ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 р.
№ 13/267-14/157-6/183
Виший господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Плюшка I.А.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської I.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Трудовий
колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних
препаратів "Біофарма"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 11.05.2006р.
у справі 13/267-14/157-6/183 господарського суду
Iвано-Франківської області
за позовом Закритого акціонерного товариства "Трудовий
колектив Київського підприємства
по виробництву бактерійних
препаратів "Біофарма"
до 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Медікус"
2. Коломийського міжгосподарського
комбікормового заводу
про визнання права на оренду та витребування майна на суму
728569,74 грн.
Касаційну скаргу розглянуто у відкритому судовому засіданні
за участю представників:
від позивача: Федоров Д.А. ;
від відповідача-1: Антоненко В.В.;
від відповідача-2: не з'явилися
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 12.12.2006р.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся із позовом про визнання права на оренду та
вилучення об'єкта оренди - одноповерхової нежитлової споруди -
цеху по виробництву фармацевтичних препаратів, розташованого за
адресою: 78256 Iвано-Франківська області, Коломийський район, село
Підгайчики, вулиця Соборна, будинок 15 корпус 3. Позивач,
посилається на те, що право на оренду у нього виникло внаслідок
укладення договору № 22 оренди споруди від 04.08.1999р.
Відповідачі - Коломийський міжгосподарський комбікормовий
завод та ТОВ "Фармацевтична компанія "Медікус" не визнають за
позивачем права на оренду нежитлової споруди - цеху по виробництву
фармацевтичних препаратів, і в доступі до об'єкта
оренди -відмовляють.
Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області від
10.03.2006р. у справі №13\267-14\157-6\183 позов ЗАТ "Трудовий
колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних
препаратів "Біофарма" до Коломийського міжгосподарського
комбікормового заводу та ТОВ "Фармацевтична компанія "Медікус" був
задоволений. За позивачем визнано право на оренду протягом 10
(десяти) років одноповерхової нежитлової споруди - цеху по
виробництву фармацевтичних препаратів, розташованого за адресою:
78256 Iвано-Франківська області, Коломийський район, село
Підгайчики, вулиця Соборна, будинок 15 корпус 3 на умовах договору
№ 22 оренди споруди від 04.08.1999р. Також, цим рішенням
постановлено вилучити у відповідачів нежитлову споруду -цех по
виробництву фармацевтичних препаратів, розташований за адресою:
78256 Iвано-Франківська область, Коломийський район, село
Підгайчики, вулиця Соборна, 15 корпус 3 і передати його
позивачеві.
Проте, постановою від 11.05.2006р. Львівського апеляційного
господарського суду у справі №13\267-14\157-6\183 зазначене
рішення господарського суду Iвано-Франківської області від
10.03.2006р. скасовано і постановлено нове рішення, яким в позові
відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить постанову від
11.05.2006р. Львівського апеляційного господарського суду
скасувати, у зв'язку з неправильним застосуванням норм
матеріального та процесуального права, а рішення господарського
суду Iвано-Франківської області від 10.03.2006р. залишити без
змін.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет повноти їх встановлення судом апеляційної
інстанцій та правильності застосування норм процесуального права,
колегія суддів, дійшла висновку про задоволення касаційної скарги,
з наступних підстав.
Позивач звернувся до суду із позовом про визнання за ним
права на оренду протягом 10 (десяти) років одноповерхової
нежитлової споруди - цеху по виробництву фармацевтичних
препаратів, розташованого за адресою: 78256 Iвано-Франківська
області, Коломийський район, село Підгайчики, вулиця Соборна,
будинок 15 корпус 3 на умовах договору №22 оренди споруди від
04.08.1999р., вилучення цієї споруди у Коломийського
міжгосподарського комбікормового заводу, Товариства з обмеженою
відповідальністю "Фармацевтична компанія "Медікус" із подальшою
передачею її позивачеві.
ТОВ "Фармацевтична компанія "Медікус" проти позову
заперечувало, посилаючись на те, що позивач не мав права на оренду
спірного приміщення, оскільки спірне приміщення було придбане ТОВ
"Фармацевтична компанія "Медікус" у Коломийського
міжгосподарського комбікормового заводу за договором від
25.05.2000р. купівлі-продажу.
