ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     12 грудня 2006 р.
     № 05-6-6/651
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого
     Т.Б. Дроботової,
     суддів :
     Н.О. Волковицької, Л. I. Рогач
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в  особі
Кабінету Міністрів України та  Національної  акціонерної  компанії
"Нафтогаз України" в особі Дочірньої компанії "Газ України"
     на ухвалу
     господарського м.Києва від 25.09.2006р.
     у справі
     № 05-6-6/651
     господарського суду
     м.Києва
     за позовом
     Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в  особі
Кабінету Міністрів України та  Національної  акціонерної  компанії
"Нафтогаз України" в особі Дочірньої компанії "Газ України"
     до
     Дочірнього підприємства "У.П.К.-Ресурс"
     про
     стягнення 2 482 560,05 грн.
     за участю представників:
     прокурора
     Баклан Н.Ю.
     позивача
     Онищенко I.П., дов. від 18.09.2006р. № 274/10
     відповідача
     не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений
належно)
                            ВСТАНОВИВ:
     Заступник прокурора міста Києва звернувся  до  господарського
суду м.Києва з  позовом  в  інтересах  держави  в  особі  Кабінету
Міністрів України та Національної акціонерної  компанії  "Нафтогаз
України" в особі Дочірньої компанії "Газ України" про стягнення  з
Дочірнього  підприємства  "У.П.К.-Ресурс"  на  користь   Дочірньої
компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" заборгованість за поставлений природний газ в сумі 2  482
560,05 грн.
     Ухвалою від 25.09.2006р.(суддя Ковтун С.А.) господарський суд
м.Києва відмовив в прийнятті позовної заяви на підставі  пункту  1
статті   62   Господарського   процесуального   кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Ухвала мотивована тим, що, звертаючись  з  даним  позовом  до
суду, заступник прокурора визначив орган,  уповноважений  державою
здійснювати  відповідні  функції  у  спірних  відносинах  -Кабінет
Міністрів України та  Національна  акціонерна  компанія  "Нафтогаз
України"  в  особі  Дочірньої  компанії  "Газ   України".   Однак,
заступник прокурора просив стягнути  кошти  на  користь  Дочірньої
компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України", яка не є  органом,  уповноваженим  державою  здійснювати
відповідні функції у спірних правовідносинах.
     Виходячи з викладеного, господарський суд дійшов висновку про
те що, заступник прокурора міста Києва неправильно визначив  орган
уповноважений   здійснювати   відповідні   функції    у    спірних
правовідносинах,  оскільки  позов  фактично  подано  в   інтересах
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України".
     Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави  в  особі
Кабінету Міністрів України та  Національної  акціонерної  компанії
"Нафтогаз України" в особі Дочірньої компанії "Газ України"  подав
до Вищого господарського суду України касаційну скаргу  на  ухвалу
господарського суду м. Києва від 25.09.2006р., в якій  просить  її
скасувати, та направити позовні матеріали до  господарського  суду
м.  Києва  для  вирішення  по  суті  в  зв'язку   з   неправильним
застосуванням першою інстанцією норм процесуального права.
     Зокрема заявник зазначає,  що  Кабінет  Міністрів  України  -
орган уповноважений  державою  здійснювати  відповідні  функції  у
спірних правовідносинах, оскільки з  доданих  до  позову  статутів
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та  Дочірньої
компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" вбачається, що Кабінет Міністрів України є  безпосереднім
засновником першої та  опосередковано  -  другої  організації,  що
свідчить про порушення саме державних  інтересів  при  невиконанні
відповідачем договірних зобов'язань.
     Відповідач відзив по суті  касаційної  скарги  не  надав,  не
скористався правом на участь представника в судовому засіданні.
     Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутніх  у
судовому  засіданні  прокурора   і   представника   позивача,   та
перевіривши  наявні  матеріали  справи  на  предмет   правильності
застосування  норм  процесуального   права   господарським   судом
м.Києва, колегія  суддів  вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає
задоволенню частково з таких підстав.
     Пунктом 2 статті 121 Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
          на
прокуратуру   України   покладається   представництво    інтересів
громадянина або держави в суді  у  випадках,  визначених  законом.
Відповідно  до  статті  36-1  Закону  України  "Про   прокуратуру"
( 1789-12 ) (1789-12)
         підставою представництва в суді  держави  є  наявність
порушень або загрози порушень  економічних,  політичних  та  інших
державних інтересів  внаслідок  протиправних  дій  (бездіяльності)
фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і
державою.
     Згідно з частиною 1 статті  2  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський суд  порушує  справи  за
позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до
господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор
самостійно визначає,  в  чому  саме  полягає  порушення  інтересів
держави і обгрунтовує необхідність їх захисту (частина 2 статті  2
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ).
