ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 р.
№ 12/228пд
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака I.М., Палій
В.М., за участю представників сторін В. Хахаліна (дов. від
10.12.05), Є.Короткова, I. Дубовик (дов. від 7.12.06), розглянувши
у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного
підприємства "Донецька залізниця" на рішення від 19 червня 2006
року господарського суду Донецької області та постанову від 16
серпня 2006 року Донецького апеляційного господарського суду у
справі № 12/228 пд за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю "Димитроввантажтранс" до державного підприємства
"Донецька залізниця" про внесення змін до договору,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Димитроввантажтранс" звернулося до господарського суду Донецької
області з позовом до Донецької залізниці про внесення доповнень до
пункту 4 договору від 11 вересня 2003 року № 1/22 про експлуатацію
залізничної під'їзної колії товариства з обмеженою
відповідальністю "Димитроввантажтранс" при станції "Удачна"
Донецької залізниці абзацом наступного змісту: "Власні та
орендовані вагони під навантаження вугілля здаються власнику
під'їзної колії на черговий інтервал із розрахунку 4,5 хвилини на
вагон в попередній подачі у тому числі й ті, які прибувають по
повним вантажним документам у розмірах не більш добової заявки на
власні та орендовані вагони".
Справа неодноразово розглядалася господарськими судами і
рішенням від 19 червня 2006 року господарського суду Донецької
області (суддя I.Приходько), залишеним без змін постановою від 16
серпня 2006 року Донецького апеляційного господарського суду,
позов задоволено частково: пункт 4 договору № 1/22 від 11 вересня
2003 року доповнено абзацом такого змісту: "Диференційований
інтервал 4,5 хвилин розповсюджується на всі вагони, які подаються
на під'їзну колію і відправляються з неї", в решті позову
відмовлено.
Донецька залізниця просить судові акти скасувати з підстав
неправильного застосування господарськими судами статей 32, 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
прийняти нове рішення, яким пункт 4 договору № 1/22 від 11 вересня
2003 року залишити в редакції залізниці.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс"
просить постанову від 16 серпня 2006 року Донецького апеляційного
господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
Господарськими судами встановлено, що у вересні 2003 року
сторони уклали договір про експлуатацію під'їзної колії (далі -
Договір), а також склали протокол від 10 лютого 2004 року
коригування Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії,
в якому визначили, що подача вагонів на під'їзну колію і
зарахування їх в користування її власнику здійснюється за
диференційним інтервалом із розрахунку 4 хвилини на один вагон у
попередній подачі.
В травні 2004 року позивач погодився з пропозицією державного
підприємства "Донецька залізниця" викласти пункт 4 Договору у
новій редакції: "Подача вагонів на під'їзну колію і зарахування їх
в користування власнику під'їзної колії здійснюється за
диференційним інтервалом із розрахунку 4,5 хвилини на один вагон у
попередній подачі".
В липні 2005 року позивач направив відповідачеві пропозицію
доповнити пункт 4 Договору наступним абзацом такого змісту:
"Власні та орендовані вагони під навантаження вугілля здаються
власнику під'їзної колії з інтервалом із розрахунку 4,5 хвилини на
вагон у попередній подачі, в тому числі й ті, що прибувають по
повним вантажним документам і в розмірах, не більш добової заявки
на власні або орендовані вагони", але відповідач не погодився.
За правилами статті 188 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
зміна господарських договорів в односторонньому порядку
не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони
керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або
розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором
або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що,
якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або
уклали б його на інших умовах.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на
збільшення кількості залізничних вагонів, які залізниця подає на
під'їзні колії та надав належні докази, які свідчать про обсяги
навантаження.
За таких обставин господарські суди дійшли обгрунтованого
висновку про те, що в ході виконання Договору відбулися такі зміни
зовнішніх обставин, що істотно впливають на інтереси сторін і не
могли бути передбачені ними при його укладенні і з урахуванням
вимог пункту 4.3. Правил обслуговування залізничних під'їзних
колій, затверджених наказом від 21 листопада 2000 року № 644
( z0875-00 ) (z0875-00)
Міністерства транспорту України, задовольнили позов
частково, правомірно відмовивши в задоволенні тих вимог, які
заявлені позивачем всупереч положень Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
.
За змістом статті 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція переглядає у касаційному
порядку судові рішення на підставі встановлених фактичних обставин
справи і не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній
інстанції колегія суддів вважає, що під час розгляду справи
фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на
підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів,
висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна
юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення від 19 червня 2006 року господарського суду Донецької
області та постанову від 16 серпня 2006 року Донецького
апеляційного господарського суду у справі № 12/228 пд залишити без
змін, а касаційну скаргу Донецької залізниці без задоволення.
Головуючий, суддя
М.В. Кузьменко
Суддя
I. М. Васищак
Суддя
В. М. Палій