ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2006 р.
№ 5/39
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Першиков Є.В.
судді
Савенко Г.В.
Ходаківська I.П.
розглянувши
касаційні скарги
- Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Iвано-Франківській області - Управління з питань майна
комунальної власності та корпоративних прав Iвано-Франківської
облдержадміністрації
та касаційне подання
Заступника прокурора Iвано-Франківської області
на
ухвалу від 01.08.2006р. Львівського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 5/39 господарського суду Iвано-Франківської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Роксоланія"
до треті особи
- Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Iвано-Франківській області - Iвано-Франківської обласної
ради - Управління з питань майна комунальної власності та
корпоративних прав Iвано-Франківської облдержадміністрації -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Iв-сервіс"
про
зобов'язання укласти договір купівлі-продажу
З участю представників :
позивача -Косар М.Є., за довіреністю
Попадинець Р.Д., за довіреністю
відповідача - 1: Чернов Р.М., за довіреністю
відповідача -2: Пітеляк А.В., за довіреністю
3-ї особи -1: Пітеляк А.В., за довіреністю
3-ї особи -2 : не з'явилися
Генеральної прокуратури України -Савицька О.В., прокурор
відділу
ВСТАНОВИВ :
Рішенням від 14.02.2006р. по справі № 5/39
господарського суду Iвано-Франківської області, яке залишене без
змін ухвалою від 01.08.2006р. Львівського апеляційного
господарського суду, задоволено позов товариства обмеженою
відповідальністю "Роксоланія" до регіонального відділення
Фонду державного майна України по Iвано-франківській
області та Iвано-Франківської обласної ради. Визнано
недійсною відмову Iвано-Франківської обласної Ради в приватизації
нежитлового приміщення III поверху по вул. Шашкевича, 6 в
м.Iвано-Франківську. Зобов'язано Регіональне відділення Фонду
державного майна України по Iвано-Франківській області,
м.Iвано-Франківськ до 20.02.2006р. укласти договір
купівлі-продажу нежитлового приміщення III поверху в будівлі по
вул. Шашкевича, 6 в м.Iвано-Франківську відповідно до проекту
договору, направленого позивачем обласній Раді в 2003 р. та
Регіональному відділенню Фонду державного майна України по
Iвано-Франківській області в 2002р. по вартості, вказаній в Звіті
"Про оцінку нежитлових адміністративних приміщень",
м.Iвано-Франківськ, вул. Шашкевича, 6 станом на 31.01.05р., тобто
за 509160 грн. з врахуванням ПДВ. Зазначено, що у разі
непідписання договору до вищевказаного терміну - договір буде
вважатись укладеним в редакції, запропонованій позивачем (копія
договору є в матеріалах справи) з моменту прийняття рішення.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по
Iвано-Франківській області та Управління з питань майна
комунальної власності та корпоративних прав Iвано-Франківської
облдержадміністрації звернулися до Вищого господарського суду
України з касаційними скаргами, а Заступник прокурора
Iвано-Франківської області з касаційним поданням, в яких просять
скасувати прийняті у справі судові рішення, та прийняти нове
рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Справа розглядається по суті колегією суддів у постійному
складі: головуючий -Першиков Є.В., судді Савенко Г.В., Ходаківська
I.П., утвореною розпорядженням заступника Голови Вищого
господарського суду України від 09.04.2004р.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, між Фондом обласного
комунального майна та орендним підприємством Iвано-Франківським
виробничо-комерційним підприємством "Харчування" був укладений
договір оренди майна з викупом № 55 від 01.04.94р., згідно з яким
Фонд комунального майна передав, а позивач прийняв в
користування майно по переліку та вартості згідно з
приймально-здавальним актом та інвентаризаційними описами, які є
невід'ємною частиною договору. Орендарю (позивачу по справі)
передано закріплені за Фондом частину приміщень III поверху,
основні засоби та інше майно станом на 1 березня 1994р. в сумі
31982 тис. крб.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 14.12.95р. №
IД-1087 та акту № 57 передачі державного майна від 30.01.1996р.
Орендне виробничо-комерційне підприємство "Харчування" викупило
орендоване майно в Регіонального відділення Фонду держмайна по
Iвано-Франківській області окрім приміщення III поверху будинку.
ТзОВ "Роксоланія" стало правонаступником орендного
виробничо-комерційного підприємства "Харчування", що
підтверджується матеріалами справи.
В березні 2000р. відбулася реорганізація ТзОВ "Роксоланія"
шляхом поділу його на два підприємства: 1) ТзОВ "Роксоланія"; 2)
ТзОВ "Iв-Сервіс" (протокол загальних зборів засновників від
14.03.00.).
Як зазначив апеляційний суд, до позивача відповідно до
"Додаткового погодження до умов реорганізації (поділу) ТзОВ
"Роксоланія", підписаного учасниками ТзОВ "Роксоланія"та ТзОВ
"Iв-Сервіс"або їх довіреними особами, перейшли права та обов'язки
по договору оренди №55 від 01.04.94 щодо користування орендованими
приміщеннями III поверху будівлі по вул. Комарова, 6. (т.1
а.с.119).
За таких обставин попередні судові інстанції прийшли до
висновку про задоволення позовних вимог відповідно до ст.49
Закону України "Про державну програму приватизації на
2000-2002рр." ( 1723-14 ) (1723-14)
N 1723-III від 18 травня 2000 року, та
п.5 Указу Президента України "Про заходи щодо прискорення процесу
малої приватизації в Україні"від 30.12.94р. №827/94 ( 827/94 ) (827/94)
,
якими передбачено право покупця, який став власником об'єкта
приватизації, на викуп будівлі (споруди, приміщення), яку займає
такий об'єкт.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що судом першої
та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийняття судових
рішень не взято до уваги та не надано належної оцінки всім доказам
у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про
не з'ясування судом всіх обставин справи, які мають значення для
правильного вирішення господарського спору.
