ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 р.
№ 14/155
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицька
Л. Рогач
за участю представників:
позивача
Мельников В.В. -директор
Козак О.Ф. -дов. від 01.12.2006р.
відповідача
Дедіщева В.I. -дов. від 05.12.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзовка"
на постанову
від 05.09.2006р. Донецького апеляційного господарського суду
у справі
№ 14/155 господарського суду донецької області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Юзовка"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон"
про
стягнення заборгованості у сумі 105633,80грн. та збитків у
розмірі 44600грн.
В С Т А Н О В И В:
ТОВ "Юзовка"звернулося до господарського суду Донецької
області з позовом про стягнення заборгованості за виконані роботи
за договором підряду у сумі 105633,80грн. та матеріальних збитків
у розмірі 44600грн. з ТОВ "Аквілон".
На підставі статті 22 Господарського суду України позивач,
заявою від 19.05.2006р. збільшив позовні вимоги, а саме, просив
додатково стягнути з відповідача неустойку у вигляді пені в сумі
13746,76грн.
Рішенням від 21.07.2006р. господарського суду Донецької
області позовні вимоги задоволено частково, а саме, стягнуто з ТОВ
"Аквілон"на користь ТОВ "Юзовка"заборгованість за виконані роботи
в сумі 95453грн., посилаючись на обгрунтованість позовних вимог в
цій частині на підставі експертного висновку.
В решті позовних вимог відмовлено.
Зокрема, судом було зазначено, що оплата грошових коштів в
якості податків до державного бюджету України не є збитками, а
стягнення пені у сумі 13746грн. не передбачено умовами договору.
За апеляційною скаргою ТОВ "Аквілон"Донецький апеляційний
господарський суд, переглянувши рішення господарського суду
Донецької області від 21.07.2006р. в апеляційному порядку,
постановою від 05.09.2006р. скасував його в частині стягнення з
ТОВ "Аквілон"95453грн.
Решту рішення залишив без змін.
Постанова мотивована тим, що відповідно до статті 42
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
висновок експерта не є обов'язковим для суду, як інші докази, а
підлягає оцінці за приписами статті 43 цього Кодексу.
Здійснюючі апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції
дійшов висновку, щодо недоведеності з боку позивача факту ухилення
відповідачем від підписання акта виконаних робіт за грудень
2004р., а також фактів що ці роботи були виконані саме в жовтні
2004р., оскільки вказаний акт таких відомостей не містить.
ТОВ "Юзовка"подало до Вищого господарсько го суду України
касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 05.09.2006р., в якій просить її скасувати,
а рішення господарського суду донецької області від 21.07.2006р.
залишити без змін, обгрунтовуючи касаційну скаргу доводами про
неправильне застосування судам апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права, зокрема, статті 849
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх
в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
за договором підряду одна сторона (підрядник)
зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням
другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та
оплати виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку,
переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її
результату замовникові.
За приписами статті 852 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
визначені права замовника у разі порушення підрядником договору
підряду.
Відповідно до пункту 1 цієї статті, якщо підрядник відступив
від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші
недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати
безоплатного виправлення цих недоліків у розумній строк або
виправити їх за свій розрахунок з правом на відшкодування свої
витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за
роботу, якщо інше не встановлено договором.
Визначені норми є продовженням норм статті 849 цього Кодексу,
які передбачають загальні права замовника під час виконання
підрядних робіт, зокрема, право у будь -який час перевірити хід і
якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Норми статті 852 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
конкретизують права замовника під час виконання робіт та
визначають підстави їх виникнення, вони мають спеціальний характер
по відношенню до норм статті 849 цього кодексу і повинні переважно
застосовуватися перед ними.
Підставами виникнення цивільних прав замовника, встановлених
статтею 852 вказаного Кодексу, є юридичні факти, або юридичні
состави.
Першим таким юридичним фактом є відступ підрядником від умов,
які передбачені договором підряду, що погіршило роботу.
Другим юридичним фактом (составом) є припущення підрядником
відповідних недоліків у роботі.
У результаті цього у замовника з'являються наступні права.
По -перше, замовник має право вимогати від підрядника
безоплатного з його сторони виправлення недоліків у розумний
строк.
По -друге, замовник має право виправити недоліки в роботі
самостійно або за участю третіх осіб та право вимагати від
підрядника відшкодування понесених при цьому витрат.
Стаття передбачає також альтернативний варіант -замовник має
право вимагати від підрядника зменшення плати за виконані роботи
на суму понесених витрат.
При цьому вибір правової поведінки у разі порушення
підрядником умов договору належить замовнику.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної
інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.06.2004р. між
сторонами був укладений договір № 1/06-04, предметом якого є
зобов'язання "Підрядчика"(позивача) виконати на свій ризик за
завданням "Замовника"(відповідача) з використанням своїх
матеріалів або матеріалів замовника з устрою фасаду будівлі.
"Замовник"в свою чергу зобов'язаний прийняти та оплати
роботи.
Сторонами підписана договірна ціна -630419грн. та локальний
кошторис 2-1-1 на суму 525088грн.
Відповідно до пункту 3.1 договору оплата здійснюється
"Замовником"щомісячно відповідно з актом виконаних робіт (Ф ВК 2В)
та довідки Ф КБЗ, підписаних сторонами за мінусом авансу на
матеріали та пропорційно виконаним обсягам робіт.
Сума авансу на придбання матеріалів складає 448000грн.
Відповідно до пункту 3.3 договору остаточний розрахунок
здійснюється "Замовником"після підписання акта приймання -передачі
виконаних робіт, включаючи усунення виявлених недоліків.
Під час здійснення апеляційного провадження, судом
апеляційної інстанції також було встановлено, що позивачем
відповідно до умов договору № 1/06-04 виконані роботи в червні,
липні, серпні, вересні 2004р. на підставі відповідних актів були
оплачені в повному обсязі, що не заперечується сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній
справі є стягнення боргу на підставі акта № 1 за грудень 2004р. за
виконані роботи в жовтні 2004р.
При цьому, відповідачем вказаний акт не був підписаний з
приводу недоліків виконаної роботи, що підтверджується актом
контрольного обстеження якості виконаних робіт ТОВ "Юзовка"та
виявлення дефектів облаштування фасаду адміністративної будівлі,
протоколом обстеження та виявлення дефектів в облаштуванні фасаду
адміністративної будівлі, який зроблено Державним проектним та
науково -дослідним інститутом промислового будівництва "Донецький
Промбудніїпроект"(т. 1 а.с. 122 -124, 135).
Для виправлення дефектів, припущених позивачем під час
ремонтних робіт та закінчення цих робіт з облаштування фасаду
будівлі, ТОВ "Аквілон"були залучені інші підрядні організації,
оскільки ТОВ "Юзовка"у встановлений договором строк, визначений у
пункті 4.1 договору № 1/06-04 (початок та закінчення робіт 90 днів
з моменту отримання авансу на розрахунковий рахунок позивача), не
мав можливості виконати умови договору (т.2 а.с. 36 -18).
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
А тому, беручи до уваги встановлені під час здійснення
апеляційного провадження обставини справи, на підставі оцінених
судом апеляційної інстанції наявних у матеріалах справи доказів за
приписами статей 42 -43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія вважає прийняту у справі
постанову такою, що відповідає нормам матеріального та
процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не
вбачається.
Викладені у касаційній скарзі доводи заявника, судова колегія
вважає непереконливими та такими, що зводяться до оцінки доказів у
справі, що за приписами статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
виходить за межі повноважень
касаційної інстанції.
Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає прийняту у
справі постанову такою, що відповідає нормам матеріального та
процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не
вбачається.
Керуючись пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-5, 111-10,-
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
05.09.2006р. у справі № 14/155 господарського суду Донецької
області залишити без змін.
Касаційну скаргу ТОВ "Юзовка" без задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач