Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Базальт-Iмпекс", м. Світловодськ Кіровоградської області (далі -ТОВ НВФ "Базальт-Iмпекс")

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.07.2006 та

постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2006

зі справи № 5/113

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Iнпол-Трейд", м. Кременчук Полтавської області (далі - ТОВ "Iнпол-Трейд")

до ТОВ НВФ "Базальт-Iмпекс"

про розірвання договору та повернення майна на суму 645 000 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача -Цимболі Ю.В.,

відповідача -не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.07.2006 (суддя Змеул О.А.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 (колегія суддів у складі: Джихур О.В. -головуючий, судді Коршун А.О. і Виноградник О.М.), позов задоволено повністю: розірвано договір від 23.10.2003 № 1 (далі - Договір № 1) безоплатного користування майном, укладений ТОВ НВФ "Базальт-Iмпекс" і Цимболею Юрієм Вячеславовичем (далі -Цимболя Ю.В.) про передачу в тимчасове безоплатне користування трьох установок різання злитку "Алмаз 12М" (далі - установки), власником яких є ТОВ "Iнпол-Трейд"; у ТОВ НВФ "Базальт-Iмпекс" вилучено установки та їх повернуто ТОВ "Iнпол-Трейд"; на ТОВ НВФ "Базальт-Iмпекс" віднесено судові витрати зі справи. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції з посиланням, зокрема, на статті 770, 783, 827 Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ), статтю 188 Господарського кодексу України (436-15) (далі -ГК України (436-15) ), виходили з наявності підстав для розірвання Договору і відповідно -повернення майна (установок), оскільки останнє використовується відповідачем зі справи не за цільовим призначенням.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ НВФ "Базальт-Iмпекс" просить оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи скасувати та відмовити у задоволенні позову. Скаргу мотивовано тим, що господарськими судами безпідставно не застосовано до спірних правовідносин положення пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) та статті 329 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) , порушено приписи статей 4 і 4-2 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ), а також прийнято рішення, які стосуються прав і обов'язків особи, що не брала участі в справі, а саме -"власника майна Курбанова А.Р." (яким підписано касаційну скаргу як генеральним директором ТОВ НВФ "Базальт-Iмпекс").

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України (1798-12) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

ТОВ НВФ"Базальт-Iмпекс" надіслало до Вищого господарського суду України телеграму з проханням "відкласти розгляд справи у зв'язку з хворобою" представника цього товариства. Вищий господарський суд України не знайшов підстав для задоволення відповідного клопотання з огляду на відсутність доказів неможливості явки представника ТОВ НВФ "Базальт-Iмпекс" у судове засідання та з урахуванням можливості розгляду касаційної скарги без участі відповідного представника.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних рішень та прийняття нового рішення зі справи з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- Цимболею Ю.В. і ТОВ НВФ "Базальт-Iмпекс" укладено Договір № 1 тимчасового безоплатного користування обладнанням -установками №№ 233, 542 і 259; у преамбулі цього договору Цимболя Ю.В. зазначений як власник відповідного майна, а назване товариство -як користувач. За Договором № 1:

його укладено строком на 10 років починаючи з дати підписання акта приймання-передачі;

за відповідним актом від 23.10.2003 установки передано Цимболею Ю.В. ТОВ НВФ "Базальт-Iмпекс";

обладнання надається у безоплатне користування;

визначено випадки (пункт 4.1), за наявності яких дію цього договору може бути припинено, зокрема, у разі використання користувачем обладнання "не у відповідності до умов договору та технічної документації";

- на зборах учасників ТОВ "Iнпол-Трейд" 08.09.2005 прийнято рішення про те, що учасник цього товариства Цимболя Ю.В. додатково вносить до статутного фонду ТОВ "Iнпол-Трейд" установки (за тими ж номерами) загальною вартістю 645 000 грн.; за актом приймання-передачі від 08.09.2005 Цимболя Ю.В. передав установки до статутного фонду ТОВ "Iнпол-Трейд";

