ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 р.
№ 7/29пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кравчука Г.А.,
суддів:
Данилової Т.Б., Шаргала В.I.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргу
та подання
Гірницької міжрайонної державної
податкової інспекції м. Макіївки,
заступника прокурора Донецької області
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2006 р.
у справі № 7/29пд
господарського суду
Донецької області
за позовом
прокурора Гірницького району міста Макіївки в інтересах
держави в особі Гірницької міжрайонної державної податкової
інспекції м. Макіївки (правонаступник -Макіївська об'єднана
державна податкова інспекція у Донецькій області)
до
1) Відкритого акціонерного товариства "Макіївський
труболиварний завод",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбілдінг
Корпорейшн"
третя особа без самостійних вимог на предмет спору:
Торгівельна біржа "Донецька універсальна товарна біржа"
про
визнання угод недійсними
в судовому засіданні взяли участь представники:
прокуратури:
- не з'явились;
позивача:
Тіняєва В.А., дов. № 10474/10/10-412 від 11.12.2006 р.;
Iванченко В.А., дов. № 10316/10/10-113 від 04.12.2006 р.;
відповідача:
- не з'явились;
третьої особи:
- не з'явились;
За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського
суду України від 13.12.2006 р. справу передано для розгляду
колегії суддів Вищого господарського суду України у складі
Кравчука Г.А. -головуючого, суддів Данилової Т.Б. та Шаргала В.I.
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2006 р. прокурор Гірницького району м. Макіївки
(далі -Прокурор) в інтересах держави в особі Гірницької
міжрайонної державної податкової інспекції (далі -Iнспекція)
звернувся до господарського суду Донецької області з позовною
заявою, у якій просив визнати недійсними угоди купівлі-продажу від
10.11.2005 р., укладені між Відкритим акціонерним товариством
"Макіївський труболиварний завод" (далі -Завод) та Товариством з
обмеженою відповідальністю "Укрбілдінг Корпорейшн"
(далі -Товариство) за результатами аукціону № 029 від 08.11.2005
р. з продажу майна Заводу, на загальну суму 2 458 204,93 грн. та
зобов'язати Завод і Товариство повернути один одному одержане за
угодами.
Позовні вимоги Прокурор обгрунтовував тим, що при укладанні
угод від 10.11.2005 р. були проігноровані вимоги законодавства
України, внаслідок чого вказані угоди є такими, що порушують
інтереси кредиторів Заводу, у тому числі -Iнспекції, а тому мають
бути визнані недійсними на підставі ст. ст. 207 та 208 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
.
Заявою від 18.04.2006 р. (т. 1, а. с. 123-125) Прокурор
уточнив (доповнив) позовні вимоги та просив господарський суд
Донецької області визнати недійсними угоди купівлі-продажу від
10.11.2005 р., укладені між Заводом та Товариством за результатами
аукціону № 029 від 08.11.2005 р. з продажу майна Заводу, на
загальну суму 2 458 204,93 грн., зобов'язати Завод і Товариство
повернути один одному одержане за угодами та визнати недійними
результати аукціону № 029 від 08.11.2005 р.
Уточнені (доповнені) позовні вимоги Прокурор обгрунтовував
тим, що продаж майна Заводу відбувся без участі державної
госпрозрахункової установи України з питань банкрутства -Агентства
з питань банкрутства, яка мала виступати організатором торгів, у
зв'язку з чим, виходячи з законодавства України, аукціон № 029 від
08.11.2005 р. з продажу майна Заводу вважається таким, що не
відбувся.
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.06.2006
р. (суддя Малашкевич С.А.) у задоволенні позовних вимог Прокурора
відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
19.07.2006 р. (колегія суддів: Кулебякін О.С., Запорощенко М.Д.,
Діброва Г.I.) рішення господарського суду Донецької області від
09.06.2006 р. залишено без змін.
Вказані судові акти мотивовані тим, що угоди від 10.11.2005
р. укладені без порушень законодавства України, на які вказував
Прокурор у позовній заяві. Крім того, апеляційний господарський
суд зазначив, що Прокурор не довів порушення інтересів держави в
особі Iнспекції.
Iнспекція та заступник Прокурора звернулись до Вищого
господарського суду України з касаційними скаргою та поданням, у
яких просять скасувати постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 19.07.2006 р. і рішення господарського
суду Донецької області від 09.06.2006 р. та прийняте нове рішення,
яким задовольнити позовні вимоги. Вимоги, викладені у касаційних
скарзі та поданні, Iнспекція та заступник Прокурора обгрунтовують
тим, що місцевим та апеляційним господарськими судами не було
застосовано п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, ст. ст. 9 та 13 Закону України
"Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність
в Україні" ( 2658-14 ) (2658-14)
, а також норми Порядку продажу активів у
рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах
банкрутства, затвердженого наказом Міністерства економіки України
від 06.07.2001 р. № 123 ( z0536-01 ) (z0536-01)
(далі -Порядок), внаслідок
чого зроблені ними висновки є необгрунтованими.
