ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 р.
№ 26/50
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя
Муравйов О.В.
судді
Полянський А.Г.
Коробенко Г.П.
розглянувши
касаційну скаргу
ВАТ Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі ЦДС
УСК "Гарант-АВТО"
на
постанову від 10.07.2006 р. Київського
апеляційного господарського суду
у справі
№ 26/50 господарського суду м. Києва
за позовом
Селянського (фермерського) господарства "Зірниця"
до
Приватного підприємства "Ресурсінвест-1"
третя особа
ВАТ Українська страхова компанія "Гарант-АВТО"
про
стягнення 8 650,88 грн.
За участю представників сторін:
позивач -Шафінська I.I. дов. № 7 від 01.06.2006 р.
відповідач -не з'явились,
третя особа -Чепелянський Л.Є. дов. № 13541-1/14
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 30.03.2006 р.
(суддя Пінчук В.I.) позов задоволено. Стягнуто з Приватного
підприємства "Ресурсінвест-1" на користь Селянського
(фермерського) господарства "Зірниця" 6 880,82 грн.
заборгованості, 81,13 грн. держмита та 93,86 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій
частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду
10.07.2006 р. (судді: Капацин Н.В., Данилова Т.Б., Зеленін В.О.)
рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2006 у справі №
26/50 частково змінено. Абзаци перший, другий та третій
резолютивної частини рішення викладено в редакції: "Позов
задовольнити частково. Стягнути з Відкритого акціонерного
товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто" на користь Селянського
(фермерського) Господарства "Зірниця" 6010 грн. 82 коп. збитку,
360 грн. за автотехнічне дослідження, 76 грн. державного мита, 86
грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу. Стягнути з Приватного підприємства "Ресурсінвест-1" на
користь Селянського (фермерського) Господарства "Зірниця" 510 грн.
збитку, 6 грн. державного мита та 6 грн. 94 коп. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати
накази." В решті рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою, ВАТ Українська страхова
компанія "Гарант-АВТО" в особі ЦДС УСК "Гарант-АВТО" звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду
залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним
застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального
та процесуального права.
Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на
участь у суді касаційної інстанції.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надав.
Оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від
20.11.2006 р., про прийняття касаційної скарги до розгляду, явка
представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові
документи від сторін не витребовувалися, з врахуванням
особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції,
передбачених ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду
справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75, 111-5 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши
матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2005 р. о 15-20 по
вул. Леніна в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за
участю автомобіля ГАЗ-САЗ державний номер 15785 КА під керуванням
водія Красулі Ф.I., який належить ПП "Ресурсінвест-1", та
автомобіля "Субару форестер" державний номер 30058 КМ під
керуванням водія Холодило I.Ф., власником якого є
селянське(фермерське) господарство "Зірниця". З протоколу про
адміністративне правопорушення від 28.01.2005 вбачається, що
28.01.2005 о 15 год.-20 хв. водій Красуля Ф.I., керуючи
автомобілем "ГАЗ-САЗ" днз. 15785 КА по вул. Леніна у м. Києві при
перестроюванні зі смуги руху на зустрічну смугу руху, не пропустив
автомобіль "Субару_форестер" днз .30058 КМ під керуванням водія
Холодило I.Ф., який здійснював обгін по зустрічній смузі та
здійснив зіткнення, чим порушив п.10.3 Правил дорожнього руху
України.
За порушення Правил дорожнього руху водій приватного
підприємства "Ресурсінвест-1" Красуля Федір Iванович Постановою №
3-549/05 від 10.03.2005 Дарницького районного суду м. Києва був
притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді
адміністративного штрафу.
Між приватним підприємством "Ресурсінвест-1" та ВАТ "Страхова
компанія "Гарант-Авто" був укладений 03.06.2004 р. Договір
обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників
транспортних засобів, що підтверджується полісом обов'язкового
страхування цивільної відповідальності власників транспортних
засобів на території України № 4232158 від 03.06.2004, з
якого вбачається, що автомобіль ГАЗ-_САЗ № 15785 КА застраховано
строком на один рік за шкоду, заподіяну майну третіх осіб на суму
25000 грн., франшиза складає 510 грн.
Страхування здійснено на підставі Положення про порядок і
умови проведення обов'язкового страхування цивільної
відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 № 1175
( 1175-96-п ) (1175-96-п)
, пункт 3 якого визначає, що відшкодуванню страховою
організацією підлягає пряма шкода, заподіяна третій особі під час
руху застрахованого транспортного засобу.
09.02.2005 р. на замовлення та за кошти позивача - СФГ
"Зірниця" було проведено автотоварознавче дослідження та складено
Акт, відповідно до якого матеріальний збиток, який був завданий
позивачу - СФГ "Зірниця" внаслідок пошкодження належного йому
автомобіля "Субару Форестер" № 30058 КМ під час
дорожньо-транспортної пригоди, складає 22161,90 грн. і включає в
себе вартість відновлюваних робіт в сумі 4272,64 грн., вартість
матеріалів в сумі 1091,60 грн., вартість замінних деталей в сумі
14082,03 грн., а також втрату товарної вартості автомобіля в сумі
6010,82 грн.
Аварійним комісаром страхової компанії "Гарант-Авто"
06.06.2004 року складено страховий акт № 4525, яким сума
страхового відшкодування визначена 16151,08 грн. за вирахуванням
2691,85 грн. та вирахуванням 510 грн. франшизи, а до
виплати 12949,23 грн. Визначення суми страхового відшкодування
16151,08 грн. замість встановленої актом автотоварознавчого
дослідження 22161,90 грн. не відповідає умовам договору
страхування та чинному законодавству на думку позивача. Сума
12949,23 грн. перерахована СФГ "Зірниця" 08.06.2005, ПДВ 2691,85
грн. додатково перерахована позивачу 06.09.2005 р., залишилась
недоплаченою сума 6010,85 грн., яка заявлена позивачем до
стягнення з Приватного підприємства "Ресурсінвест-1".
Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що остаточний
результат автотоварознавчого дослідження на складений на підставі
Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних
засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду
державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092
( z1074-03 ) (z1074-03)
. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
24.11.2003 р. за № 1074/8395 складає 22616,90 грн. Ані поліс
обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників
транспортних засобів на території України № 4232158 від 03.06.2004
р. ані пункт 12 Положення про порядок і умови проведення
обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників
транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів
України від 28.09.1996 № 1175 ( 1175-96-п ) (1175-96-п)
не передбачають право
страхової компанії із суми величини матеріального збитку
вирахувати проміжну складову розрахункову величину -втрату
товарного вигляду і вважати її такою, що не є прямим збитком.
Разом з цим, слід зазначити, що Київський апеляційний
господарський суд ухвалою від 21.06.2006 р. залучив з власної
ініціативи в якості другого відповідача ВАТ Українська страхова
компанія "Гарант-АВТО", обгрунтовуючи це пунктом 8 Рекомендації
президії Вищого господарського суду України від 10.02.1004 р. №
04-5/212 ( v_212600-04 ) (v_212600-04)
, в якій зазначено, що норми ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо вчинення господарським судом першої інстанції
певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної
інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до
прийняття рішення судом першої інстанції, крім передбаченого
статтею 24 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
права залучати до участі у справі
іншого відповідача. Отже, суд апеляційної інстанції має право за
своєю ініціативою залучити до участі у справі іншого відповідача,
якщо суд першої інстанції прийняв рішення, що стосується його прав
і обов'язків.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком
апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 24 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський
суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення
залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі
у справі іншого відповідача.
Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного
відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається
заново.
Ця стаття встановлює механізм вирішення питання про
можливість розгляду справи у випадках, коли відповідач, що
зазначений позивачем у позові, не повинен відповідати за цим
позовом або повинен відповідати солідарно з іншою особою, яка в
позові не зазначена як відповідач.
Відповідно до ст. 1190 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, особи,
спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть
солідарну відповідальність перед потерпілим.
Оскільки в даному випадку не було спільних дій, які завдали
шкоду позивачу, колегія суддів прийшла до висновку, що між
Приватним підприємством "Ресурсінвест-1" та ВАТ Українська
страхова компанія "Гарант-АВТО" не має солідарної
відповідальності.
А отже, апеляційний господарський суд в даному випадку не мав
права залучати в якості другого відповідача ВАТ Українська
страхова компанія "Гарант-АВТО", оскільки це протирічить, зокрема
вимогам ч. 3 ст. 24 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно якої таке
можливо до винесення рішення.
У відповідності до ч. 1 ст.111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
підставою для скасування постанови апеляційним господарським судом
є порушення або неправильне застосування норм матеріального або
процесуального права.
З урахуванням вищезазначених процесуальних порушень постанову
апеляційної інстанції не можна визнати законною та обгрунтованою,
а тому вона має бути скасована.
Натомість, місцевий господарський суд приймаючи рішення
дійшов правомірного висновку щодо часткового задоволення позову у
сумі 6880,82 грн., відмовивши у стягненні 1 770,06 грн. (різниця
між вартістю фактично сплаченою позивачем вартістю скла і вказаною
у калькуляції), оскільки ВАТ Українська страхова компанія
"Гарант-АВТО" правомірно не виплатило різницю між фактично
сплаченою вартістю скла і вказаною в калькуляції.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія
суддів дійшла висновків про те, що суд першої інстанції в порядку
ст. ст. 4-3, 4-7, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і
об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх
сукупності; дослідив подані сторонами в обгрунтування своїх вимог
і заперечень докази; належним чином проаналізував правовідносини
сторін; дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення
позову. Як наслідок, прийняте судом рішення відповідає положенням
ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені в
постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11
"Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
.
У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що
приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд
порушив і неправильно застосував норми процесуального права, в
зв'язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає
скасуванню, а законне і обгрунтоване рішення місцевого
господарського суду -залишенню в силі.
Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою сторін
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі ЦДС УСК
"Гарант-АВТО" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
10.07.2006 року у справі № 26/50 скасувати, а рішення
Господарського суду міста Києва від 30.03.2006 року у справі №
26/50 залишити без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Коробенко Г.П.