ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 р.
№ 6/171/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
приватного підприємця ОСОБА_1
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 03.10.2006
у справі
господарського суду Запорізької області
за позовом
приватного підприємця ОСОБА_2 (замінено на ПП ОСОБА_1 у
зв'язку із зміною призвіща)
до
Управління Державного казначейства України У запорізької
області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача
Державна виконавча служба Хортицького району
про
стягнення 23456 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
ОСОБА_3 -дов. НОМЕР_1
від відповідача:
Орлова О.О. -дов. № 13-18/31 від 17.10.2006
від 3-ої особи:
не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 12.05.2006 господарського суду Запорізької
області у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою від 03.10.2006 Запорізького апеляційного
господарського суду рішення від 12.05.2006 господарського суду
Запорізької області скасовано. Провадження у справі припинено.
Постанова мотивована тим, що відповідно до ст. 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не
підлягає вирішенню в господарських судах України.
Не погоджуючись з постановою приватний підприємець ОСОБА_1
звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом
порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.
80 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ст.ст. 16, 22, 1173, 1176 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити.
Господарським судом встановлено, що 24.03.2005 працівниками
ВДС по боротьби з економічними злочинами Хортицького райвідділу
Запорізького МУМВС України в Запорізькій області в магазині
"Лоскуток" була проведена перевірка і вилучені мобільні телефони,
про що складений протоколом огляду і виїмки від 24.03.2005.
Мобільні телефони належали на праві власності позивачу,
відповідно до договору НОМЕР_2
Листом № НОМЕР_3 від 10.05.2005 начальника ВДС БЕЗ ЗМУ УМВС
України в Запорізькій області позивача повідомлено, що за
результатами перевірки встановлено незаконні дії працівників
Хортицького РВ ЗМУ УМВС України у Запорізькій області і начальнику
ВДСБЕЗ Хортицького РВ ЗМУ Штенгелову О.А. оголошено сувору догану,
а оперуповноваженим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оголошено догану.
Постановою апеляційного господарського суду Запорізької
області №33-217 від 15.11.2005 скасована постанова Хортицького
районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2005 у справі № 3-2386/2005,
якою притягнений до адміністративної відповідальності продавець
ОСОБА_2 -ОСОБА_6 і справа закрита. Вказаною постановою вирішено
повернути власнику вилучені мобільні телефони, а при
неможливості -повернути їх вартість.
Листом від 19.12.2005 за НОМЕР_4Хортицький районний відділ
УМВС України у Запорізькій області повідомив позивача, що
повернути конфісковане майно є неможливим, оскільки воно передано
для реалізації органам юстиції.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції
неправомірно припинив провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки відповідно до ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
право на звернення до господарського
суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні
особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в
установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької
діяльності (далі - підприємства та організації).
Господарський суд порушує справи за позовними заявами
підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду
за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Статтею 56 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачено, що
кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів
місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої
незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових
осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до п. 6 ст. 1176 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок
іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення
органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури
або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Відповідно до п. 18 Порядку обліку, зберігання, оцінки
конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави,
і розпорядження ним у разі скасування рішення суду про конфіскацію
майна або рішення іншого органу про перехід його у власність
держави орган, у розпорядження якого воно надійшло, повертає майно
або його вартість відшкодовується власникові в порядку,
встановленому законодавством, у тому числі органами Державного
казначейства.
Відмовивши в позові господарський суд не дав юридичної оцінки
нормативно-правовому обгрунтуванню заявлених вимог, не розглянув
доводів позивача щодо заподіяння шкоди його майновим інтересам,
чим порушені засади цивільного законодавства, які гарантують
судовий захист порушеного права.
Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у
справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд
господарському суду.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно
вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та
постановити законне та обгрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст. 111-9 -
ст.111-11 - Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову від 03.10.2006 Запорізького апеляційного
господарського суду та рішення від 12.05.2006 господарського суду
Запорізької області зі справи № 6/171/06 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Запорізької області.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
.П. Коробенко