Також, ТОВ "Фармацевтична компанія "Медікус" вважає, що
позивач втратив право оренди за договором № 22 від 04.08.1999р. в
зв'язку із укладенням іншого договору оренди № 5 від 01.06.2000р.
Заслухавши представників сторін, перевіривши правильність
юридичної оцінки та повноту встановлення обставин справи,
проаналізувавши правильність застосування апеляційним та місцевим
господарськими судами норм процесуального та матеріального права,
колегія судів Вищого господарського суду України прийшла до
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області
№13/267 від 10.12.2003р. у позові Державного Київського
підприємства по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма" до
Державного підприємства Підгайчиківський спиртовий завод,
Коломийського міжгосподарського комбікормового заводу та
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія
"Медікус" відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду дане
рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постановою від 15.03.2005р. Вищого господарського суду України
рішення господарського суду Iвано-Франківської області від
03.12.2003р. та постанова Львівського апеляційного господарського
суду від 22-25.03.2004р. скасовано, а справу №13/267 передано на
новий розгляд до господарського суду Iвано-Франківської області.
В постанові від 15.03.2005р. Вищого господарського суду
України зазначено, що при новому розгляді справи суду слід
всебічно і повно перевірити доводи, на яких грунтуються вимоги та
заперечення сторін, врахувати роз'яснення Пленуму Верховного Суду
України, викладені в постанові від 29.12.1976 року №11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
і вирішити спір відповідно до закону.
Господарським судом Iвано-Франківської області, через
ліквідацію Державного Київського підприємства по виробництву
бактерійних препаратів "Біофарма" було залучено до участі у справі
його правонаступника - Закрите акціонерне товариство "Трудовий
колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних
препаратів "Біофарма".
Після встановлення дійсного власника майна в особі ТОВ
"Фармацевтична компанія "Медікус", господарський суд
Iвано-Франківської області залучив його відповідачем.
ЗАТ "Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву
бактерійних препаратів "Біофарма" були підтримані позовні вимоги
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія
"Медікус" та Коломийського міжгосподарського комбікормового
заводу.
Судом встановлено, що вимоги позивача полягають у визнанні за
ним права на оренду протягом 10 (десяти) років одноповерхової
нежитлової споруди - цеху по виробництву фармацевтичних
препаратів, розташованого за адресою: 78256 Iвано-Франківська
області, Коломийський район, село Підгайчики, вулиця Соборна,
будинок 15 корпус 3 на умовах договору № 22 оренди споруди від
04.08.1999р., вилученні цієї споруди у Коломийського
міжгосподарського комбікормового заводу, Товариства з обмеженою
відповідальністю "Фармацевтична компанія "Медікус" із подальшою
передачею її позивачеві.
ТОВ "Фармацевтична компанія "Медікус" проти позову
заперечувало, посилаючись на те, що позивач не має права оренди на
умовах договору № 22 від 04.08.1999р., оскільки був змінений
власник майна. Спірне приміщення було придбане ТОВ "Фармацевтична
компанія "Медікус" у Коломийського міжгосподарського
комбікормового заводу за договором купівлі-продажу від
25.05.2000р. Також, відповідач вважає, що позивач втратив право
оренди спірного приміщення за договором № 22 від 04.08.1999р. у
зв'язку із укладенням договору оренди № 5 від 01.06.2000р.
Як правильно встановлено господарським судом, Державне
підприємство Підгайчиківський спиртовий завод, здійснюючи у 1999
році розпорядження майном Коломийського міжгосподарського
комбікормового заводу, керуючись правами наданими за договором від
14.10.1998р. про передачу в оперативне управління Коломийського
міжгосподарського комбікормового заводу вступало у правостосунки
укладаючи угоди від імені та в інтересах Коломийського
міжгосподарського комбікормового заводу. Зокрема, за договором від
14.10.1998р. Коломийський міжгосподарський комбікормовий завод
надав ДП "Підгайчиківський спиртозавод" повноваження щодо здачі в
оренду майна з майнового комплексу Коломийського міжгосподарського
комбікормового заводу.
Як встановлено матеріалами справи, договір від 14.10.1998р.
про передачу в оперативне управління Коломийського
міжгосподарського комбікормового заводу не був оскаржений,
завершив дію згідно строків.
