ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 р.
№ 33/58
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ
(далі -ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго")
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 13.09.2006
зі справи № 33/58
за позовом ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго"
до Дніпропетровського обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України, м. Дніпропетровськ
(далі -територіальне відділення АМК)
про визнання недійсним рішення та
зустрічним позовом територіального відділення АМК
до ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго"
про стягнення 7 000 грн. штрафу та 1 575 грн. пені.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" -Галицького В.В.,
територіального відділення АМК -не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
17.05.2006 (суддя Разіна Т.I.) у задоволенні первісного позову
відмовлено; за зустрічним позовом з ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго"
стягнуто: на користь територіального відділення АМК для
зарахування до доходів фонду державного бюджету -7 000 грн.
штрафу, 1 575 грн. пені; в доход державного бюджету -102 грн.
державного мита; на користь ДП "Судовий інформаційний центр" -118
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Не погоджуючись з цим рішенням, ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго"
оскаржило його до Дніпропетровського апеляційного господарського
суду, ухвалою якого від 13.09.2006 (колегія суддів у складі:
Виноградник О.М. -головуючий, судді Коршун А.О. і Науменко I.М.)
відмовлено у прийнятті апеляційної скарги з посиланням на частину
другу статті 93 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВАТ
"ЕК "Дніпрообленерго" просить оскаржувану ухвалу апеляційної
інстанції скасувати, зобов'язати апеляційний господарський суд
відновити строк подання апеляційної скарги та прийняти апеляційну
скаргу з даної справи до розгляду. Скаргу мотивовано неправильним
застосуванням апеляційною інстанцією норм процесуального права, в
тому числі статей 53, 93 і 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної
скарги.
Згідно з частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
юрисдикція адміністративних судів
поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких
законом встановлений інший порядок судового вирішення. Такий інший
порядок передбачено, зокрема, частиною першою статті 60 Закону
України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
,
відповідно до припису якої заявник, відповідач, третя особа мають
право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України
повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст
наведених норм справи зі спорів про оскарження рішень органів
Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і
підлягають розглядові за правилами ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Водночас це стосується й розгляду справ за позовами названих
органів про стягнення з суб'єктів господарювання сум, штрафів і
пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки
таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями цих органів,
прийнятими на підставі приписів, зокрема, названого Закону.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної
інстанції норм процесуального права у винесенні оскаржуваної
ухвали, Вищий господарський суд України дійшов висновку про
наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на
таке.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 21.06.2006 апеляційну скаргу ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" було
повернуто без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті
93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з мотивів пропуску скаржником строку
апеляційного оскарження рішення без клопотання про відновлення
цього строку.
Ухвалою названого апеляційного господарського суду від
03.06.2006 (фактично від 03.08.2006, згідно з ухвалою про
виправлення описки) вдруге подану ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго"
апеляційну скаргу було повернуто без розгляду відповідно до пункту
3 частини першої статті 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у зв'язку з
несплатою скаржником державного мита з цієї скарги в установленому
законом порядку.
Статтею 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
однією з
основних засад судочинства проголошено забезпечення апеляційного
та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків,
встановлених законом.
Порядок подання апеляційної скарги на рішення місцевого
господарського суд визначено у статті 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
відповідно до якої апеляційна скарга подається протягом десяти
днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у
разі якщо у судовому засідання було оголошено вступну та
резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого
відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Якщо встановлений законом процесуальний строк пропущено, суд
може визнати причину пропуску строку поважною і відновити
пропущений строк, як це передбачено статтею 53 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Згідно ж з частиною другою статті 93 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
відновлення пропущеного строку подання апеляційної
скарги можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення
місцевим господарським судом.
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не пов'язує право суду відновити
пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що
спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з
урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що
наведені на обгрунтування клопотання про його відновлення, та
зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності
причин пропуску строку.
Відмовляючи оскаржуваною ухвалою у відновленні пропущеного
процесуального строку, суд апеляційної інстанції виходив з того,
що подання апеляційної скарги після закінчення строку,
встановленого частиною другою статті 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
виключає перегляд судового акта місцевого господарського суду в
апеляційному порядку. Проте зроблене судом витлумачення цієї
процесуальної норми не грунтується на її змісті, у зв'язку з чим
при вирішенні питання про відмову у відновленні пропущеного
процесуального строку допущене неправильне застосування норм
процесуального права.
Так, за змістом частини четвертої статті 97 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
після усунення обставин, які були підставою для
повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно. Однак
апеляційний суд не дав належної правової оцінки тій обставині, що
пропуск встановленого частиною другою статті 93 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
строку стався внаслідок виправлення скаржником
недоліків попередньо поданих апеляційних скарг.
Повертаючи вперше подану апеляційну скаргу, суд апеляційної
інстанції посилався лише на пропуск скаржником строку апеляційного
оскарження рішення. При цьому апеляційний суд жодним чином не
зазначив про недоплату скаржником державного мита за подання
апеляційної скарги, тоді як зазначена обставина стала підставою
для повторного повернення апеляційної скарги без розгляду. Зі
змісту ж ухвали апеляційного господарського суду від 21.06.2006 та
листа цього суду від 24.07.2006 вбачається факт додання скаржником
до першої та повторної апеляційних скарг того самого доказу сплати
державного мита -платіжного доручення від 01.06.2006 № 4213. Таким
чином, неодноразові повторні звернення скаржника з апеляційною
скаргою було спричинено в тому числі й несвоєчасним виявленням
судом апеляційної інстанції усіх недоліків поданої апеляційної
скарги.
Подану скаржником 30.06.2006 повторну апеляційну скаргу разом
з клопотанням про відновлення строку її подання було повернуто
ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
03.08.2006. Тобто питання про залишення повторно поданої
апеляційної скарги без розгляду було вирішено апеляційним судом
більше ніж через місяць після подання цієї скарги, що певним чином
вплинуло і на закінчення строку, передбаченого частиною другою
статті 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин та з урахуванням того, що встановлені
законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням
забезпечення ефективного захисту порушених прав особи, пропуск
строку внаслідок усунення стороною недоліків при поданні
апеляційної скарги не може розглядатися як такий, що вчинений без
поважних причин.
У зв'язку з цим оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції
не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає
скасуванню, а справа -передачі на розгляд до Дніпропетровського
апеляційного господарського суду.
Керуючись статтями 111-7 -111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" задовольнити.
2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 13.09.2006 зі справи № 33/58 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Дніпропетровського
апеляційного господарського суду.
Суддя В. Селіваненко
Суддя I. Бенедисюк
Суддя Б. Львов