- 09.09.2005 здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Iнпол-Трейд"; у пункті 3.5 його статуту зазначено вклад Цимболі Ю.В. до статутного фонду цього підприємства у вигляді агрегатів різання злитків на пластини "Алмаз-12М" (УР.СЭ-150-005) загальною вартістю 645 000 грн.;

- згідно з пунктом 2.2 ТУ "Автоматизований агрегат різки злитків та пластини УР.СЭ-150-005 формуляр 3.104.020 ФО" установки використовуються для автоматичної різки на пластини злитків напівпровідникових матеріалів, сапфіру, гадаліній -галієвого гранату; матеріали справи свідчать (а. с. 74-81), що ТОВ НВФ "Базальт-Iмпекс" використовує установки для різки природного каменю;

- Договором № 1 не передбачена можливість його розірвання в односторонньому порядку; ТОВ "Iнпол-Трейд" зверталося до ТОВ НВФ "Базальт-Iмпекс" з вимогою щодо дострокового розірвання цього договору, але її залишено без відповіді.

Причиною спору в даній справі є питання про наявність або відсутність підстав для розірвання Договору № 1 за позовом ТОВ "Iнпол-Трейд".

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України (435-15) договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 188 ГК України (436-15) передбачено, зокрема, що:

- сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором;

- у разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Крім того, статтею 329 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) , на яку також посилалися попередні судові інстанції і яка була чинною на час укладення Договору № 1, було визначено, що вимагати дострокового розірвання договору безоплатного користування майном вправі той, хто передав майно у безоплатне користування.

Таким чином, закон установив певне коло осіб, які мають право на звернення до суду з вимогою про розірвання договору і не наділив таким правом третіх осіб, які не виступають стороною в договорі, що є предметом спору.

З установлених попередніми судовими інстанціями обставин справи вбачається, що сторонами Договору № 1 були з одного боку громадянин Цимболя Ю.В., з іншого - ТОВ НВФ "Базальт-Iмпекс". Тобто позивач у даній справі - ТОВ "Iнпол-Трейд" -не був стороною цього договору (тим, хто передав майно). Крім того, за висновками названих судових інстанцій не встановлено відносин правонаступництва позивача стосовно громадянина Цимболі Ю.В. за Договором № 1, так само як і інших підстав заміни кредитора у зобов'язанні за відповідним договором (статті 512, 513 ЦК України (435-15) ). З урахуванням наведеного закон не надавав ТОВ "Iнпол-Трейд" права на звернення з позовом про розірвання зазначеного договору, і в зв'язку з цим позов не підлягав задоволенню. Не могли бути задоволені й вимоги щодо повернення установок ТОВ "Iнпол-Трейд", оскільки ці вимоги безпосередньо випливали з вимог про розірвання зазначеного договору.

Що ж до визначення власника майна (установок), то воно не входило до предмету доказування в даній справі і може бути предметом окремого спору.

Таким чином, задовольнивши позов ТОВ "Iнпол-Трейд" про розірвання Договору № 1, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим оскаржувані рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 111-9 - 111-11, 122 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Базальт-Iмпекс" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.07.2006 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 зі справи № 5/113 скасувати.

3. У задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Iнпол-Трейд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Базальт-Iмпекс" 3 267, 50 грн. державного мита, сплаченого з апеляційної скарги, і 3 267, 50 грн. державного мита, сплаченого з касаційної скарги, всього 6 535, 00 грн.

5. Здійснити поворот виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.07.2006 зі справи № 5/113 (у разі подання товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Базальт-Iмпекс" відповідних заяви та довідки, зазначених у статті 122 ГПК України (1798-12) ) в частині:

вилучення у товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Базальт-Iмпекс" трьох установок різання злитків "Алмаз 12М" №№ 223, 242, 259 вартістю 645 000 грн. та повернення їх товариству з обмеженою відповідальністю "Iнпол-Трейд";

стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Базальт-Iмпекс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Iнпол-Трейд" 6 535, 00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Кіровоградської області.