ДП "Підгайчиківський спиртозавод", діючи від імені та в
інтересах власника майнового комплексу Коломийського
міжгосподарського комбікормового заводу, було укладено із
позивачем договір № 22 оренди споруди від 04.08.1999р. Саме в
наслідок укладення цього договору, позивач набув права на оренду
цеху рідких кормових дріжджів, що представляло собою окремо
розташовану одноповерхову споруду, загальною площею 330 кв. м. та
загальною вартістю 6983 грн. Місце знаходження цієї споруди, було
визначено у п. 1.2 договору: Iвано-Франківська область,
Коломийський район, село Підгайчики, вулиця Заводська, 1. Пунктом
1.5 договору було визначено, що споруда потребує капітального
ремонту. Передача цієї споруди в оренду здійснювалася з метою
перепрофілювання: створення цеху фармацевтичних препаратів. Строк
оренди передбачався у 10 років, який повинен був розраховуватися,
згідно п. 4.1 договору, з моменту введення в експлуатацію цеху по
виробництву фармацевтичних препаратів, про що мав би складатися
акт. Сторони договору № 22 домовились, що орендна плата
становитиме 594 грн. на місяць, виходячи із 1,8 грн. за 1 кв. м.
Але, позивач, відповідно до п. 5.2 договору був звільнений від
сплати орендної плати на період проведення капітального ремонту.
Проте, згідно із п. 7.1 договору № 22 на позивача був покладений
обов'язок за власний рахунок здійснити капітальний ремонт споруди.
Як правильно встановлено господарським судом, майновий
комплекс Коломийського міжгосподарського комбікормового заводу
розташований на земельній ділянці у с. Підгайчики в межах вулиць
Соборної та Заводської. ДП "Підгайчиківський спиртозавод",
укладаючи договір №22 оренди споруди від 04.08.1999р. від імені та
в інтересах Коломийського міжгосподарського комбікормового заводу,
не був поінформований про точну адресу місцезнаходження об'єкту
оренди - цеху рідких кормових дріжджів.
Господарський суд дійшов правильного висновку про наявність
помилки у зазначені адреси об'єкту оренди, допущеної ДП
"Підгайчиківський спиртозавод" при укладенні договору № 22 оренди
споруди від 04.08.1999р.
Як вбачається із зібраних господарським судом матеріалів
справи, точна адреса місцезнаходження об'єкта оренди вказана у
довідці №77 від 01.12.2003р. Підгайчиківської сільської ради,
згідно якої об'єкт оренди знаходиться в с. Підгайчики, вулиця
Соборна, будинок 15 корпус 3.
Господарським судом правильно застосовані норми ст. 161
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, якою передбачено,
що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в
установлений строк, відповідно до вказівок закону та договору.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач, на виконання
зобов'язань за договором № 22 оренди споруди, замовив виконання
проектних робіт по проведенню капітального ремонту та
реконструкції цеху з виробництва фармацевтичних препаратів,
вартість яких склала 56912,40 грн.
Як вбачається із акту вибору земельної ділянки для будови
дільниці по розливу і фасуванню спирту етилового, комісія у складі
представників Коломийської райдержадміністрації, відділу
архітектури і містобудування, землевпорядного органу, управління
екологічної безпеки, санепідемслужби, держпожежнагляду, дослідивши
генплан спиртозаводу і інженерну характеристику будови, обстеживши
земельну ділянку у селі Підгайчики, вулиця Заводська, 1 дійшли до
висновку, що обрана ділянка рекомендується для погодження радою і
проведення пошукових і проектних робіт. Проектну документацію щодо
капітального ремонту та переобладнання цеху рідких кормових
дріжджів під цех розливу і фасування спирту етилового позивачем
було погоджено із Коломийською районною санітарно-епідеміологічною
станцією Міністерства охорони здоров'я України та Підгайчиківською
сільською радою Коломийського району Iвано-Франківської області.
Як встановлено господарським судом, у період з липня 1999р.
по липень 2000р. позивач здійснив капітальний ремонт цеху рідких
кормових дріжджів, реконструювавши і перепрофілювавши його у цех з
виробництва фармацевтичних препаратів. Вартість реконструкції,
відповідно до акту звірки об'ємів виконаних робіт між ЗАТ "Ганза"
та позивачем, склала 664674 грн.34 коп.
