ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 р.
№ 15/138
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової -головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
Позивача
не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений
належним чином
Відповідачів
не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений
належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного підприємства "Донецька залізниця"
на рішення
від 23.08.2006 року господарського суду Донецької області
у справі
№ 15/138 господарського суду Донецької області
за позовом
Державного підприємства "Донецька залізниця"
до
про
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Донбасвуглепереробка"
про стягнення штрафу по плану перевезень у сумі 1289,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулося до
господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з
обмеженою відповідальністю "Донбасвуглепереробка" про стягнення
1289 грн. штрафу за не завантаження вагонів під план № 358 у
грудні 2005р.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору №
288/13 від 14.11.2003р. відповідач запланував на першу декаду
грудня 2005 року перевезти 75 піввагонів для завантаження 5000
тон.
Для врахування виконання плану перевезень залізницею ведеться
облікова картка №358. Картка заповнюється відповідно до Правил
планування перевезень вантажів, затверджених Наказом Міністерства
транспорту України №873 від 09.12.2002 року, зареєстрованих в
Мін'юсті за №1030/7318 29.12.2002 року.
Пунктом 6.5.1 цих правил передбачено, що виконання плану
підраховується подекадно. За першу декаду грудня відповідач
повинен був перевезти 1533 тон у 23 вагонах. Фактично жодної тони
не було перевезено, а тому невиконання плану складає 1533 тони. На
протязі декади відповідач своєчасно відмовився від 11 вагонів,
тобто від завантаження 732 тон.
Решта вагонів (12 вагонів під завантаження 801 тони) не була
перевезена у зв'язку з несвоєчасними відмовами.
Загальна сума штрафу нарахована відповідачу по першій декаді
складає 1289 грн. (488 грн. за своєчасну відмову від вагонів + 801
грн. за несвоєчасну відмову від вагонів).
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.08.2006
року у позові відмовлено.
Рішення суду обгрунтовано тим, що згідно статті 107 пункту
"г" Статуту залізниць України вантажовідправник звільняється від
сплати штрафу за невиконання плану перевезень у разі виконання
плану в тонах вантажів, перевезення яких планується у тонах і
вагонах.
Державне підприємство "Донецька залізниця" подало до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на Рішення
господарського суду Донецької області від 23.08.2006 року, в якій
просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким
задовольнити позовні вимоги.
На думку заявника судом не прийнято до уваги, що нарахування
штрафу здійснюється подекадно, а у кінці місяця нарахований штраф
підсумовується у сальдовому порядку, згідно пункту 6.10 Правил
планування перевезень вантажів.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи і повноти їх встановлення в рішенні та постанові суду, а
також правильність застосування господарським судом норм
процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція
рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного
господарського суду переглядає за касаційною скаргою (поданням) та
на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів
справи предметом спору у даній справі є стягнення 1289 грн. штрафу
за не завантаження вагонів під план № 358 у грудні 2005р.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що між
державним підприємством "Донецька залізниця" та товариством з
обмеженою відповідальністю "Донбасвуглепереробка" укладено договір
щодо організації перевезень вантажів № 288/13 від 14.11.2003 року.
Умовами договору № 288/13 від 14.11.2003р. та додаткових угод
до цього договору, сторони передбачили місячне планування
перевезень вантажів.
Згідно плану відвантаження № 358 відповідач запланував на
грудень 2005 року перевезти 75 напіввагонів для завантаження 5000
тон. Даний план перевезень був прийнятий позивачем до виконання.
Згідно облікової картки №358 за грудень 2005 року відвантажено 73
напіввагони - 5025 тон.
Отже судом встановлено, що відповідач завантажив меншу
кількість вагонів від запланованої (-2 вагони), але перевиконав
план завантаження на місяць у тонах на 25 тон.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове
рішення" від 29.12.76 №11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
із змінами, внесеними
постановами Пленуму від 24.04.81 № 4, від 25.12.92 № 13
( v0013700-92 ) (v0013700-92)
, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі
вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши
обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх
відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини,
або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом
обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи
інші докази, суд має це обгрунтувати. Мотивувальна частина рішення
повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти
матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки
сторін у спірних правовідносинах.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду
стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Положенням статті 18 Статуту залізниць України, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457
( 457-98-п ) (457-98-п)
передбачено, що місячне планування перевезення
вантажів здійснюється залізницями відправлення на основі поточних
або довгострокових договорів про організацію перевезення вантажів
та замовлень відправників.
Згідно з частини 1 статті 20 Статуту залізниць України
виконання перевезень, у тому числі на пред'явлення, позапланових,
понадпланових та перевезень для надолуження недовантаження
протягом минулого місяця, враховується в обліковій картці
встановленої Правилами форми.
Обгрунтовуючи відмову в задоволенні позову про стягнення
штрафу за невиконання плану перевезень, господарський суд першої
інстанції не зважив на вимоги пунктів 6.5, 6.10 Правил планування
перевезень вантажів (статті 17-21 Статуту), затверджених наказом
Міністерства транспорту України від 09.12.2002 року № 873
( z1031-02 ) (z1031-02)
, відповідно до яких нарахування штрафу на
відправника і залізницю здійснюється по закінченні декади, а по
закінченні місяця визначається сальдова сума штрафу за місяць.
Під час розгляду справи у касаційній інстанції та у місцевому
господарському суді позивач стверджував, що основним документом
при перевірці виконання плану перевезень є облікова картка, з якої
вбачається, що відповідачем не виконано план перевезень. Ці доводи
позивача не були належним чином перевірені судом.
Отже, господарським судом не досліджено питання подекадного
виконання плану перевезень, та докази, надані позивачем з цього
приводу /подекадні заявки/.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарським
судом при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до
уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі
в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не
з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для
правильного вирішення господарського спору, в зв'язку з чим
рішення підлягає скасуванню а справа направленню на новий розгляд
до господарського суду Донецької області.
Керуючись статтями 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Донецької області від 23.08.2006
року у справі № 15/138 господарського суду скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Донецької області.
Касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця"
задовольнити частково.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л.Рогач