ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     12 грудня 2006 р.
     № 7/418
     Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
     Головуючого судді Кузьменка М.В.,
     суддів Васищака I.М.,
     Палій В.М.,
     розглянувши   касаційну   скаргу   Приватного    підприємства
"Аптечний  склад  №2"   на   постанову   Київського   апеляційного
господарського суду від 27.09.2006р. та ухвалу господарського суду
м. Києва від 15.08.2006р.
     у справі  №7/418 господарського суду м. Києва
     за позовом Відкритого акціонерного товариства "Луганськмлин"
     до відповідача  Приватного підприємства "Аптечний склад №2"
     про зобов'язання вчинити дії
 
                     за участю представників:
     ВАТ "Луганськмлин" -Петренко Ю.О.;
     ПП "Аптечний склад №2" - Колісник О.В.; Сисоєва Ю.Ю.
                      в с т а н о в и л а :
     Відкрите акціонерне товариство "Луганськмлин"  звернулося  до
господарського суду м. Києва з позовом та просило суд  зобов'язати
відповідача - Приватне підприємство "Аптечний склад  №2"  виконати
умови додаткової угоди №1  від  21.10.99р.  до  договору  №53  від
24.12.98р.,  а  саме  прийняти  простий   вексель   №713220782955,
емітований ТОВ "Вікор Трейд" номінальною вартістю 321 127,04грн.
     Вимоги  позивача  обгрунтовані  не  виконанням   відповідачем
додаткової угоди №1 від  21.10.99р.,  якою  передбачено  прийняття
вищевказаного векселя в  рахунок  оплати  поставленої  за  умовами
договору №53 від 24.11.98р. техніки (а.с.2-3).
     Ухвалою господарського суду м. Києва від  15.08.2006р.  даний
позов прийнято до розгляду (а.с.1).
     Також позивачем заявлено клопотання  про  вжиття  заходів  до
забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі  наказу
господарського   суду   Луганської   області   від    04.11.2005р.
№14/207(17/429) про стягнення з ВАТ "Луганськмлин" на  користь  ПП
"Аптечний  склад  №2"  заборгованості  у   сумі   393   758,54грн.
(а.с.4-5).
     Ухвалою  господарського  суд  ум.  Києва   від   15.08.2006р.
клопотання  позивача  задоволено,  з  метою  забезпечення   позову
зупинено  стягнення  на  підставі   наказу   господарського   суду
Луганської області №14/207(17/429) від 04.11.2005р. про  стягнення
з ВАТ "Луганськмлин" на користь ПП "Аптечний  склад  №2"  боргу  в
сумі 393 758,54грн. (а.с.16-17).
     Ухвала суду мотивована тим, що невжиття заходів  забезпечення
позову   може   у   подальшому   утруднити    виконання    рішення
господарського суду у даній справі.
     Постановою Київського апеляційного  господарського  суду  від
27.09.2006р. ухвалу господарського суду м. Києва від  15.08.2006р.
залишено без змін (а.с.90-91).
     Не погоджуючись з прийнятими у  справі  судовими  актами,  ПП
"Аптечний склад  №2"  звернулося  до  Вищого  господарського  суду
України  з  касаційною  скаргою  та  просить   їх   скасувати,   а
провадження у справі припинити.
     Вимоги касаційної скарги обгрунтовані порушенням судами  норм
процесуального права.
     Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в  силу  положень  ч.2
ст.111-13 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  касаційні  скарги  на  ухвали
місцевого або апеляційного  господарських  судів  розглядаються  у
порядку, передбаченому для розгляду касаційних  скарг  на  рішення
місцевого    господарського    суду,    постанови     апеляційного
господарського  суду,  проаналізувавши   на   підставі   фактичних
обставин справи застосування норм матеріального  і  процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну
скаргу такою,  що  підлягає  частковому  задоволенню  з  наступних
підстав.
     Відповідно до ст.66 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  господарський
суд за заявою сторони, прокурора чи його  заступника,  який  подав
позов,  або  з  своєї  ініціативи  має  право  вжити  заходів   до
забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в  будь-якій
стадії провадження у справі,  якщо  невжиття  таких  заходів  може
утруднити чи зробити неможливим виконання  рішення  господарського
суду.
     Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для
вжиття заходів до забезпечення  позову  є  достатньо  обгрунтоване
припущення про те, що невжиття заходів до  забезпечення  позову  у
подальшому утруднить  або  зробить  неможливим  виконання  рішення
господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.
     Перелік заходів до забезпечення позову визначений  ст.67  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         і розширеному тлумаченню не підлягає.
     У  відповідності  з  ст.67  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
           позов
забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові  суми,  що
належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета  спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або  іншого
документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
     Звертаючись до  суду  з  даним  позовом,  ВАТ  "Луганськмлин"
просив суд зобов'язати відповідача -ПП "Аптечний склад№2" прийняти
цінний папір -простий вексель №713220782955, номінальною  вартість
321 127,07, емітований ТОВ "Вікор-Терйд" Разом з тим, судом заходи
до забезпечення позову вжиті  без  врахування  можливого  у  даній
справі способу захисту, який обрано  позивачем,  і  з  урахуванням
якого може бути прийнято рішення у даній справі  (також  див.  п.6
роз'яснення президії ВАСУ від 23.08.94р. №02-5/611).
     Так, відповідно до оскаржуваної ухвали, зупинено стягнення на
підставі  наказу  господарського  суду  Луганської   області   від
04.11.2005р. №14/207(017/429). Разом  з  тим,  предметом  спору  у
даній справі не є зазначений виконавчий документ. Так, позивач  не
просить його визнати таким, що не підлягає виконанню.
     Таким  чином,  забезпечуючи  позов  визначеним   оскаржуваною
ухвалою  способом,  суд  першої   інстанції   допустив   порушення
вищенаведених норм процесуального права, на що не  звернула  увагу
апеляційна інстанція.
     Крім того, приймаючи ухвалу про забезпечення позову  у  даній
справі таким способом, суд  першої  інстанції  не  взяв  до  уваги
положення наступних норм права.
     В силу  ст.115  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  рішення,  ухвали,
постанови  господарського  суду,  що  набрали  законної  сили,   є
обов'язковими на всій території України і виконуються  у  порядку,
встановленому  Законом   України   "Про   виконавче   провадження"
( 606-14 ) (606-14)
        .
     Зазначене положення є реалізацією  основного  конституційного
принципу судочинства, визначеного ч.5 ст.124  Конституції  України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        , щодо обов'язковості рішення суду.
     Рішення   господарського   суду   Луганської   області    від
06.09.2005р. у справі №14/207(17/429), на виконання  якого  видано
наказ, стягнення за яким зупинено  оскаржуваною  ухвалою,  набрало
законної сили і не скасовано в установленому порядку.
     При цьому,  перегляд  судових  рішень  здійснюється  судовими
установами відповідних інстанцій у  певному,  визначеному  законом
порядку.
     Крім того, порядок визнання  наказу  таким,  що  не  підлягає
виконанню, встановлений ст.117 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        . В силу ч.2
ст.117 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          відповідна  заява  розглядається
господарським судом, який видав наказ.
     За таких обставин, прийняті у справі судові  акти  підлягають
скасуванню як такі, що прийняті з  порушенням  вищенаведених  норм
процесуального права.
     Вимоги скаржника щодо припинення провадження у  даній  справі
не можуть бути розглянуті касаційною  інстанцією,  оскільки  судом
першої інстанції  не  закінчено  стадію  судового  розгляду  і  не
прийнято  відповідній  судовий  акт,  який  може  бути   предметом
касаційного оскарження.
     На підставі викладеного, керуючись ст.ст.111-5,111-7,  111-9-
111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія суддів
 
                     П О С Т А Н О В И Л А :
     1. Касаційну скаргу Приватного підприємства  "Аптечний  склад
№2" задовольнити частково.
     2. Постанову Київського апеляційного господарського суду  від
27.09.2006р.  та  ухвалу  господарського   суду   м.   Києва   від
15.08.2006р. у справі №7/418 скасувати.
     3. Справу повернути до господарського суду м. Києва.
     Головуючий суддя Кузьменко М.В.
     Судді Васищак I.М.
     Палій В.М.