ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 р.
№ 27/449
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
на рішення
господарського суду Запорізької області від 27.09.2006
у справі
господарського суду Запорізької області
за позовом
Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
до
Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний
комбінат "Запоріжсталь"
про
стягнення суми 23511, 40 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
Шамаров Т.О. -дов. № 39 від 01.01.2006; Шамрай С.В. -дов. №
141 від 01.01.2006
від відповідача:
Ніконенко I.Ю. -дов. №20-1440 від 30.12.2005; Ткаченко
Л.Л. -дов. № 20-1120 від 10.11.2005
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 27.09.2006 господарського суду Запорізької
області у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що відповідно до ст. 119 Статуту
залізниць України, за користування вагонами і контейнерами
залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками
під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами -
суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок
визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та
звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки
забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці,
встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на
станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх
під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від
вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту,
підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що
належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків
зазначених розмірів плати.
Не погоджуючись з рішенням ДП "Придніпровська залізниця"
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою і просить його скасувати, посилаючись на те, що судом
порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.
119 Статуту залізниць України, ст. 3 Закону України "Про
залізничний транспорт" ( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
, п. 16 Правил користування
вагонами і контейнерами", ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарським судом встановлено, що ДП "Придніпровська
залізниця" та ВАТ Запорізький металургійний комбінат
"Запоріжсталь" 15.04.2003 укладено договір на експлуатацію
під'їзної колії за № ПР/МД-03-3/1/НЮ/20/2003/1084.
Відповідно до статті 119 Статуту залізниць ДП "Придніпровська
залізниця" у липні 2005 року нарахувала плату за користування
вагонами по ст. Запоріжжя-Ліве на суму 27230,72 грн., без
урахування ПДВ. Сума, яка не визнана відповідачем у справі складає
23511, 40 грн.
Частинами 2, 4 статті 43 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів
і транспортних засобів, митний контроль розпочинається з моменту
перетину ними митного кордону України. Тривалість перебування
товарів і транспортних засобів під митним контролем на території
зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України
встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через
митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.119 Статуту залізниць України за
користування вагонами і контейнерами залізниці
вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних
колій, портами, організаціями, установами, громадянами, суб'єктами
підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення
плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення
вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання
вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється
Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на
станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх
під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від
вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту,
підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що
належать підприємствам чи орендовані ними, сплачується 50%
зазначених розмірів плати.
Зазначена плата стягується також з вантажовідправників,
вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів),
пов'язаної з митним оформленням.
Згідно з п. 14 Правил приймання вантажів до перевезення,
порядок митного оформлення встановлюється Митним кодексом України
( 92-15 ) (92-15)
. Наказом №231/174 від 30.03.2001 затверджений Порядок
взаємодії митниць і залізниць України при переміщенні через митний
кордон товарів та інших предметів у вантажних залізничних поїздах.
Начальникам регіональних митниць, дирекцій залізничних перевезень
відповідно до Порядку, було наказано розробити та затвердити
наказами технологічні схеми взаємодії митниць і залізниць України
при переміщенні через митний кордон товарів та інших предметів у
вантажних залізничних поїздах з урахуванням особливостей режимів
функціонування пунктів пропуску й станцій. В зв'язку з цим, була
затверджена Технологічна схема взаємодії Запорізької митниці і
Запорізької дирекції залізничних перевезень Придніпровської
залізниці при переміщенні через митний кордон товарів та інших
предметів у вантажних залізничних поїздах.
Згідно з п. 7 Правил видачі вантажу встановлено "видача
імпортних вантажів провадиться після митного оформлення". На
станціях де підрозділи митних органів відсутні, перевізні
документи для оформлення в митниці тимчасово передаються
працівниками станцій одержувачу під розписку в спеціальній книжці,
у якій фіксується дата і час одержання документів, а також
зобов'язання одержувача передати перевізні документи в митний
орган і повернути їх станції.
Пунктами 3.8, 3.9 Технологічної схеми "після проведення
посадовою особою митниці оформлення товарів (вантажів), дорожня
відомість з відмітками про закінчення митного оформлення
повертається станції призначення та служить підставою для
оформлення видачі товарів вантажоодержувачу". При поверненні
станції дорожньої відомості після митного оформлення, працівник
товарної контори зобов'язаний перевіряти наявність штемпелів і
відміток. У разі невідповідності печаток зразкам, видача вантажів
затримується до одержання дозволу Запорізької митниці.
Відповідно наявність відмітки є доказом дати доставки вантажу
залізницею до митниці призначення і служить підставою для видачі
вантажів вантажоодержувачу.
Стаття 43 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
регламентує
тривалість перебування вантажів під митним контролем.
Відповідно до Порядку взаємодії митних органів і залізниць
України під час переміщення через митний кордон України товарів
(вантажів) залізничними вантажними, затверджений Наказом Державної
митної служби України, Міністерства транспорту України від 30
березня 2001 за N 231/174, після проведення посадовою особою
митниці призначення митного оформлення вантажів перевізні
документи з відмітками про закінчення митного оформлення вантажів
повертаються станції призначення та служать підставою для видачі
вантажів вантажоодержувачу. Видача вантажів до закінчення митного
оформлення забороняється.
Тобто, лише після передачі документів вантажоодержувачу
залізниця ставить відмітку про видачу вантажу і саме з цього
моменту повинна нараховувати плату за користування вагонами.
Господарським судом правомірно зазначено, що у ДП
"Придніпровська залізниця" не має підстав для нарахування плати за
користування вагонами за час знаходження вантажу на станції
Запоріжжя-Ліве, тому як доказом доставки залізницею імпортного
вантажу до митниці призначення є відмітка митниці про надання
дозволу станції на видачу вантажів вантажоодержувачу (наявність
відбитка штампу "Під митним контролем". Митне оформлення
починається з моменту пред'явлення митної декларації, яка
складається після прийняття вантажу комбінатом та
супроводжувальних документів, тобто після передачі вагонів на
під'їзну колію, а за час знаходження вагонів з імпортними
вантажами на під'їзній колії ВАТ "Запоріжсталь", а також за час
митного оформлення вагонів з експортними вантажами відповідача,
плату за користування вагонами сплачено повністю.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарським судом Запорізької області дана правильна юридична
оцінка обставинам справи, тому рішення відповідає чинному
законодавству України та обставинам справи і підстав для його
скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п.1 ст. 111-9,
ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Рішення від 27.09.2006 господарського суду Запорізької
області зі справи № 27/449 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко