ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 р.
№ 17/126
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін -головуючого,
Є. Чернов В. Цвігун
за участю представників:
- позивача
Ярмак Г.М. -(дор. № 117 від 10.04.2006)
- відповідача
Мягкий А.В. -(дор. № 22/11 від 22.11.2006)
касаційну скаргу
АКБ "Брокбізнесбанк"
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
12.10.2006
у справі
№ 17/126 господарського суду Кіровоградської області
за позовом
АКБ "Брокбіснесбанк"
до
ВАТ "Фундукліївське хлібоприймальне підприємство"
про
стягнення майнової шкоди та упущеної вигоди
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
17.08.2006 (суддя С.Таран) в позові про стягнення реальної
майнової шкоди та упущеної вигоди відмовлено.
Судове рішення мотивовано приписами ст. 1166 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
відповідно до якої майнова шкода,
завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим
немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода,
завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в
повному обсязі особою, яка її завдала та тими обставинами, що в
діях відповідача відсутні такі елементи складу цивільного
правопорушення як вина, протиправність поведінки та причинний
зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою. Крім того, судом
зроблено висновок, що спірне майно (зерно кукурудзи) не належало
на праві власності позивачу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 12.10.2006 (судді: О.Євстигнеєв, Л.Лотоцька, Р.Бахмат)
рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з
аналогічних мотивів та підстав.
Позивач в касаційній скарзі просить судові рішення у справі
скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального
права та порушення норм процесуального права.
Скаржник посилається, зокрема, на те, що господарськими
судами не враховано ухвалу апеляційного суду Кіровоградської
області від 12.04.2005 по кримінальній справі № 53-335.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому
засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Позивач вважає, що шкода була завдана внаслідок неправомірних
дій відповідача з майном, яке знаходилося в заставі у позивача
згідно договору № Дз3-9-2002 від 03.09.2002 в забезпечення
виконання зобов'язань за кредитним договором № 9-2002 від
06.08.2002.
З обставин, встановлених господарськими судами, вбачається,
що постановою від 15.10.2003 помічника прокурора Олександрівського
району було призначено директора ВАТ "Фундукліївське ХПП"
відповідальним за зберігання зібраного врожаю кукурудзи, яку
зібрано та буде зібрано ТОВ "Агроальянс" та ТОВ "Чапаївське" на
полях ДП "Джерело-Агро" (позичальник за кредитним договором).
Постановою Олександрівського місцевого суду Кіровоградської
області від 30.12.2003 постанову помічника прокурора
Олександрівського району від 15.10.2003 про призначення зберігача
арештованого майна директора ВАТ "Фундукліївське ХПП" скасовано.
За таких обставин твердження позивача про неправомірність дій
відповідача щодо майна, яке було під арештом та передано на
відповідальне зберігання не відповідають встановленим обставинам
та вимогам закону.
Доводи позивача про скасування постанови Олександрівського
місцевого суду Кіровоградської області від 30.12.2003 ухвалою
апеляційного суду Кіровоградської області від 12.04.2005 не мають
правового значення для встановлення факту неправомірності дій
відповідача на момент їх вчинення.
Доказів, які б свідчили про інші обмеження щодо майна, яке
перебувало на зберіганні у відповідача і належало на встановлених
законом чи договором підставах позивачу суду не надано.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи
бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної
особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,
відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа,
яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона
доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом даної правової норми, підставою для виникнення
цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди,
протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними
та наявність вини заподіювача шкоди.
З врахуванням наведеної правової норми та приймаючи до уваги
п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня
1992 року № 6 ( v0006700-92 ) (v0006700-92)
"Про практику розгляду судами
цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" шкода,
заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної
особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її
заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між
ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина
зазначеної особи.
Касаційна інстанція вважає, що господарськими судами
правильно застосовано приписи ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та
роз'яснень Верховного Суду України щодо відшкодування
позадоговірної шкоди, так як позивачем не доведено, що завдана
шкода є наслідком неправомірних дій відповідача та наявність вини
останнього.
Щодо викладених в касаційній скарзі доводів скаржника,
касаційна інстанція вважає, що вони зводяться до намагання
переоцінки доказів по справі, що виходить за межі перегляду справи
в касаційній інстанції, з огляду на приписи ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якої переглядаючи в касаційному порядку
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами першої чи
апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, касаційна інстанція не вбачає підстав
для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у справі.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 12.10.2006 та рішення господарського суду Кіровоградської
області від 17.08.2006 у справі № 17/126 господарського суду
Кіровоградської області залишити без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун