Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Дерепи В.I.

суддів Грека Б.М.

Стратієнко Л.В.

з участю представників:

позивача:

відповідача:

Соломченко В.П.

Філоненко С.В., Фролов О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

закритого акціонерного товариства "Мішелін Проперті -Україна"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2006 р.

у справі

№ 4/264

за позовом

Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України"

до

закритого акціонерного товариства "Мішелін Проперті -Україна"

про

розірвання договору оренди та зобов'язання звільнити орендовані приміщення

ВСТАНОВИВ:

У травні 2006 р. позивач звернувся в суд з позовом про розірвання договору оренди нерухомого майна від 01.08.2001 р., укладеного між Мінпаливенерго України та ЗАТ "Мішелін Проперті - Україна", і зобов'язання останнього звільнити займані приміщення, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Рішенням господарського суду м.Києва від 01.08.2006 р. (суддя Борисенко I.I.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 р. (головуючий -Отрюх Б.В., судді -Верховець А.А., Тищенко А.I.) рішення господарського суду м.Києва від 01.08.2006 р. скасовано та задоволено позов.

Розірвано договору оренди нерухомого майна від 01.08.2001 р., укладений між Міністерством палива та енергетики України і ЗАТ "Мішелін Проперті - Україна".

Зобов'язано ЗАТ "Мішелін Проперті -Україна" звільнити орендовані ним за договором оренди від 01.08.2001 р. підвальні приміщення площею 95,2 м-2 і 12,7 м-2, які знаходяться за адресою: м.Київ, вул. Хрещатик,34.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 р., залишивши в силі рішення господарського суду м.Києва від 01.08.2006 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду -без змін.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 01.08.2001 р. між Міністерством палива та енергетики України (орендодавець) та ЗАТ "Мішелін Проперті-Україна" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого відповідачеві передано в оренду строком на 10 років підвальне приміщення площею 95,2 м-2, яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Хрещатик,34. На підставі доповнення від 01.09.2003 р. до вказаного договору відповідачеві за цією ж адресою було передано в оренду підвальне приміщення площею 12,7 м-2.

Пункт 5.7 договору оренди було передбачено обов'язок орендаря у місячний термін з дня підписання договору за власний рахунок застрахувати орендоване приміщення на користь орендодавця та надати в тижневий термін копію договору страхування орендодавцю, який надсилає його до регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2004 р. було створено НАК "Енергетична компанія України". Для забезпечення її діяльності за компанією на праві господарського відання було закріплено адміністративний будинок по вул. Хрещатик,34 в м.Києві.

Згідно акту приймання -передачі державного майна від 27.09.2004 р. він переданий з балансу Мінпаливенерго України на баланс НАК "Енергетична компанія України".

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що порушення відповідачем вимог договору щодо строку здійснення страхування об'єктів оренди (приміщення площею 95,2 м-2 було застраховано 22.02.2002 р.,- приміщення площею 12,7 м-2 -25.02.2006 р.) та зазначення у договорах страхування вигодонабувачем Мінпаливенерго України замість НАК "Енергетична компанія України" є порушенням умов договору та тягне розірвання договору оренди на вимогу наймодавця.

Проте погодитись з таким висновком неможливо, виходячи з такого.

Зокрема, ч.3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) передбачено, що на вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Ця норма узгоджується з ч.2 ст. 651 ЦК України (435-15) , згідно з якою договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) орендоване майно страхується орендарем на користь того учасника договору оренди, який бере на себе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами, відповідач застрахував орендоване майно з порушенням термінів, встановлених в п.5.7 договору оренди, проте на час звернення позивача до суду це порушення зобов'язань за договором було усунуто, будь - якої шкоди позивачу внаслідок несвоєчасного страхування об'єктів оренди спричинено не було.

Відповідно до ч.1 ст.613 ЦК України (435-15) кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

З матеріалів справи вбачається, що на неодноразові прохання відповідача щодо надання реквізитів позивача для внесення відповідних змін до договору оренди та сплати орендної плати на рахунок компанії (а.с.146-148,т.1) позивач не надав відповіді.

За таких обставин висновок апеляційного господарського суду про те, що страхування об'єктів оренди на користь Мінпаливенерго України після передачі будинку № 34 по вул. Хрещатик в м.Києві НАК "Енергетична компанія України" є порушенням зобов'язань за договором оренди і підставою для його розірвання, є помилковим, оскільки в даному випадку зазначення неналежного вигодонабувача мало місце у зв'язку з ненаданням позивачем своїх реквізитів.

Враховуючи викладене, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню.

Місцевий господарський суд дав належну юридичну оцінку встановленим обставинам на підставі зібраних у справі доказах та прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди у зв'язку з недоведеністю позивачем існування порушень його прав.

Разом з тим, відмовивши у задоволенні позовних вимог по суті, місцевий господарський суд в мотивувальній частині рішення помилково зазначив про відмову у задоволенні позову і з підстав пропуску позовної давності, оскільки така відмова можлива лише у випадку встановлення порушення прав позивача, а тому з мотивувальної частини рішення необхідно виключити посилання щодо пропуску позивачем позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Мішелін Проперті-Україна" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2006 р. у справі за № 4/264 скасувати.

Рішення господарського суду м.Києва від 01 серпня 2006 р. у справі за № 4/264 змінити, виключивши з його мотивувальної частини посилання щодо пропуску позивачем позовної давності.

В решті рішення господарського суду м.Києва від 01 серпня 2006 р. у справі за № 4/264 залишити без змін.