ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 р.
№ 8/138 (32/412)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
сторін:
від позивача: ОСОБА_1.
від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1
та касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 12.09.2006р.
у справі № 8/138 (32/412) Господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до Приватного підприємця ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгінвест"
про розірвання договору та стягнення 19000,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського
суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємця
ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгінвест"
про розірвання договору НОМЕР_1 та стягнення 19000,00 грн.
Приватний підприємець ОСОБА_1. заявою уточнив позовні вимоги
та просить розірвати попередній договір НОМЕР_1 та стягнути з
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгінвест" 19000грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
17.11.2005р. (суддя О.Ю.Васильєв), залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
18.01.2006р. (судді: О.В.Джихур, А.О.Коршун, О.М.Виноградник),
позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з товариства з
обмеженою відповідальністю "Торгінвест" на користь приватного
підприємця ОСОБА_1. 19000,00 грн. - авансових платежів; 102,00
грн. - витрат по сплаті державного мита; 59грн. - витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні
позовних вимог щодо розірвання попереднього договору відмовлено,
оскільки, основний договір оренди не укладений сторонами протягом
строку (у термін) встановлений попереднім договором, у зв'язку з
чим зобов'язання, встановлене попереднім договором вважається
припиненим.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими
рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгінвест"
подало касаційну скаргу.
Постановою Вищого господарського суду України від
01.03.2006р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Торгінвест" задоволено частково, рішення
Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2005р. та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
18.01.2006р. у справі № 32/412 скасовано, а справу передано на
новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
За новим розглядом справи, якій присвоєно номер № НОМЕР_2,
рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
06.07.2006р. (суддя I.Ю.Дубінін), в задоволенні позовних вимог до
приватного підприємця ОСОБА_2 відмовлено, позовні вимоги до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгінвест" задоволено
частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю
"Торгінвест" на користь приватного підприємця ОСОБА_1. 19000,00
грн. - авансових платежів; 190,00 грн. - витрат по сплаті
державного мита; 59,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу, в решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням Господарського суду
Дніпропетровської області від 06.07.2006р., Товариство з обмеженою
відповідальністю "Торгінвест" подало апеляційну скаргу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 12.09.2006р. (судді: I.М.Герасименко, I.М.Науменко,
В.В.Прудніков) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Торгінвест" задоволено, рішення Господарського
суду Дніпропетровської області від 06.07.2006р. скасовано
частково, в задоволені позовних вимог до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Торгінвест" відмовлено, позовні вимоги до
приватного підприємця ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з
приватного підприємця ОСОБА_2 на користь приватного підприємця
ОСОБА_1. 19000,00 грн. - авансових платежів; 95,00 грн. - витрат
по сплаті державного мита; 59,00 грн. - витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті
позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 12.09.2006р., приватний підприємець
ОСОБА_1. подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
12.09.2006р. та залишити в силі рішення Господарського суду
Дніпропетровської області від 06.07.2006р., мотивуючи свою вимогу
тим, що господарським судом апеляційної інстанції порушено норми
матеріального та процесуального права.
Не погодившись з постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 12.09.2006р., приватний підприємець
ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
12.09.2006р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в
задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи свою вимогу тим, що
господарським судом апеляційної інстанції порушено норми
матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгінвест" доводить
правомірність вимог цього підприємця та просить касаційну скаргу
задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгінвест" вважає
доводи касаційної скарги безпідставними та просить відмовити у
задоволенні касаційної скарги приватного підприємця ОСОБА_1.
Розглянувши касаційні скарги, перевіривши правильність
застосування господарським судом попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку, що касаційна скарга приватного підприємця
ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а касаційна скарга приватного
підприємця ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Господарським судом встановлено, що:
12.03.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю
"Торгінвест" та приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено
договір доручення НОМЕР_3, згідно якого приватний підприємець
ОСОБА_2 саме за договором доручення зобов'язалась забезпечити
здачу в оренду третім особам, шляхом укладення відповідних
попередніх узгоджень, торгові площі у кількості 550кв.м. на -1 на
1 та 2 поверхах у приміщенні торгівельного комплексу, що належить
Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгінвест" та
знаходиться за адресою АДРЕСА_2, який мав бути зданий в
експлуатацію 01.07.2005р.
Згідно ст. 1000 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за договором доручення
одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за
рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин,
вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та
обов'язки довірителя. Таким чином, як випливає з приписів
вищенаведеної правової норми, за договором доручення повірений має
вчинити правочин, який зокрема створює цивільні права та обов'язки
для довірителя.
Господарським судом встановлено, що 29.03.2005р. між
позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_2, яка діяла від імені
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгінвест" на підставі
договору доручення від 12.03.2005р. НОМЕР_3, укладено попередній
договір НОМЕР_4, метою якого є укладання в майбутньому договору
оренди нежитлового приміщення розташованого за адресою
АДРЕСА_1(адресу, а саме: АДРЕСА_2присвоєно розпорядженням міського
голови від НОМЕР_5) на першому поверсі, площею 60 кв.м. За таких
обставин, за зазначеним договором набуло права та обов'язки
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгінвест".
