ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 р.
№ 24/96
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.,
розглянувши
касаційну скаргу
Державного територіально-галузевого об'єднання
"Південно-Західна залізниця"
на постанову
від 19.09.2006р. Київського апеляційного господарського суду
у справ
господарського суду м. Києва
за позовом
Державного територіально-галузевого об'єднання
"Південно-Західна залізниця"
до
ВАТ "Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого
повстання 1918 року"
про
стягнення 3570, 37 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Будова Н.М. (дов. від 13.03.06 № 325-НЮ),,
відповідача: не з'явились,
ВСТАНОВИВ :
Рішенням від 21.03.06 господарського суду м. Києва позов
задоволено. З відповідача на користь Державного
територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
стягнуто 3570, 37 грн. пені, 102 грн. -витрат по сплаті державного
мита та 118 грн. на IТЗ судового процесу.
Постановою від 19.09.06 Київського апеляційного
господарського суду вказане вище рішення змінено, резолютивну
частину викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити
частково. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київський
електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року" на
користь Державного територіально-галузевого об'єднання
"Південно-Західна залізниця" 58,98 грн. пені, 1,68 грн. державного
мита, 1,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу. В решті позову відмовити".
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного
господарського суду, Державне територіально-галузеве об'єднання
"Південно-Західна залізниця" звернулося до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати з огляду
на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а
також невірною оцінкою обставин справи, залишити без змін рішення
місцевого господарського суду.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Як встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у
даній справі, відповідно до умов договору від 31.01.2005р. №
ПЗ/Т-05132/НЮ на проведення капітального ремонту моторвагонного
рухомого складу, вузлів та агрегатів, укладеного між Державним
територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця"
та ВАТ "Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого
повстання 1918 року", останній взяв на себе зобов'язання провести
своїми силами та зі своїх матеріалів капітальний ремонт тягового
рухомого складу, його вузлів та агрегатів, переданих йому
позивачем, згідно з правилами ремонту в обсягах по додатку 1,
вузлів та агрегатів по додатку 2, модернізації по додатку 3.
В п. 7.6 вказаного договору передбачено, що з метою погашення
збитків позивача від простою гарантійного ремонтного складу,
вузлів та агрегатів при виході їх з ладу по вині відповідача, він
сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% ціни ремонту об'єкту за
кожний день простою по усуненню дефектів, але не більше 5%
вартості ремонту об'єкту.
06.09.2005 в моторвагонному депо ст. Фастів-1 складено
акт-рекламація № 99, в якому вказано, що вийшов з ладу -
згладжувальний реактор СР-800; дата ремонту - 31.05.2005; дата
виявлення дефекту - 27.08.2005; пробіг після заводського
ремонту -З0 тис. км; характер виявленого дефекту, руйнування і
обставини, при яких вони відбулися: під час проходження з проїздом
6615 електропоїзда ЕР-9м № 517 ваг. 517-06 було виявлено
несправність охолоджувального радіатора трансформатора, під час
огляду в депо виявлено пробій ізоляції обмотки згладжувального
реактора СР-800, втрата герметичності секцій охолоджувального
радіатора головного трансформатора; причина дефекту: неякісний
ремонт на ЕВРЗ, висновки: виконання гарантійного ремонту в умовах
відповідача.
Вказані обставини стали підставою для звернення з позовом у
даній справі про стягнення з відповідача 3570, 37 грн. пені, у
зв'язку з простоєм електросекції ЕР-9м № 517-06 з 28.08.2005 до
11.09.2005 через несправність тягового трансформатора та
зглажувального реактора СР-800 зав. № 1573.
При прийнятті оскаржуваного судового акту суд апеляційної
інстанції виходив з того, що із ладу вийшов саме зглажувальний
реактор, а не електропоїзд чи електросекція, і саме зглажувальний
реактор є об'єктом ремонту, то відповідно до умов п. 7.6 договору
№ ПЗ/Т-05132/НЮ слід нараховувати пеню по відношенню до розміру
ціни ремонту зглажувального реактора, тобто, до суми 4 537, 20
грн. В п. 7.6 договору йдеться саме про конкретний об'єкт ремонту,
який вийшов із ладу, а саме: відображений в акті-рекламації № 99
від 06.09.2005 зглажувальний реактор СР-800; зазначений
акт-рекламація і є доказом наявності підстав для застосування
відповідальності по відношенню до відповідача, встановленої цим
пунктом.
Такий висновок господарського суду апеляційної інстанції є
помилковим з наступних підстав.
Так, судом не враховано положення п. 1.2 Положення про
порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу,
затвердженого наказом № 261 від 22.04.02, відповідно до якого
об'єктом ремонту вважається локомотив, секція тепловозу,
дизель-поїзд, секція електропоїзду, автомотриса пасажирський
вагон, окремий вузол, агрегат (якщо лінійне обладнання),
направлені в ремонт або модернізацію у відповідності з укладеним
договором.
Колегія суддів Вищого господарського суду України приймає до
уваги той факт, що у даному випадку проводився ремонт
електропоїзду ЕР-9М № 517 (електросеркція № 517-06), а не окремо
згладжувального реактора.
У цьому зв'язку вбачається обгрунтованим посилання місцевого
господарського суду на те, що акт-рекламацію № 99 було складено та
підписано 06.09.05 і до цього моменту відповідно до наказу № 261
дефектні вузли або агрегати не повинні зніматися або розбиратися
до прибуття представника відповідача, якого було викликано
28.08.05, що зумовило простій електропоїзду Ерм № 517-06.
З огляду на викладене постанова Київського апеляційного
господарського суду підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову від 19.09.06 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 24/96 скасувати.
Рішення від 21.03.2006 р. господарського суду м. Києва у
справі № 24/96 залишити без змін.
Головуючий В. Божок
Судді Т.Костенко
Г.Коробенко