ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 р.
№ 11/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
сторін:
від позивача: Чумак В.О., Атрощенко О.Л.
від відповідача: Бляшин М.С.
розглянувши касаційну скаргу Української державної
інноваційної компанії
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
17.04.2006р.
у справі № 11/13 Господарського суду Рівненської області
за позовом Української державної інноваційної компанії
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватон"
про внесення змін до договору фінансового лізингу від 01.04.1998р.
№2ФЛ-04/98,
ВСТАНОВИВ:
Українська державна інноваційна компанія звернулася до
Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з
обмеженою відповідальністю "Акватон" про внесення змін до договору
фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 2ФЛ-04/98.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від
07.02.2006р. (суддя В.В.Грязнов), залишеним без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2006р.
(судді: Т.Б.Бонк, С.М.Бойко, Р.I.Марко), в задоволенні позовних
вимог Українській державній регіональній компанії відмовлено.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими
рішеннями, Українська державна іноваційна компанія подала
касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського
суду Рівненської області від 07.02.2006р. та постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 17.04.2006р. та направити
справу на новий розгляд, мотивуючи свою вимогу тим, що
господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми
матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою
відповідальністю "Акватон" доводить безпідставність вимог
Української державної інноваційної компанії та просить залишити
прийняті у даній справі судові рішення без змін, а касаційну
скаргу -без задоволення.
У судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
було оголошено перерву до 13.12.2006р.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність
застосування господарським судом попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку, що касаційна скарга Української державної
регіональної компанії не підлягає задоволенню.
Господарським судом встановлено:
- Українська державна інноваційна компанія є правонаступником
державного підприємства "Українська інноваційна
фінансово-лізингова компанія".
- з метою реалізації інноваційного проекту "Створення
виробництва мідних проводів з температурним індексом 180-200°С",
відповідно до інноваційного договору від 15.12.1997 р. №32/6, між
ДП "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія"
(покупець), ТОВ ВП "Акватон" (отримувач) та австрійською фірмою
"МАГ Машинен унд Апаратебау АГ" (продавець) було укладено контракт
на поставку інноваційного обладнання від 27.10.1997р.
№03/ИННОАКВА-МАГ/10/97. Вартість обладнання передбачена контрактом
склала 1050000,00 німецьких марок. Згідно умов контракту оплата
повинна була здійснюватись наступним чином: 500000,00 німецьких
марок - аванс, оплата протягом 4 тижнів з дня підписання
контракту; черговий платіж в розмірі 110000,00 німецьких марок -
до 10.05.1998р.; другий черговий платіж 220000,00 німецьких
марок - до 10.10.1998р., третій платіж 220000,00 німецьких марок
до 10.12.1998р.
- між ДП "Українська фінансово-лізингова компанія"
(лізингодавець) та ТОВ ВП "Акватон" (лізингоодержувач) було
укладено договір фінансового лізингу від 01.04.1998р. №2ФЛ-04/98,
відповідно до якого лізингодавець зобов'язувався передати
лізингоодержувачу у платне користування на умовах фінансового
лізингу майно, необхідне лізингоодержувачу для реалізації
інноваційного проекту "Створення виробництва мідних проводів з
температурним індексом 180-200 С" за інноваційним договором від
15.12.1997р. №32/6, укладеним між Рівненським регіональним
відділенням Держіннофонду, лізингодавцем та лізингоодержувачем. В
лізинг лізингодавцем лізінгоодержувачу передавалось горизонтальний
багатохідний емальагрегат типу НЕS 4/4-4/18+6D у комплектації
згідно контракту від 27.10.1997р. №03/ИННОАКВА-МАГ/10/97. Вартість
обладнання, що передавалось в лізинг, становило 1316234,64 грн.
без податку на додану вартість. Лізинг починався з моменту
передачі обладнання в користування, яким є дата підписання
сторонами акту приймання-передачі обладнання в користування,
закінчення лізингу - 01.04.2003р. Лізингодавець передав обладнання
горизонтальний багатохідний емальагрегат типу НЕS 4/4-4/18+6D
лізингоодержувачу згідно з актом від 01.04.1998р. №1
приймання-передавання обладнання у користування по договору
фінансового лізингу від 01.04.1998р. №2ФЛ-04/98.
- сторонами були погоджені розмір, порядок та строки сплати
лізингових платежів (Додаток №2). Відповідно до п.2 Додатку №2 до
лізингової плати входили витрати пов'язані з платою вартості
обладнання (1050000,00 німецьких марок) з урахуванням комісійних
банку (1285078,60 грн.), а також курсова різниця з урахуванням
податку на прибуток 4332,90 грн., мито і митні збори - 26303,14
грн..; послуги брокера -520,00 грн.; усього на суму 1316234,64
грн. Сума 112218,29 грн. повинна була виплачуватись згідно графіку
сплати лізингових платежів, а решта ТОВ ВП "Акватон"
зобов'язувалось сплатити відповідно до укладеного сторонами
договору викупу обладнання від 01.04.1998р. №4ВО-04/98, який є
Додатком №3 до договору лізингу від 01.04.1998р. №2ФЛ-04/98.
- протоколом від 09.11.1998 р. №1 та протоколом №2 за участю
представників учасників інноваційного проекту зроблено висновок
про наявність форс-мажорних обставин, які діяли з початку вступу в
силу (16.02.1998 р.) Постанови Кабінету міністрів України "Про
внесення змін до ставок ввізного мита на окремі види товарів" від
20.12.1997р. №1432 ( 1432-97-п ) (1432-97-п)
до 15.06.1998р. У зв'язку з
форс-мажорними обставинами ТОВ ВП "Акватон" не змогло виконати
своєчасно умови договору фінансового лізингу від 01.04.1998р.
№2ФЛ-04/98. Термін дії форс-мажорних обставин відповідно до
протоколів становив 16 місяців.
- беручи до уваги дію форс-мажорних обставин, суперечності
між укладеними договорами лізингу та законами України, ТОВ ВП
"Акватон" звернулося до суду з позовом про внесення змін до
договорів лізингу, в тому числі й до договору фінансового лізингу
від 01.04.1998 р. №2ФЛ-04/98. Рішенням арбітражного суду м. Києва
від 16.09.1999р. у справі №21/394 за позовом ТОВ ВП "Акватон" до
ДП "Українська фінансово-лізингова компанія" позов задоволено,
перенесено на 16 календарних місяців строки виконання зобов'язань
за цим договором та внесено зміни до договору фінансового лізингу
№2ФЛ-04/98. Змінами було передбачено перенесення дати закінчення
строку лізингу на 01.03.2006р.; проведення амортизації обладнання
у звичайному порядку передбаченому п. 8.6.1 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
; сума 791057,40
грн. виплачується лізингоодержувачем лізингодавцю згідно "Графіка
сплати лізингових платежів", а сума - 525177,24 грн. - при викупі
обладнання згідно умов договору викупу обладнання №4ВО-04/98; ціна
викупу обладнання становить 525177,24 грн., в тому числі податок
на додану вартість 20%, у випадку зміни розміру податку на додану
вартість ціна викупу перераховується по новій ставці, строк викупу
обладнання - 01.03.2006р. Постановою Вищого арбітражного суду
України від 22.05.2000р. винесені по справі рішення та постанова
апеляційної інстанції залишені без змін.
- у зв'язку із внесенням зазначених змін до умов договору
фінансового лізингу від 01.04.1998 р. №2ФЛ-04/98, ТОВ ВП "Акватон"
звернулось з позовом до ДП "Українська фінансово-лізингова
компанія" та - до Рівненського регіонального відділення
Держінофонду про часткову зміну інноваційного договору від
15.12.1997р. №32/6. Рішенням арбітражного суду м. Києва від
26.01.2000р. у справі №22/531 позов задоволено частково, внесено
зміни до інноваційного договору від 15.12.1997р. №32/6. Зокрема
внесено зміни, згідно із якими строк виконання проекту
закінчується 03.03.2006р.; інвестора (Рівненське регіональне
відділення Державного інноваційного фонду України) зобов'язано
виділити на реалізацію проекту цільовий вклад у розмірі,
еквівалентному 1050000,00 німецьких марок та перерахувати вказані
кошти ДП "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія"; ДП
"Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія" зобов'язано
придбати та передати майно у користування ТОВ ВП "Акватон" на
умовах фінансового лізингу, а також забезпечити своєчасність
розрахунків з постачальником інноваційного майна згідно договору
поставки
Як вже було зазначено, Українська державна регіональна
компанія звернулася до Господарського суду Рівненської області з
позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватон" про
внесення змін до договору фінансового лізингу від 01.04.1998р.
№2ФЛ-04/98 шляхом укладання додаткової угоди від 22.12.2005р. та
додаткової угоди до договору викупу обладнання від 01.04.1998р.
№3ВО-04/98 у редакції Української Державної інноваційної компанії.
Відповідно до ст. 153 ЦК Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(чинного
на момент виникнення спірних правовідносин) договір вважається
укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках
формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Iстотними є ті
умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для
договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою
однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 1 Закону України "Про лізинг" ( 723/97-ВР ) (723/97-ВР)
(в
редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)
лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на
інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в
наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк
лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або
набувається ним у власність за дорученням і погодженням з
лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати
лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Лізинг
здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між
суб'єктами лізингу, і, залежно від особливостей здійснення
лізингових операцій, може бути двох видів - фінансовий чи
оперативний. Залежно від форми здійснення лізинг може бути
зворотним, пайовим, міжнародним тощо.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ст. 4 зазначеного Закону фінансовий
лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого
лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування
від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за
який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу,
визначеної в день укладення договору.
Пунктом 1 ст. 16 Закону України "Про Лізинг" ( 723/97-ВР ) (723/97-ВР)
визначено, що лізингоодержувач за користування об'єктом лізингу
вносить періодичні лізингові платежі. Величина періоду, за який
вноситься лізинговий платіж, встановлюється за договором лізингу і
може бути нерівномірною.
Як встановлено господарським судом, ДП "Українська
інноваційна фінансово-лізингова компанія" зобов'язане було
забезпечити своєчасність розрахунків з постачальником
інноваційного майна згідно контракту від 27.10.1997р.
№03/ИННОАКВА-МАГ/10/97, в той час як відповідач брав на себе лише
обов'язок профінансувати за рахунок власних коштів виконання
проекту: для оплати виконання робіт по створенню інфраструктури
інноваційного виробництва, будівництва виробничих приміщень,
монтаж та запуск майна в експлуатацію, і жодним чином дані кошти
не були призначені для оплати вартості поставленого обладнання, то
за таких обставин обов'язок оплатити поставлене обладнання
повністю лежить на лізингодавцеві.
Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір може бути
змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін
у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших
випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке
порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди
друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона
розраховувала при укладенні договору. Отже, як випливає з приписів
даної правової норми, договір може бути змінено за рішенням суду у
разі істотного порушення договору другою стороною.
Проте, вимагаючи внести зміни у договір лізингу позивач
посилається на те, що саме у зв'язку з його реорганізацією він
несвоєчасно розрахувався з продавцем об'єкту лізингу.
Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з висновком господарського суду першої та апеляційної
інстанції про необгрунтованість тверджень позивача про те, що саме
невчасна сплата лізингових платежів відповідачем призвела до
збільшення вартості обладнання, яке передане в лізинг.
Також господарським судом встановлено, що ТОВ ВП "Акватон"
належно виконувало умови договору фінансового лізингу від
01.04.1998р. №2ФЛ-04/98. Заборгованість за договором відсутня. На
час розгляду справи в Львівському апеляційному господарському суді
ТОВ ВП "Акватон" виконало свої зобов'язання щодо оплати обладнання
згідно з договором фінансового лізингу від 01.04.1998 р.
№2ФЛ-04/98.
Як вбачається з рішення господарського суду першої інстанції
та постанови господарського суду апеляційної інстанції позивач не
надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність
підстав для зміни договору фінансового лізингу від 01.04.1998р.
№2ФЛ-04/98.
Доводи заявника в касаційній скарзі зазначених висновків
господарського суду першої та апеляційної інстанції не
спростували.
Отже, постанова Львівського апеляційного господарського суду
від 17.04.2006р. у справі №11/13 відповідає вимогам чинного
законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим
підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Української державної інноваційної компанії
залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 17.04.2006р. у справі № 11/13 -без змін.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.