Зокрема, як зазначає Управління з питань майна комунальної
власності та корпоративних прав Iвано-Франківської
облдержадміністрації :
- об'єктом оренди за договором оренди майна з викупом № 55
від 01.04.94р. є тільки частина приміщень третього поверху будинку
по вул. Шашкевича, 6 без визначення конкретної площі;
- 01.01.2003 року до договору оренди майна з викупом № 55
від 01.04.1994 внесено зміни в частині об'єкта оренди із
зазначенням площі - 51,7 кв.м. за використання якої відповідно і
нараховувалася позивачу орендна плата;
- приміщення третього поверху цього будинку використовують
також на умовах оренди бюджетні установи - Iвано-Франківське
обласне управління у справах захисту прав споживачів, Державна
інспекція з контролю за цінами в Iвано-Франківській області та
ТзОВ "Iв-Сервіс";
- акт про фактичне використання приміщень третього поверху
будинку по вул. Комарова, 6 (на сьогодні Шашкевича, 6) від
20.10.2000, долучений управлінням з питань майна комунальної
власності та корпоративних прав до матеріалів справи підтверджує
те, що позивачем фактично використовується тільки частина
приміщень третього поверху.
Попередні судові інстанції, взагалі не дослідивши зазначені
обставини зобов'язали регіональне відділення ФДМУ по
Iвано-Франківській області укласти договір купівлі-продажу на все
приміщення третього поверху будинку на вул. Шашкевича, 6 у
м.Iвано-Франківську.
При цьому судами не оцінено ту обставину, що ст.49 Закону
України "Про державну програму приватизації на 2000-2002 рр."
( 1723-14 ) (1723-14)
, передбачає, що покупець, який став власником об'єкта
приватизації і не скористався на момент приватизації об'єкта
правом викупу приміщення, має право викупити відповідне приміщення
у межах займаної цим об'єктом площі .
Окрім того, частиною 2 статті 9 Закону України "Про
приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
визначено, що ціна
об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу визначаються
відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, ціна об'єкта приватизації визначається за
правилами, визначеними Постановою Кабінету Міністрів України "Про
затвердження Методики оцінки майна" від 10.12.03р. за № 1891
( 1891-2003-п ) (1891-2003-п)
.
Позивач пропонуючи ціну об'єкта приватизації використав Звіт
про ринкову вартість вбудованих нежитлових приміщень, що визначав
ринкову вартість об'єкта станом на грудень 2003 року.
На дату прийняття судом рішення (через 2 роки) про укладення
договору купівлі-продажу ринкова вартість спірного об'єкта
змінилась, тому застосування вказаного експертного висновку
суперечить законодавству про приватизацію, зокрема, пункту 23
вищезгаданої Методики, відповідно до якого висновок про вартість
майна, складений для цілей приватизації майна шляхом викупу або
продажу конкурентними способами (для договору купівлі-продажу,
оголошення умов продажу, у тому числі повторного продажу), дійсний
протягом шестимісячного строку від дати його затвердження.
Крім того, згідно ст. 13 Закону України "Про оцінку майна,
майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"
( 2658-14 ) (2658-14)
є обов'язковим рецензування звіту про оцінку майна
(акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується,
затверджується або приймається органом державної влади або органом
місцевого самоврядування.
Оскільки, вказані питання не були предметом судового розгляду
при вирішенні господарського спору, правова оцінка їм не
надавалась, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом
не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного
і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності та призвело до прийняття незаконних та
необгрунтованих рішення та постанови.
Також, колегія суддів зазначає, що дана справа правомірно
розглядалася господарським судом Iвано-Франківської області в
порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки предметом спору є зобов'язання укласти
договір купівлі-продажу. Такі договори згідно п.3 інформаційного
листа Верховного Суду України від 26.12.2005р. №3.2.-2005
( v3-2-700-05 ) (v3-2-700-05)
"Щодо розмежування компетенції між господарським
та адміністративними судами" є цивільними (господарськими), але не
адміністративними, оскільки в змісті цього договору відсутні
відносини влади і підпорядкування, що є обов'язковим для
адміністративного договору, а кожен суб'єкт такого договору
виступає як рівний один до одного.
Тому, в даному випадку, не застосовується частина 3 ст.17
Кодексу адміністративного судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
, яка відносить
до компетенції адміністративних судів спори, що виникають з
приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
Апеляційний суд без будь-яких обгрунтувань застосував норми
КАСУ переглядаючи судове рішення місцевого господарського суду, що
приймалося в порядку визначеному ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, чим
порушив норми процесуального права.
Беручи до уваги все вищевикладене, та неповноту дослідження
обставин справи колегія суддів приходить до висновку, що судові
рішення у справі підлягають скасуванню, а справа -направленню на
новий розгляд до місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою сторін
оголошена вступна та резолютивна частини постанови .
Керуючись, ст.ст.111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ :
Ухвалу від 01.08.2006р. Львівського апеляційного
господарського суду та рішення від 14.02.2006р. по справі
№ 5/39 господарського суду Iвано-Франківської області
скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Iвано-Франківської області.
Головуючий суддя Є. Першиков
Судді Г. Савенко
I. Ходаківська