,   перевіривши
матеріали справи та  на  підставі  встановлених  в  ній  фактичних
обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими
судами  при  прийнятті  судових  рішень   норм   матеріального   і
процесуального права суд  вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.

     Відповідно до вимог ч.1 ст. 121-2  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
скарги на дії, бездіяльність органів Державної  виконавчої  служби
щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів  можуть
бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10  днів
з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам
стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

     При цьому пропущений 10-денний строк для оскарження постанови
може бути поновлений господарським судом у разі поважності  причин
пропуску  строку  на  оскарження  дії,  бездіяльності   державного
виконавця або органу державної виконавчої служби.

     Скарга,  пропущений  строк  на  подання  якої  не  поновлено,
залишається без розгляду (п.5 Постанови  Пленуму  Верховного  Суду
України "Про практику розгляду судами скарг на  рішення,  дії  або
бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби
та звернень учасників виконавчого провадження" від 26 грудня  2003
року №14 ( v0014700-03 ) (v0014700-03)
         ).

     Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись  до  місцевого
господарського суду з скаргою, ТОВ "Меркурій" просило суд поновити
строк на її подання, вважаючи, що  10-денний  термін  звернення  з
скаргою до суду ним пропущений з поважних причин.

     Проте, всупереч зазначених вимог закону та Постанови  Пленуму
Верховного Суду України, господарські суди  попередніх  інстанцій,
розглянули скаргу  не  вирішивши  питання  про  поновлення  строку
звернення з скаргою до суду, що визнати законним  і  обгрунтованим
не можна.

     Тому,  судові   рішення,   прийняті   господарськими   судами
попередніх інстанцій не можуть залишатись без  змін  і  підлягають
скасуванню з направленням справи до місцевого господарського  суду
для вирішення питання про прийом скарги до розгляду.

     На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд України-

                           ПОСТАНОВИВ:

     Постанову Запорізького апеляційного господарського  суду  від
12 жовтня 2006 року  та  ухвалу  господарського  суду  Запорізької
області від 29 червня 2006 року скасувати, частково  задовольнивши
касаційну скаргу.

     Справу передати  на  новий  розгляд  до  господарського  суду
Запорізької області в іншому складі суду.

     Головуючий, суддя В.Дерепа

     Судді Б.Грек

     Л.Стратієнко