ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     13 грудня 2006 р.

     № П29/1700

   Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

     Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),

     Катеринчук Л.Й.

     Ткаченко Н.Г.

     розглянувши касаційну скаргу

     ТОВ "Магазин № 346 "Гастроном", м. Дніпропетровськ

      на ухвалу

     від  04.07.2006  р.  господарського  суду   Дніпропетровської
області

     у справі

     № П29/1700 господарського суду Дніпропетровської області

     за заявою

     ТОВ "Магазин № 346 "Гастроном", м. Дніпропетровськ

     до

     Товариства  з  обмеженою   відповідальністю   та   іноземними
інвестиціями компанії "ГЕД Iнвест", м. Дніпропетровськ

     про

     банкрутство

         в судовому засіданні взяли участь представники:

     заявника

     Касьян О.В., довір.;

     боржника

     Левченко О.В., довір.

                            ВСТАНОВИВ:

     ТОВ "Магазин № 346 "Гастроном" звернулося  до  господарського
суду Дніпропетровської області з заявою про порушення  справи  про
банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю та  іноземними
інвестиціями компанії "ГЕД Iнвест".

     Ухвалою господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
04.07.2006  р.  (суддя  Полєв  Д.М.)  заяву  ТОВ  "Магазин  №  346
"Гастроном" і додані до неї документи повернено без розгляду.

     Не погоджуючись з  винесеною  ухвалою,  ТОВ  "Магазин  №  346
"Гастроном" звернулося до Вищого  господарського  суду  України  з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського
суду Дніпропетровської  області  від  04.07.2006  р.  та  передати
справу на розгляд суду першої інстанції.

     На думку заявника касаційної скарги, судом  першої  інстанції
порушено ст. 9 Закону України "Про  відновлення  платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
         (далі -Закон) та
ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

     Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної   скарги,   перевіривши   наявні   матеріали    справи,
проаналізувавши   застосування   судом   норм   матеріального   та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

     Як  вбачається  з   матеріалів   справи,   повертаючи   заяву
ініціюючого кредитора без розгляду, суд першої інстанції виходив з
того, що додані до заяви документи не можуть вважатися доказами  в
розумінні ч. 2 ст. 36 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  оскільки  належним
чином не засвідчені. При цьому, суд вказував  на  те,  що  у  разі
посилання кредитора в обгрунтування своїх  вимог  на  судові  акти
вони мають бути представлені в оригіналі  або  копіях  засвідчених
відповідним судом, яким вони прийняті.

     В силу  ст.  6  Закону  справа  про  банкрутство  порушується
господарським  судом  у   разі   безспірності   вимоги   кредитора
(кредиторів) до боржника.

     У зв'язку  з  чим,  статтею  7  Закону  встановлений  перелік
документів, які додаються до заяви кредитора про порушення  справи
про банкрутство.  Зокрема,  до  заяви  кредитора  в  обов'язковому
порядку  додається  рішення   суду,   господарського   суду,   які
розглядали вимоги кредитора до боржника.

     З  поданої  заяви  про  порушення  справи   про   банкрутство
вбачається,   що   грошові   вимоги    кредитора    до    боржника
підтверджуються рішенням третейського  суду.  Разом  з  тим,  таке
рішення додано до заяви в копії, засвідченій самим кредитором.

     Статтею  4-1  ГПК   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
           встановлено,   що
господарські суди розглядають справи  про  банкрутство  у  порядку
провадження,   передбаченому   цим   Кодексом,    з    урахуванням
особливостей, встановлених Законом.

     У зв'язку з чим, норми ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , що стосуються
засвідчення копій доказів, застосовуються у випадку, коли вони  не
суперечать положенням Закону.

     Колегія суддів зазначає, що безпідставне порушення справи про
банкрутство тягне за собою  незворотні  правові  наслідки  як  для
боржника, так і для його кредиторів  внаслідок  дії  мораторію  на
задоволення вимог кредиторів.

     Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку, що  судом
апеляційної інстанції  законно  та  обгрунтовано  повернено  заяву
ініціюючого кредитора  про  порушення  справи  про  банкрутство  у
зв'язку з неподанням доказів, що підтверджують викладені  в  заяві
обставини.

     За таких обставин справи підстави для скасування оскаржуваної
ухвали суду першої інстанції відсутні.

     Беручи до уваги наведене та керуючись ст.  ст.  1,  6,  7,  9
Закону України "Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        , ст. ст. 4-1,  111-5,  111-7,
111-9  -111-11  Господарського  процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                           ПОСТАНОВИВ:

     1. Касаційну скаргу ТОВ "Магазин № 346  "Гастроном"  залишити
без задоволення.

     2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської  області  від
04.07.2006 р. у справі № П29/1700 залишити без змін.

     Головуючий Б.М. Поляков

     Судді Л.Й. Катеринчук

     Н.Г. Ткаченко