ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 р.
№ 314/7-05/14 ( rs390026 ) (rs390026)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого
Волковицької Н.О.
Рогач Л.I.
за участю представників:
позивача
Дзюбенко С.М. -дов. від 13.11.2006р.
Мельниченко I.В. -дов. від 20.07.2006р.
відповідача
за участю прокурора
Бондар А.В. -дов. від 29.12.2005р.
Гончаров Е.В. -дов. від 04.01.2006р.
Баклан Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу
та касаційне подання
Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль"
Заступника прокурора Київської області
на постанову
від 27.07.2006р. Київського міжобласного апеляційного
господарського суду
у справі
№ 314/7-05/14 ( rs390026 ) (rs390026)
господарського суду Київської
області
за позовом
- Прокурора Київської області в інтересах держави в особі
Обласної державної адміністрації
- Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль"
до
- Бориспільської районної державної адміністрації
- Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт"
про
визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2005 року прокурор з питань нагляду за додержанням
законів на транспорті Київської області звернувся до суду з
позовом, який в процесі розгляду справи неодноразово доповнювався
та уточнювався, в інтересах держави в особі Київської обласної
державної адміністрації, Державного міжнародного аеропорту
"Бориспіль" до Бориспільської районної державної адміністрації
Київської області, ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" про визнання
недійсним на майбутнє договору оренди земельної ділянки,
укладеного 03.08.2004р.між Київською обласною державною
адміністрацією в особі заступника голови Бориспільської районної
державної адміністрації Київської області та ЗАТ "Авіакомпанія
"Аеросвіт" та повернення в постійне користування Державного
міжнародного аеропорту "Бориспіль" вилучену у нього земельну
ділянку.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що договір суперечить
Земельному кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, законам України "Про
планування і забудову території" та "Про Генеральну схему
планування території України", оскільки був укладений на виконання
незаконних розпоряджень № 461 Київської обласної державної
адміністрації та № 621 Бориспільської районної державної
адміністрації Київської області.
Рішенням господарського суду Київської області від
09.06.2006р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
При цьому суд виходив з того, що вилучення спірної земельної
ділянки із користування Державного міжнародного аеропорту
"Бориспіль" та складання документів з відведення земельної ділянки
для передачі її в оренду ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" здійснено у
відповідності з вимогами законодавства України.
Органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування
при прийнятті відповідних рішень діяли в межах закону та своєї
компетенції, а договори оренди земельної ділянки укладено у
відповідності та на підставі діючого законодавства.
За апеляційним поданням заступника прокурора Київської
області та апеляційною скаргою Державного міжнародного аеропорту
"Бориспіль" Київський міжобласний апеляційний господарський суд
постановою від 27.07.2006р. рішення господарського суду Київської
області від 09.06.2006р. залишив без змін з тих же підстав.
Заступник прокурора Київської області подав до Вищого
господарського суду України касаційне подання, а Державний
міжнародний аеропорт "Бориспіль" касаційну скаргу на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
27.07.2006р. в якій просить рішення та постанову у справі
скасувати, позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення
судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права.
Касаційне подання мотивоване тим, що суди першої та
апеляційної інстанції неповністю з'ясували обставини, що мають
значення для справи, а їх висновки, що спірний договір оренди
укладено на підставі законних розпорядження голови Київської
облдержадміністрації № 461 від 21.07.2004р. та розпорядження № 621
від 02.08.2004р. голови Бориспільської райдержадміністрації не
відповідають обставинам справи.
Крім того, прокурор посилається на те, що судами попередніх
інстанцій зроблено неправильний висновок, що спірний договір
оренди укладено з дотриманням законодавства про містобудування,
статті 151 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
та пункту 7
Розділу № 3 "Генеральної схеми планування території України",
затвердженої Законом України "Про Генеральну схему планування
території України" ( 3059-14 ) (3059-14)
.
Також у касаційному поданні зазначено, що при укладанні
спірного договору оренди не було дотримано приписів статей 8, 17
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, пункту 34 частини 1 статті
26 і пункту 21 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
.
Касаційна скарга мотивована тим, що спірний договір укладено
на підставі незаконних розпорядження голови Київської
облдержадміністрації № 461 від 21.07.2004р. та розпорядження
голови Бориспільської райдержадміністрації № 621 від 02.08.2004р.,
а судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи
було порушено частину 2 статті 43 Закону України "Про місцеві
державні адміністрації" ( 586-14 ) (586-14)
.
Крім того, заявник вважає, що спірний договір оренди укладено
з порушенням частин 1, 7, 15 статті 151 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
.
ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт"подало відзиви, у яких заперечує
проти касаційного подання та касаційної скарги і просить залишити
без змін рішення та постанову у даній справі.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та пояснення присутніх
в судовому засіданні прокурора та представників сторін,
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
виходить з обставин, встановлених у даній справі судом першої та
апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої
та апеляційної інстанції під час розгляду справи, за
розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації
від 21.07.2004р. № 461 "Про надання в оренду земельної
ділянки"було вилучено земельну ділянку площею 7,3182 га (відкриті
землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом) з
постійного користування Державного міжнародного аеропорту
"Бориспіль"на території Гірської сільської ради Бориспільського
району Київської області та надано її в оренду строком на 49 років
ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт"для розміщення інженерно-технічних та
соціально-побутових об'єктів.
Пунктом 4 розпорядження доручено Бориспільській
райдержадміністрації укласти та підписати від імені Київської
обласної державної адміністрації договір оренди вказаної земельної
ділянки з ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт".
Головою Бориспільської районної державної адміністрації було
видано розпорядження № 621 від 02.08.2004р. "Про укладення
договору оренди земельної ділянки для несільськогосподарських
потреб".
03.08.2004р. на підставі розпоряджень № 461 та № 621 між
Київською обласною державною адміністрацією в особі Заступника
голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської
області та ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" укладено договір оренди
земельної ділянки площею 7,3182 га (відкриті землі без рослинного
покриву або з незначним рослинним покривом) розташованої в
адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського
району Київської області, строком на 49 років.
Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
землі України за основним цільовим призначенням
поділяються, між іншим, на землі промисловості, транспорту
зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Статтею 20 цього Кодексу передбачено, що віднесення земель до
тієї чи іншої категорії, а також зміна цільового призначення
земель проводиться на підставі рішень органів державної влади та
органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення
земель є підставою, зокрема, для визнання недійсними рішень
органів державної влади та органів місцевого самоврядування про
надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним
особам, а також визнання недійсними угод щодо земельних ділянок
(стаття 21 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
).
Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
, в редакції, яка діяла на час укладення оспорюваного
договору, право постійного користування земельною ділянкою - це
право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у
державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Право постійного користування земельною ділянкою із земель
державної та комунальної власності набувають лише підприємства,
установи та організації, що належать до державної або комунальної
власності.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до пунктів 1.1,
1.3. Статуту Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль",
зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Бориспільської
міської ради народних депутатів Київської області 23 березня 1993
року за № 73, Державний міжнародний аеропорт "Бориспіль" є
державним підприємством цивільної авіації України, який входить у
сферу управління Міністерства транспорту України.
Пунктом 1.13. Статуту передбачено, що Державний міжнародний
аеропорт "Бориспіль" є правонаступником Бориспільського
авіапідприємства в частині питань землекористування, основних
фондів та оборотних коштів, переданих йому у повне господарське
відання.
Згідно Державного акта на право постійного користування
землею, виданого Бориспільською районною державною адміністрацією
Київської області 19 липня 2002 року, Державному міжнародному
аеропорту "Бориспіль" надано у постійне користування 624,8682 га
землі в межах згідно з планом землекористування під існуючою
забудовою (інженерно-технічні та соціально-побутові об'єкти).
Виходячи зі змісту статей 67, 72, 84 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
землі під об'єктами державної власності
повітряного транспорту, а саме: аеропортами, аеродромами,
відокремленими спорудами (об'єктами управління повітряним рухом,
радіонавігації та посадки, очисними та іншими спорудами),
службово-технічними територіями з будівлями та спорудами, що
забезпечують роботу авіаційного транспорту, та надані
підприємствам авіаційного транспорту для виконання покладених на
них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів
транспорту, належать до земель державної власності і не можуть
передаватись у приватну власність.
Вирішуючи спір суди першої та апеляційної інстанцій,
зазначені положення законодавства не врахували, не з'ясували та в
рішеннях не зазначили правовий статус і приналежність спірної
земельної ділянки, наданої в постійне користування Державному
міжнародному аеропорту "Бориспіль" підстави надання останньому
землі та її цільове призначення, в зв'язку з чим, не вирішено
питання правомірності дій посадових осіб органів виконавчої влади
та місцевого самоврядування з вилучення й передачі зазначеної
земельної ділянки в оренду, а в подальшому у власність ЗАТ
"Авіакомпанія "Аеросвіт", а також можливого порушення порядку
встановлення та зміни цільового призначення землі, що тягне за
собою наслідки, передбачені статтею 21 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
.
Зазначені порушення залишилися поза увагою суду першої та
апеляційної інстанції.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що
господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді
справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано
належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності,
що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх
обставин, які мають значення для правильного вирішення
господарського спору.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова
у справі підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий
розгляд до господарського суду Київської області.
Враховуючи, що застосування норм матеріального права
цілковито залежить від повноти та правильності встановлення
обставин справи, судові рішення не можна визнати законними, у
зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа -передачі на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої та
апеляційної інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним
тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і
всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з
нормами матеріального права, а обгрунтованим визнається рішення, в
якому повно відображені обставини, що мають значення для даної
справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки
є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити,
судові рішення у справах № 81/13-05/17 та 70/17-05 господарського
Київської області скасовані Постановами Верховного суду України
від 26.09.2006р. Справи направлені на новий розгляд.
Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що
клопотання ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" про відкладення розгляду
справи задоволенню не підлягає, оскільки доводи викладені у цьому
клопотанні є такими, що не перешкоджають здійсненню касаційного
провадження.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Київської області від
09.06.2006р. та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 27.07.2006р. у справі № 314/7-05/14
( rs390026 ) (rs390026)
господарського суду Київської області скасувати,
справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської
області
Касаційне подання прокурора Київської області та касаційну
скаргу Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" задовольнити
частково.
Головую чий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач