ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 р.
№ 13/571
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової -головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
Позивача
Самойленко М.С. дов. від 29.08.06 р.
Відповідачів
Дяченко Н.О. дов. від 20.12.05 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична
консалтингова компанія "Солід"
на постанову
від 18 вересня 2006року Київського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 13/571 господарського суду міста Києва
за позовом
Відділу Державної служби охорони
при УМВС України в Сумській області
до
про
Товариства з обмеженою
відповідальністю "Юридична консалтингова компанія "Солід"
про стягнення 6368,88 грн.
ВСТАНОВИВ:
Відділ державної служби охорони при УМВС України в Сумській
області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія
"Солід", в якому, з урахуванням доповнень від 06.03.06 р., просить
стягнути з відповідача 5934 грн. - основного боргу, 434,36 грн. -
пені за період з 01.12.04р. по 01.06.05р., збитків у вигляді
недоотриманого прибутку, що становить суму двомісячної вартості
послуг охорони за договором в розмірі 11895,60 грн. у зв'язку з
неналежним виконанням останнім зобов'язань, відповідно до
укладеного між сторонами договору на охорону Конотопського заводу
поршнів № 07-0000077-04-05 від 17.11.03р.
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.03.2006 р. у
справі № 13/571 позовні вимоги задоволено частково, стягнено на
користь позивача 5934 грн. боргу, 102 грн. державного мита та 118
грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового
процесу. В задоволенні позову про стягнення збитків в сумі
11895,60 грн. та пені в сумі 434,88 грн. -відмовлено.
Рішення суду обгрунтовано тим, що оскільки договір охорони
укладено від імені відповідача, то останній зобов'язаний належним
чином виконувати умови договору, в тому числі і щодо оплати
наданих послуг з охорони.
За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою
відповідальністю "Юридична консалтингова компанія "Солід"
Київський апеляційний господарський суд постановою від 18.09.2006
року рішення господарського суду першої інстанції залишив без змін
з тих же підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична
консалтингова компанія "Солід" подало до Вищого господарського
суду України касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного
господарського суду, в якій просить скасувати рішення та постанову
та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних
вимог.
На думку заявника судами не застосовані норми матеріального
права, а саме статті 6, 11, 1000 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
Крім того, відповідач вважає, що суд порушив норми
процесуального права, а саме розглянув справу без залучення до
участі в справі ТОВ торгово-фінансової компанії
"Агроспецмоторкомплект", хоча оскаржуване рішення впливає на права
та обов'язки останнього. Дане порушення є підставою для скасування
судового рішення відповідно до статті 111 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та пояснення присутніх
у судовому засіданні представників сторін та перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи і повноти їх встановлення в рішенні та постанові суду, а
також правильність застосування господарським судом норм
процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція
рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного
господарського суду переглядає за касаційною скаргою (поданням) та
на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної
інстанції та вбачається з матеріалів справи предметом спору у
даній справі, в частині, що оспорюється в касаційному порядку, є
стягнення з відповідача 5934 грн. - основного боргу відповідно до
укладеного між сторонами договору на охорону Конотопського заводу
поршнів № 07-0000077-04-05 від 17.11.03р.
Задовольняючи позов в цій частині суди виходили з того, що
згідно зазначеного договору позивач зобов'язався здійснити послуги
охорони, а відповідач - прийняти та оплатити надані послуги.
На виконання умов договору, позивач здійснював охоронні
послуги у січні - березні 2004р.
Відповідно до пункту З розділу II договору, сторони узгодили,
що оплата за охорону відповідно до визначених тарифів охорони
здійснюється передоплатою до 5 числа поточного місяця охорони.
Відповідно до статей 161, 162 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, частини 7 статті 193 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, договір є підставою для виникнення зобов'язання, які
повинні виконуватись належним чином і в установлений законом
строк, відповідно до умов договору.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих позивачем
послуг належним чином не виконав, оскільки, як встановлено судами
оплатив надані послуги лише за січень та лютий 2004р., надані в
березні 2004р. послуги в сумі 5934 грн. позивачем неоплачені.
Договір було розірвано з 01.04.04р. за ініціативою
відповідача на підставі листа останнього №007/03-ЮК від
29.03.04р., копія якого наявна в матеріалах справи.
Таким чином судами встановлено, що відповідачем укладено
спірний договір від власного імені, умовами договору передбачено
зобов'язання відповідача розраховуватися за надані охоронні
послуги, і крім того на виконання спірного договору відповідач
оплатив надані позивачем охоронні послуги у січні та у лютому 2004
р., в зв'язку з чим суди дійшли обгрунтованого висновку, що
відповідач є зобов'язаною стороною за спірним договором та
керуючись статтями 173, 193 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
задовольнили позовні вимоги в частині основного боргу.
Крім того, апеляційний господарський суд досліджуючи
заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі встановив,
що відповідачем укладено спірний договір від власного імені,
умовами договору передбачено зобов'язання відповідача
розраховуватися за надані охоронні послуги, яке ним було частково
виконано. При цьому, в договорі охорони сторонами не було
передбачено здійснення оплати під умовою, а також відсутні
будь-які посилання на виконання договору доручення № 2-А від
06.11.2003 року Товариством з обмеженою відповідальністю
"Торгово-фінансова компанія "Агроспецмоторкомплект", яке не є
стороною договору охорони, на останнього не було покладено ніяких
зобов'язань перед позивачем, в тому числі і по оплаті послуг
охорони.
Отже, матеріали справи свідчать, що господарські суди в
порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об'єктивно розглянули в
судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили,
встановили та надали юридичну оцінка наданим сторонами доказам та
дійшли обгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних
вимог, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та
постанови колегія суддів не вбачає.
Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та
процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать
матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що,
відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не входить до компетенції Вищого
господарського суду України.
Керуючись статтями 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду м. Києва від 6 березня 2006 року
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18
вересня 2006року у справі № 13/571 господарського суду м. Києва
залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Юридична консалтингова компанія "Солід" без
задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л.Рогач