ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 р.
№ 10/167
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
сторін:
від позивача: Слюсар О.В.
від відповідача: не з'явився
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1.
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 09.10.2006р.
у справі № 10/167 Господарського суду Чернігівської області
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1.
до Державного підприємства дослідного господарства
Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української
академії аграрних наук
про відшкодування шкоди у сумі 49065,89 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського
суду Чернігівської області з позовом до Державного підприємства
дослідного господарства Чернігівського інституту агропромислового
виробництва Української академії аграрних наук про відшкодування
шкоди у сумі 49065,89 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від
22.08.2006р. (суддя С.А.Пашкіна), залишеним без змін постановою
Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2006р.
(судді: Н.В.Капацин, Т.Б.Данилова, А.I.Брайко), в задоволенні
позовних вимог приватному підприємцю ОСОБА_1. відмовлено.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими
рішеннями, приватний підприємець ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в
якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської
області від 22.08.2006р. та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 09.10.2006р. та прийняти нове рішення,
яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи свою вимогу тим, що
господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми
матеріального права.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність
застосування господарським судом попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку, що касаційна скарга приватного підприємця
ОСОБА_1. підлягає задоволенню частково.
Як встановлено господарським судом,
- 14.12.2005р. о 02 год. 30 хв. на 106 км. автодороги Київ -
Чернігів - Н. Яриловичі сталася дорожньо-транспортна пригода.
ОСОБА_2, працівник позивача, керуючи автопоїздом в складі
автомобіля ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричепу
Шварцмюллер, державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався по
автодорозі Київ - Чернігів - Н. Яриловичі під час засліплення
фарами зустрічного автомобіля, здійснив наїзд на корову, внаслідок
чого автомобіль отримав механічні пошкодження передньої частини.
- висновком експертного дослідження № 664Е - 12 від
15.03.2006р. встановлено, що вартість матеріального збитку,
завданого позивачу -власнику автомобіля ДАФ, державний номерний
знак НОМЕР_1 складає 49065,89 грн.
- висновком інспектора з дізнання відділення по забезпеченню
діяльності підрозділів дорожньо - патрульної служби
(підпорядковане ВДАI) при УМВС України в Чернігівській області від
24.12.2005р. по дорожньо - транспортним пригодам, які мали місце
14.12.2005р. на 106 км. автодороги Київ - Чернігів -Н. Яриловичі
встановлено, що в ніч з 13 на 14 грудня 2005р. на стадо великої
рогатої худоби Абердинської породи, що належить відповідачу та
знаходилось в загоні тваринницького комплексу, було здійснено
напад блукаючих собак, внаслідок чого, стадо зламало дерев'яну
огорожу загону, частина стада вийшла на проїжджу частину
автодороги Київ - Чернігів - Н. Яриловичі, що призвело до наїзду
на тварину. Зі сторони водія автопоїзда в складі автомобіля ДАФ,
державний номерний знак НОМЕР_1, напівпричепу Шварцмюллер,
державний номерний знак НОМЕР_2 під час цієї дорожньо-транспортної
пригоди порушень Правил дорожнього руху України не виявлено, він
діяв згідно обставинам, що склалися.
Як вже було зазначено, приватний підприємець ОСОБА_1
звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом
до Державного підприємства дослідного господарства Чернігівського
інституту агропромислового виробництва Української академії
аграрних наук про відшкодування шкоди у сумі 49065,89 грн.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду
встановлено ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, згідно якої майнова
шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю
особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також
шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується
в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди,
звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди
завдано не з її вини.
Як випливає з припису даної правової норми, для застосування
відповідальності за завдану майнову шкоду, необхідною є
встановлення наявності складу правопорушення, а саме: протиправної
поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату
такої поведінки (шкоди); причинний зв'язок між протиправною
поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.
Як вже було зазначено, на стадо великої рогатої худоби, що
належить відповідачу та знаходилось в загоні тваринницького
комплексу, було здійснено напад блукаючих собак, внаслідок чого,
стадо зламало дерев'яну огорожу загону, частина стада вийшла на
проїжджу частину автодороги Київ - Чернігів - Н. Яриловичі, що
призвело до наїзду на тварину.
Згідно ст. 180 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
тварини є особливим
об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі,
крім випадків, встановлених законом. Правила поводження з
тваринами встановлюються законом.
Правила щодо здійснення права власності встановлені ст. 319
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, згідно ч. 4 та ч. 5 якої власність
зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на
шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам
суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості
землі. Отже із приписів даної правової норми випливає, що право
власності на майно, яким, зокрема, є тварини, зобов'язує власника
при здійсненні свого права власності утримуватись від шкоди правам
інших осіб. Проте, господарським судом на підставі відповідних
доказів у встановленому законом порядку не досліджувались
обставини правомірності поведінки відповідача щодо додержання
правового режиму утримання великої рогатої худоби у ніч здійснення
дорожньо-транспортної пригоди.
Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого,
визначені ст. 1192 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, згідно якої з
урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може
зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в
натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити
пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному
обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому,
визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на
момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для
відновлення пошкодженої речі. Таким чином, із приписів даної
правової норми випливає, що розмір збитків визначається реальною
вартість виконуваних робіт. Проте, господарським судом не було
досліджено обставин щодо реальної вартості виконання відновлюваних
робіт.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та
апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення
для правильного вирішення спору та правової природи позадоговірних
(деліктних) зобов'язань, що виникли між сторонами, а, отже, і
порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо всебічного, повного та об'єктивного
розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє юридичну
оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або
постанові господарського суду.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а
останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий
розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені
законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного
встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в
залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного
законодавства, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1. задовольнити
частково.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від
22.08.2006р. та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 09.10.2006р. у справі №10/167 скасувати, а справу
передати на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської
області.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.