ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     12 грудня 2006 р.
     № 47/92
     Вищий   господарський   суд   України   у   складі   колегії:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,  суддів  Васищака  I.М.,  Палій
В.М.,  за  участю  представників  сторін  В.  Тернової  (дов.  від
11.12.06),  В.  Білоусова  (дов.  від  20.09.06),  розглянувши   у
відкритому  судовому  засіданні  касаційну  скаргу  товариства   з
обмеженою відповідальністю "Донпродсервіс"  на  постанову  від  16
серпня 2006 року Київського  апеляційного  господарського  суду  у
справі  №  47/92  за  позовом  закритого  акціонерного  товариства
"Славолія"   до   товариства    з    обмеженою    відповідальністю
"Донпродсервіс" про визнання правочину недійсним,
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     У березні 2006 року закрите акціонерне товариство  "Славолія"
звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства
з  обмеженою   відповідальністю   "Донпродсервіс"   про   визнання
недійсним договору № 151 від 6 квітня 2001  року,  укладеного  між
закритим  акціонерним  товариством  "Марг-Вест"  і  товариством  з
обмеженою відповідальністю "Марг-Вест".
     Рішенням від 27 квітня 2006 року господарського суду м. Києва
(суддя С.Станік), залишеного без змін  постановою  від  16  серпня
2006  року  Київського  апеляційного  господарського  суду,  позов
задоволено з мотивів обгрунтованісті вимог.
     Товариство  з  обмеженою   відповідальністю   "Донпродсервіс"
просить  судові  акти  в  даній   справі   скасувати   з   підстав
неправильного застосування господарськими судами статей 78, 79, 80
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        ,  статті  45  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         та в позові відмовити.
     Закрите  акціонерне  товариство  "Славолія"   вважає   доводи
касаційної  скарги  безпідставними  і  в  її  задоволені   просить
відмовити.
     Колегія суддів вважає, що  касаційна  скарга  задоволенню  не
підлягає.
     Господарськими судами встановлено,  що  9  жовтня  2000  року
фірма "Франс Вермее ГмбХ"  (ФРН)  продала  закритому  акціонерному
товариству "Марг-Вест" автомат для пакування майонезу вартістю 160
000  дол.  США.  В  свою  чергу,  закрите  акціонерне   товариство
"Марг-Вест", правонаступником якого є позивач, на умовах  договору
від 6 квітня 2001 року договір № 151 продало його за ціною 182 200
грн.  товариству   з   обмеженою   відповідальністю   "Марг-Вест",
правонаступником якого є відповідач.
     Вироком від 8 травня 2003 року Куйбишевського районного  суду
м.  Донецька  встановлено,  що  укладаючи  від   імені   закритого
акціонерного товариства "Марг-Вест" договір від 6 квітня 2001 року
№ 151, голова правління цього товариства  Б.  Клюзов,  зловживаючи
службовим  становищем,  діяв  всупереч  інтересам  цієї  юридичної
особи - автомат, вартістю 822 218 грн. 11 коп., був проданий іншій
особі за 182 200  грн.,  що  завдало  значної  матеріальної  шкоди
закритому  акціонерному  товариству   "Марг-Вест"   і   такі   дії
представника суперечить статутної діяльності цього товариства.
     Голову   правління    закритого    акціонерного    товариства
"Марг-Вест" було визнано винним у вчиненні злочину,  передбаченого
частиною 2 статтею 364 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) (2341-14)
         -
зловживання службовим  становищем,  яке  спричинило  значну  шкоду
інтересам  юридичної  особи  та   тяжкі   наслідки.   Також,   суд
задовольнив цивільний  позов  і  повернув  закритому  акціонерному
товариству "Марг-Вест" автомат, стягнувши на користь товариства  з
обмеженою відповідальністю "Донпродсервіс" ціну продажу  -182  200
грн.
     Вирок суду в частині передачі  автомата  виконаний  державним
виконавцем, що підтверджується актом від 7 жовтня 2004 року.
     Згідно з приписами статті 224 Цивільного кодексу  Української
РСР   ( 1540-06 ) (1540-06)
           за   договором    купівлі-продажу    продавець
зобов'язується передати майно у власність  покупцеві,  а  покупець
зобов'язується прийняти майно і сплатити за  нього  певну  грошову
суму.
     За правилами статті 50  Цивільного  кодексу  Української  РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
          недійсною  є  угода,  укладена  юридичною  особою   в
суперечності з встановленими цілями її діяльності. До  таких  угод
застосовуються наслідки, передбачені статтею 48 цього Кодексу.
     Статтею 48 Цивільного  кодексу  Української  РСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
        
передбачено, що по недійсній  угоді  кожна  з  сторін  зобов'язана
повернути  другій  стороні  все  одержане   за   угодою,   а   при
неможливості повернути  одержане  в  натурі  -  відшкодувати  його
вартість  у  грошах,  якщо  інші  наслідки  недійсності  угоди  не
передбачені законом.
     За  приписами  частини  третьої  статті   35   Господарського
процесуального  кодексу   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
           вирок   суду   з
кримінальної справи, що набрав законної сили, є  обов'язковим  для
господарського суду при вирішенні спору з питань,  чи  мали  місце
певні дії та ким вони вчинені.
     Доводи  касаційної  скарги  щодо  наявності  судових   рішень
стосовно   предмета   спору   та   позовної   давності   враховані
господарським  судом  апеляційної  інстанції  і  їм  дана  належна
правова оцінка.
     Отже,  з  урахуванням  меж  перегляду  справи  в   касаційній
інстанції колегія  суддів  вважає,  що  під  час  розгляду  справи
фактичні її обставини були встановлені  господарськими  судами  на
підставі  повного  і  об'єктивного  дослідження  поданих  доказів,
висновки судів відповідають  цим  обставинам  і  їм  дана  належна
юридична оцінка з правильним застосуванням  норм  матеріального  і
процесуального права.
     Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Рішення від 27 квітня 2006 року господарського суду м.  Києва
та постанову від  16  серпня  2006  року  Київського  апеляційного
господарського  суду  у  справі  №  47/92  залишити  без  змін,  а
касаційну   скаргу   товариства   з   обмеженою   відповідальністю
"Донпродсервіс" без задоволення.
 
     Головуючий, суддя
     М. В. Кузьменко
     Суддя
     I. М. Васищак
     Суддя
     В. М. Палій