ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     12 грудня 2006 р.
     № 9/72/06
     Вищий   господарський   суд   України   у   складі   колегії:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,  суддів  Васищака  I.М.,  Палій
В.М., за участю представника відповідача  М.  Семенова  (дов.  від
27.03.06), розглянувши касаційну  скаргу  товариства  з  обмеженою
відповідальністю  "Магнолія-Будмонтажсервіс"  на  рішення  від   7
червня  2006  року  господарського  суду  Запорізької  області  та
постанову  від  17  серпня  2006  року  Запорізького  апеляційного
господарського суду у справі № 9/72/06  за  позовом  товариства  з
обмеженою  відповідальністю  промислово-будівельної   "Гібар"   до
товариства з обмеженою відповідальністю "Магнолія-Будмонтажсервіс"
про стягнення 10 896 грн. 61 коп.,
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     У лютому 2006 року товариство  з  обмеженою  відповідальністю
"Промислово-будівельна    компанія    "Гібар"    звернулося     до
господарського суду Запорізької області з позовом до товариства  з
обмеженою    відповідальністю    "Магнолія-Будмонтажсервіс"    про
стягнення боргу у сумі 10 896 грн. 61 коп. з  підстав  невиконання
зобов'язання.
     Відповідач проти позову заперечує з  огляду  на  недотримання
контрагентом порядку здачі-прийомки виконаних робіт  та  неналежну
якість виконаних робіт.
     Рішенням  від  7  червня  2006   року   господарського   суду
Запорізької області  (суддя  О.Нечипуренко),  залишеним  без  змін
постановою від  17  серпня  2006  року  Запорізького  апеляційного
господарського суду, позов задоволено  частково:  стягнуто  9  319
грн. 27 коп. основного боргу і в частині стягнення пені в  розмірі
1 577 грн. 34 коп. позов залишено без розгляду.
     Товариство        з        обмеженою         відповідальністю
"Магнолія-Будмонтажсервіс"  просить  судові  рішення  скасувати  з
підстав неправильного застосування  господарськими  судами  статей
628, 629, 837 Цивільного кодексу України  ( 435-15 ) (435-15)
          та  прийняти
нове рішення, яким у позові відмовити.
     У  відзиві  на  касаційну  скаргу  товариство   з   обмеженою
відповідальністю "Промислово-будівельна компанія  "Гібар"  просить
судові  рішення  залишити  без  змін,  а  касаційну   скаргу   без
задоволення.
     Колегія суддів вважає, що  касаційна  скарга  задоволенню  не
підлягає.
     Господарськими   судами   встановлено,   що   відповідно   до
укладеного між сторонами договору від 1 червня 2005  року  №  01/6
позивач зобов'язався виконати  ремонтно-будівельні  роботи  згідно
проектно-кошторисній документації,  а  відповідач  -  сплатити  їх
вартість.
     За період з  червня  по  жовтень  2005  року  позивачем  були
виконані будівельно-ремонтні роботи на загальну суму 147 840  грн.
98 коп., що підтверджується актами приймання підрядних робіт,  але
відповідач розрахувався лише частково і його борг дорівнює  9  319
грн. 27 коп.
     Відповідно  до  статті  193  Господарського  кодексу  України
( 436-15 ) (436-15)
         суб'єкти господарювання та інші учасники  господарських
відносин повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним
чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
     Оскільки на час розгляду справи відповідач своїх  зобов'язань
належним  чином  не  виконав,  господарськими  судами   правомірно
застосовані  до  спірних  відносин  правила  статей  525   і   526
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         та  обгрунтовано  задоволено
позов в частині стягнення суми боргу.
     Водночас господарські  суди  правомірно  залишили  позов  без
розгляду в частині стягнення  пені,  оскільки  позивачем  не  були
виконані вимоги суду щодо  надання  обгрунтованого  розрахунку  її
розміру.
     За змістом  статей  33  і  34  Господарського  процесуального
кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          кожна  сторона  повинна  довести  ті
обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
     Всупереч вказаним статтям, відповідач не надав  господарським
судам доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють  його
від цивільної відповідальності.
     За змістом статті 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція переглядає  у  касаційному
порядку судові рішення на підставі встановлених фактичних обставин
справи  і  не  має  права  встановлювати  або  вважати  доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або   постанові
господарського суду  чи  відхилені  ним,  вирішувати  питання  про
достовірність того чи іншого доказу, про  перевагу  одних  доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
     Отже,  з  урахуванням  меж  перегляду  справи  в   касаційній
інстанції колегія  суддів  вважає,  що  під  час  розгляду  справи
фактичні її обставини були встановлені  господарськими  судами  на
підставі  повного  і  об'єктивного  дослідження  поданих  доказів,
висновки судів відповідають  цим  обставинам  і  їм  дана  належна
юридична оцінка з правильним застосуванням  норм  матеріального  і
процесуального права.
     Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Рішення  від  7  червня   2006   року   господарського   суду
Запорізької  області  та  постанову  від  17  серпня   2006   року
Запорізького апеляційного господарського суду у справі  №  9/72/06
залишити без змін,  а  касаційну  скаргу  товариства  з  обмеженою
відповідальністю "Магнолія-Будмонтажсервіс" без задоволення.
 
     Головуючий, суддя
     М.В. Кузьменко
     Суддя
     I. М. Васищак
     Суддя
     В. М. Палій