     Конституційний суд України  в  рішенні  від  08.04.1999  року
визначив, що прокурор чи  його  заступник  у  кожному  конкретному
випадку самостійно визначає  з  посиланням  на  законодавство,  на
підставі якого подається позов, в  чому  саме  відбулося  чи  може
відбутися  порушення  матеріальних  чи  інших  інтересів  держави,
обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту  та  зазначає
орган, уповноважений державою  здійснювати  відповідні  функції  у
спірних відносинах. При цьому інтереси  держави  можуть  збігатися
повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних
органів, державних підприємств  та  організацій  чи  з  інтересами
господарських товариств з часткою державної власності у статутному
фонді.  Держава  може  вбачати  свої  інтереси  не  тільки  в   їх
діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
     Пунктом 2 резолютивної частини рішення  Конституційного  суду
України визначено, що під поняттям орган,  уповноважений  державою
здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, зазначених  в
частині 2 статті2 Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  треба  розуміти  орган  державної  влади  або  орган
місцевого самоврядування, який  законом  наділений  повноваженнями
органу виконавчої влади.
     В пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного суду
України передбачено, що орган, уповноважений державою  здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах  фактично  є  позивачем  у
справі, порушених за  позовною  заявою  прокурора  і  на  підставі
статті 2 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
є стороною в арбітражному процесі, цей орган здійснює процесуальні
дії відповідно до вимог статті 22 цього Кодексу.
     Отже, посилання  господарського  суду  м.  Києва  на  те,  що
прокурори та їх заступники подають до господарського  суду  позови
саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ  і
організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм  власності  є
правильним.
     Заявляючи  позов  про  стягнення  з  Дочірнього  підприємства
"У.П.К.-Ресурс"  на  користь  Дочірньої  компанії  "Газ   України"
Національної    акціонерної    компанії     "Нафтогаз     України"
заборгованості,  заступник   прокурора   необгрунтовано   визначив
Кабінет  Міністрів  України,  як  орган,  уповноважений   державою
здійснювати відповідні  функції  у  спірних  відносинах,  оскільки
Кабінет  Міністрів  України  не   є   позивачем   і   стороною   у
господарському процесі,  а  його  права  як  засновника  Дочірньої
компанії "Газ України"  НАК  "Нафтогаз  України"  та  Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України" врегульовані статтями  10,
41 Закону України "Про  господарські  товариства"  ( 1576-12 ) (1576-12)
          та
статтею 88 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
        .
     Таким  чином,  оскільки,  Дочірня  компанія   "Газ   України"
Національної   акціонерної   компанії   "Нафтогаз   України"    та
Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є  самостійними
господарюючими  суб'єктами,  управління  господарською  діяльністю
здійснюють  через  свої  органи  та  посадові  особи  (стаття   89
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
        ) у порядку,  визначеному
статтями 10,  41  Закону  України  "Про  господарські  товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
        , то  заступником  прокурора  пред'явлено  позов  не  в
інтересах   держави,   а   в   інтересах   самостійного   суб'єкта
господарської діяльності.
     При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у
випадках  неправильного  визначення  прокурором  позивача,   тобто
органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні  функції  у
спірних правовідносинах, господарський суд на  підставі  пункту  1
частини першої статті  63  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         повертає таку позовну заяву і  додані  до  неї
документи без розгляду, а якщо господарський суд помилково порушив
справу за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно
визначено позивачем з вимогами про захист інтересів держави, такий
позов підлягає залишенню  без  розгляду  відповідно  до  пункту  1
частини першої статті 81 цього кодексу.
     Разом з цим, господарський суд м.Києва, обгрунтовано дійшовши
висновку  про   неправильне   визначення   заступником   прокурора
позивача, органу уповноваженого  державою  здійснювати  відповідні
функції у спірних правовідносинах, помилково відмовив у  прийнятті
позовної заяви на  підставі  пункту  1  статті  62  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Враховуючи, що  за  приписами  Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          у  касаційної  інстанції   відсутні
повноваження щодо ухвалення судового акта про повернення  позовної
заяви без розгляду, справа підлягає  направленню  до  суду  першої
інстанції зі стадії порушення справи  у  господарському  суді  для
вирішення питання щодо  повернення  позовної  заяви  з  урахування
вимог статті 63 цього Кодексу.
     З огляду на викладене та  керуючись  статтями  111-5,  111-7,
111-9,  111-12,  111-13  Господарського   процесуального   кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
                           ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва в інтересах
держави  в  особі  Кабінету  Міністрів  України  та   Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Дочірньої компанії
"Газ України" задовольнити частково.
     Ухвалу господарського м. Києва від 25.09.2006р.  у  справі  №
05-6-6/651  господарського  суду  м.  Києва   скасувати,   позовні
матеріали скерувати  до  господарського  суду  м.Києва  зі  стадії
порушення справи у господарському суді.
     Головуючий  Т. Дроботова
     Судді:  Н. Волковицька
     Л. Рогач