Завод, Товариство та Торгівельна біржа "Донецька універсальна
товарна біржа" не скористались правом, наданим ст. 111-2 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та відзив на касаційні скаргу Iнспекції і
подання заступника Прокурора не надіслали, що не перешкоджає
касаційному перегляду постанови господарського суду, яка
оскаржуються.
У судовому засіданні 13.12.2006 р. Макіївською об'єднаною
державною податковою інспекцією у Донецькій області було подану
заяву (з доданими документами) про заміну позивача -Iнспекції на
його правонаступника - Макіївську об'єднану державну податкову
інспекцією у Донецькій області.
Розглянувши вказану заяву та додані до неї документи, колегія
суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне,
виходячи зі ст. 25 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
(відповідно до якої в
разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням
господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації
підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї
сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі,
правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу),
її задовольнити та здійснити заміну позивача -Iнспекцію на його
правонаступника -Макіївську об'єднану державну податкову
інспекцією у Донецькій області.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю
представників Макіївської об'єднаної державної податкової
інспекції у Донецькій області матеріали справи, перевіривши
правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини
справи, застосування господарськими судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті
ними рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що касаційні скарга Iнспекції та подання
заступника Прокурора не підлягають задоволенню, враховуючи
наступне.
Згідно з п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
з моменту прийняття ухвали судом
про порушення провадження у справі про банкрутство платника
податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення
податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві,
яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, без застосування норм цього Закону.
При цьому порядок продажу активів у рахунок погашення податкового
боргу боржника визначається державною госпрозрахунковою установою
України з питань банкрутства.
З наведеної норми вбачається, що державною госпрозрахунковою
установою України з питань банкрутства визначається не будь-який
порядок продажу активів платника податку, щодо якого порушено
провадження у справі про банкрутство, а лише порядок продажу
активів такого платника у рахунок погашення податкового боргу.
Господарським судом другої інстанції встановлено та
матеріалами справи підтверджується, що майно, яке є об'єктом угод
купівлі-продажу від 10.11.2005 р., реалізовувалось з метою
погашення заборгованості Заводу із заробітної плати у
відповідності до п. 1 частини першої ст. 34 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, а не з метою погашення його податкового
боргу.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що під час продажу майна Заводу, яке є
об'єктом угод купівлі-продажу від 10.11.2005 р., не було порушено
п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки останній не передбачає залучення
державної госпрозрахункової установи України з питань банкрутства
у випадках продажу активів платника податку з метою погашення
заборгованості такого платника із заробітної плати.
Виходячи з наведеного у попередньому абзаці обгрунтування,
колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що
відсутні підстави вважати, що мало місце відповідне порушення
Порядку.
Таким чином, беручи до уваги зазначене, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що при
укладанні угод купівлі-продажу від 10.11.2005 р. не було порушено
прав та/або охоронюваних законом інтересів Iнспекції, у зв'язку з
чим відсутні правові підстави для задоволення її позовних вимог.
Тому інші доводи Iнспекції та заступника Прокурора, наведені
у касаційних скарзі та поданні, не можуть у даному випадку бути
прийняті до уваги.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
постанова Донецького апеляційного господарського суду
від 19.07.2006 р. грунтується на всебічному, повному та
об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для
вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального
права, доводи касаційних скарги Iнспекції та подання заступника
Прокурора не спростовують висновків господарського суду
апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування
не вбачається.
Керуючись ст. ст. 25, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Заяву Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у
Донецькій області про заміну позивача -Гірницької міжрайонної
державної податкової інспекції м. Макіївки на його
правонаступника -Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію
у Донецькій області задовольнити.
У порядку процесуального правонаступництва у справі № 7/29пд
господарського суду Донецької області здійснити заміну позивача -
Гірницьку міжрайонну державну податкову інспекцію м. Макіївки на
його правонаступника -Макіївську об'єднану державну податкову
інспекцію у Донецькій області.
Касаційну скаргу Гірницької міжрайонної державної податкової
інспекції м. Макіївки та касаційне подання заступника прокурора
Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 19.07.2006 р. у справі №
7/29пд господарського суду Донецької області -без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Т.Б. Данилова
Суддя В.I. Шаргало