Таким чином, враховуючи вартість проектних та
будівельно-монтажних робіт, загальна сума витрат, понесених
позивачем на проведення реконструкції цеху рідких кормових
дріжджів у цех з виробництва фармацевтичних препаратів, склала
721586 грн.74коп.
Господарським судом встановлено, що Коломийський
міжгосподарський комбікормовий завод, будучи власником майна, не
чекаючи завершення капітального ремонту, продав об'єкт оренди ТОВ
"Фармацевтична компанія "Медікус". Проте, договір № 22 оренди
споруди від 04.08.1999р. розірваний не був.
Відповідно до ст. 268 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
при переході права власності на здане в найом майно
від наймодавця до іншої особи договір найму зберігає чинність для
нового власника.
Таким чином, висновки господарського суду про те, що
зобов'язання орендодавця за договором №22 оренди споруди лишилися
чинними і підлягають виконанню, підтверджуються встановленими
обставинами справи.
Посилання відповідача про те, що зобов'язання за договором №
22 оренди споруди від 04.08.1999р. були переведені у договір
оренди № 5 від 01.06.2000р., не знаходять підтвердження у
матеріалах справи.
Iз змісту договору оренди №5 від 01.06.2000р., укладеного між
ТОВ "Фармацевтична компанія "Медікус" та Державним Київським
підприємством по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма"
об'єктом оренди був цех з виробництва фармацевтичних препаратів,
розташований по вулиці Соборна будинок 15 корпус 3 у с. Підгайчики
Коломийського району Iвано-Франківської області.
За загальними правилом, відповідно до ст. 216 Цивільного
кодексу Української РСР зобов'язання припиняється виконанням,
проведеним належним чином.
Перевід зобов'язань, що виникли за договором № 22 оренди
споруди від 04.08.1999р. повинен відбуватися, відповідно до норми
ст. 220 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, лише
внаслідок угоди сторін про заміну одного зобов'язання іншим між
тими ж сторонами.
Господарським судом правильно визначено, що в наведених
договорах з боку орендодавців виступають різні сторони, що
виключає можливість застосування норм ст.220 Цивільного кодексу
Української РСР. Так, в договорі №22 оренди споруди від
04.08.1999р. орендодавцем виступає Коломийський міжгосподарський
комбікормовий завод, а в договорі оренди № 5 від 01.06.2000р.
орендодавцем виступає ТОВ "Фармацевтична компанія "Медікус".
Таким чином, висновки апеляційного суду, про перевід
зобов'язань за договором № 22 оренди споруди від 04.08.1999р. у
договір оренди № 5 від 01.06.2000р., не підтверджуються
матеріалами справи.
Як вбачається із матеріалів справи, у липні -вересні 2000р.
позивачеві було відмовлено у доступі до орендованої споруди у
зв'язку із чим, здача в експлуатацію відремонтованого та
реконструйованого цеху не відбулася. Акт введення в експлуатацію,
як того вимагає п. 5.2 договору №22 сторонами не підписувався.
Позивач, звернувся до ДП "Підгайчиківський спиртозавод із листом
№01\13-578 від 20.08.2001р., в якому вимагав усунення порушень
своїх прав та вимагав забезпечення доступу до орендованої споруди.
Відповідач-1 порушень не усунув, залишивши його без відповіді. У
листопаді 2001р. позивач звернувся до господарського суду
Iвано-Франківської області із позовом до відповідачів, в якому
вимагав стягнення вартості покращень об'єкту оренди у сумі
753761,91 грн. та розірвання договору № 22 оренди споруди від
04.08.1999р. Відповідно до рішення від 20.02.2002р. господарського
суду Iвано-Франківської області у справі № 9\458 в позові
Державному Київському підприємству по виробництву бактерійних
препаратів "Біофарма" до Державного підприємства Підгайчиківський
спиртовий завод, Коломийського міжгосподарського комбікормового
заводу та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична
компанія "Медікус" про розірвання договору № 22 оренди споруди від
04.08.1999р. та відшкодування збитків було відмовлено. Постановою
від 23.07.2002р. Львівського апеляційного господарського суду
рішення по справі № 9\458 залишено без змін.
Господарським судом правильно застосовані положення частини 2
ст. 35 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
згідно яких, факти, встановлені рішенням господарського суду
(іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду
однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в
яких беруть участь ті самі сторони.
Як вбачається із матеріалів справи, об'єкт оренди перебуває у
володінні ТОВ "Фармацевтична компанія "Медікус" і використовується
в якості цеху по виробництву фармацевтичних препаратів.
Згідно зі ст. 229 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
при укладенні договору купівлі-продажу продавець
зобов'язаний попередити покупця про всі права інших осіб на
продавану річ, зокрема, про права наймача (орендаря).
Нормами ст. 268 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
визначено, що при переході права власності на здане в
найом майно від наймодавця до іншої особи договір найму зберігає
чинність для нового власника.
Отже, відповідно до положень ст. 262 Цивільного кодексу
Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
наймодавець зобов'язаний передати
майно наймачеві у стані, що відповідає умовам договору і
призначенню майна.
З матеріалів справи відомо, що ТОВ "Фармацевтична компанія
"Медікус", якою за договором купівлі-продажу від 25.05.2000р. було
набуто право власності на об'єкт оренди, заперечує проти
збереження чинності цього договору № 22 найму споруди від
04.08.1999р.
Таким чином, господарський суд дійшов вірного висновку про
те, що договір № 22 оренди споруди від 04.08.1999р. зберігає
чинність для нового власника майна - ТОВ "Фармацевтична компанія
"Медікус".
Отже, господарський суд дійшов вірних висновків про те, що
договір № 22 оренди споруди від 04.08.1999р. не був розірваний у
встановленому порядку, а зобов'язання, які виникли щодо передачі
об'єкта оренди лишаються порушеними з боку відповідачів, оскільки
об'єкт оренди неправомірно вилучено у позивача.
Відповідно до ст. 263 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, коли наймодавець не надає у користування наймачеві
зданого ним в найом майна, наймач вправі витребувати від нього це
майно в порядку ст. 208 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, що передбачає відібрання речі у наймодавця і
передачі її йому, наймачеві. А згідно до норм ст. 48 Законом
України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
положення щодо захисту права
власності поширюються на орендаря.
З огляду на норми пункту 2 прикінцевих та перехідних положень
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(в редакції від 16 січня
2003р.) Цивільний кодекс Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції
1963 року) втратив чинність 01.01.2004р.
У відповідності до норм пункту 4 прикінцевих та перехідних
положень Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(в редакції від 16
січня 2003р.), до спірних правовідносин, слід заст осовувати норми
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції 1963
року), оскільки вони виникли до набуття чинності Цивільним
кодексом України (в редакції від 16 січня 2003р.)
Захист цивільних прав орендаря, відповідно до ст. 6
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, здійснюється
шляхом визнання цивільних прав та присудження до виконання
обов'язку в натурі.
В постанові від 11.05.2006р. Львівського апеляційного
господарського суду не надано юридичної оцінки наведеному
позивачем нормативно-правовому обгрунтуванню заявлених вимог, не
розглянуто доводів позивача щодо порушення його прав орендаря, та
не зроблено висновків щодо наявності чи відсутності підстав для
застосування до правовідносин сторін цивільно-правового інституту
захисту прав власності.
Львівським апеляційним господарським судом при прийнятті
постанови від 11.05.2006р. були неправильно застосовані норми
матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття
судового рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи та
суперечить діючому законодавству.
За таких обставин, колегія Вищого господарського суду
України, дійшла висновку, що постанова Львівського апеляційного
господарського суду від 11.05.2006р. підлягає скасуванню, а
рішення господарського суду Iвано-Франківської області від
10.03.2006р., як таке, що грунтується на матеріалах справи та
чинному законодавстві, залишенню без змін.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
1.Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
"Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву
бактерійних препаратів "Біофарма" задовольнити.
2.Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
11.05.2006р.
скасувати.
3.Рішення господарського суду Iвано-Франківської області від
10.03.2006р. у
справі №13/267- 14/157-6/183 залишити без змін.
Головуючий суддя: I. Плюшко
Судді: Г. Савенко
I. Ходаківська