Господарським судом встановлено, що:
Пунктом 1.2 попереднього договору встановлено, що з метою
забезпечення зобов'язань за даним договором позивач сплачує
Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгінвест" 19011,60грн.
Проте, 29.03.2005р. між сторонами попереднього договору було
укладено додаткову угоду № 1, якою визначено, що сума коштів,
перерахованих на підставі п. 1.2 попереднього договору є авансом,
який включає орендну плату за перший та останній місяць оренди.
29.03.2005р. та 31.03.2005р. позивач сплатив приватному
підприємцеві ОСОБА_2, що діяла за дорученням Товариства з
обмеженою відповідальністю "Торгінвест" 19011,60грн.
07.07.2005р. приватний підприємець ОСОБА_2 перерахувала
Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгінвест" кошти у
розмірі 20050грн., в складі яких були і 19011,60грн., що сплачені
позивачем.
Крім того, господарським судом встановлено, що пунктом 2.5
попереднього договору від 29.03.2005р. передбачено, що сторони на
протязі 30 календарних днів з моменту підписання цього договору
узгоджують проект договору оренди. Кожна із сторін письмово
підтверджує свою згоду з умовами проекту договору. Проте,
господарським судом встановлено, що ні Товариство з обмеженою
відповідальністю "Торгінвест" ні приватний підприємцець ОСОБА_2,
яка діяла за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю
"Торгінвест", проект договору оренди для узгодження з позивачем у
строк, встановлений вищезгаданим пунктом попереднього договору не
направляли. Не направляла у цей термін проект договору оренди і
позивач.
Згідно ч. 1 ст. 635 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
попереднім є
договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у
певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на
умовах, встановлених попереднім договором.
Як встановлено господарським судом, Товариство з обмеженою
відповідальністю "Торгінвест" та позивач домовились укласти
основний договір не пізніше дати відкриття торгівельного центру,
яке мало бути здійснено 01.07.2005р. Проте, основний договір
сторонами укладено не було.
Торговий комплекс у м. Дніпропетровську на АДРЕСА_2державною
приймальною комісією було прийнято в експлуатацію 14.07.2005р.,
Згідно ч. 3 ст. 635 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання,
встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний
договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого
попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій
стороні пропозицію про його укладення. Отже, як випливає з
приписів даної правової норми, якщо жодна із сторін не направить
другій стороні пропозицію про укладення основного договору
протягом строку, встановленого попереднім договором, то
зобов'язання встановлене попереднім договором припиняється.
Господарським судом встановлено, що сторонами пропозиції про
укладення основного договору у строк до 14.07.2005р. не
направлялись та основний договір укладено не було. За таких
обставин, зобов'язання сторін щодо укладення основного договору
оренди припинено.
Як вже було зазначено, позивач 29.03.2005р. та 31.03.2005р.
сплатив приватному підприємцеві ОСОБА_2, що діяла за дорученням
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгінвест",
19011,60грн. в якості авансу за користування відповідно до
договору оренди приміщенням, але приміщенням не користувалась,
оскільки договір оренди сторонами укладено не було. Господарським
судом також встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_2, як
повірений, перерахувала дані кошти довірителю -Товариству з
обмеженою відповідальністю "Торгінвест".
Враховуючи, що зобов'язання щодо укладення основного договору
припинено та те, що відповідач -Товариство з обмеженою
відповідальністю "Торгінвест" утримує вищезгадані кошти без
надання відповідних послуг, то Товариство з обмеженою
відповідальністю "Торгінвест" утримує дані кошти без правових
підстав.
Згідно ст. 1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
особа, яка набула майно
або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без
достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),
зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана
повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте,
згодом відпала.
Оскільки відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю
"Торгінвест" утримує сплачені позивачем за оренду майна, що
належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгінвест", без
правових підстав, то рішення місцевого господарського суду є
таким, що відповідає чинному законодавству.
Висновки апеляційного господарського суду про те, що
приватний підприємець ОСОБА_2 уклала попередній договір та
прийняла від позивача кошти у сумі 19011,60грн. від свого імені не
підтверджується матеріалами справи та встановленими обставинами.
Посилання приватного підприємця ОСОБА_2 на те, що вона діяла
як комісіонер на підставі договору комісії не може бути прийнято
до уваги, оскільки місцевим господарським судом на підставі
відповідних доказів, що знаходяться в матеріалах справи,
встановлено, що між нею та Товариством з обмеженою
відповідальністю "Торгінвест" було укладено договір доручення,
метою якого було укладення відповідних угод.
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду
є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права. Оскільки апеляційним господарським судом
порушено відповідні правові норми, то дана постанова підлягає
скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 6 ст. 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 залишити без
задоволення.
Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1. задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 12.09.2006р. у справі № 8/138 (32/412) скасувати.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
06.07.2006р. залишити в силі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю
"Торгінвест" на користь приватного підприємця ОСОБА_1. державне
мито у розмірі 95грн. за розгляд скарги в касаційній інстанції.
Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати
наказ на виконання ч. 5 цієї постанови із зазначенням відповідних
рахунків.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.