ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 р.
№ 2-14/2638-2006(2-14/13249-2005)
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака I.М., Палій
В.М., за участю представників сторін А. Гайченка (дов. від
20.12.05), Ю. Гончарова (дов. від 8.12.06) розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" на
постанову від 14 квітня 2006 року Севастопольського апеляційного
господарського суду у справі № 2-14/2638-2006 за позовом
акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" до
товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація ТАIР", третя
особа-спільне підприємство "Зелений мис", про розірвання договору
та стягнення 164 000 грн.,
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2006 року акціонерно-комерційний банк соціального
розвитку "Укрсоцбанк" звернувся з позовом до господарського суду
Автономної Республіки Крим до товариства з обмеженою
відповідальністю "Асоціація ТАIР" про розірвання договору від 23
грудня 1992 року про співпрацю і сумісну діяльність з підстав
істотного порушення його умов та відшкодування збитків у розмірі
164 000 грн., завданих розірванням договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Асоціація ТАIР"
проти позову заперечує, стверджуючи, що цілей сумісної діяльності
ще не досягнуто; грошові кошти перераховувалися позивачем не на
умовах договору від 23 грудня 1992 року; позивачем не дотриманий
порядок розірвання договору; відсутня вина позивача у простроченні
виконання; пропущений строк позовної давності.
Рішенням від 26 січня 2006 року господарського суду
Автономної Республіки Крим позов задоволено з мотивів істотного
порушення відповідачем умов договору.
Постановою від 14 квітня 2006 року Севастопольського
апеляційного господарського суду (судді Н. Горошко, В. Сотула, В.
Гонтарь) рішення скасовано і в позові відмовлено з мотивів
відсутності вини відповідача у невиконанні умов договору та
пропуском позивачем строку позовної давності.
Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк"
просить постанову скасувати з підстав порушення господарським
судом частини п'ятої статті 267 та статті 614 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
та залишити в силі рішення місцевого
господарського суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Асоціація ТАIР"
проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні
просить відмовити.
Спільне підприємство "Зелений мис" свого ставлення до
касаційної скарги не висловило і право на участь в судовому
засіданні свого представника не використало.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає за умови зміни мотивувальної частини постанови, що
переглядається у касаційному порядку.
Господарськими судами встановлено, що 23 грудня 1992 року
позивач і відповідач уклали договір про співпрацю і спільну
діяльність (без створення юридичної особи), на умовах якого
сторони вступили у господарські відносини по будівництву і
експлуатації санаторія "Зелений мис", а також вчиненню
різноманітних угод, наданню комплексу кредитних, розрахункових та
фінансових послуг, оренді.
Сторони також встановили, що позивач перераховує відповідачу
78 976, 4 тис. рублів, а відповідач, в свою чергу, після введення
в четвертому кварталі 1993 року санаторія в експлуатацію передасть
позивачеві двадцять двомісних номерів.
Встановлюючи обставини, на які посилається позивач як на
підставу позову, господарські суди не звернули уваги на доводи
відповідача стосовно недотримання позивачем вимог статті 188
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно до частини 1 статті 206 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарське
зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил,
встановлених статтею 188 цього Кодексу.
За правилами статті 188 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати
договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за
договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання
договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції
повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Лише у разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання
договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з
урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право
передати спір на вирішення суду.
Зазначені правила є нормами матеріально-правовими, а не
процесуальними і визначений Господарським кодексом України
( 436-15 ) (436-15)
порядок розірвання договору не можна ототожнювати з
досудовим порядком врегулювання спору.
Місцевим господарським судом встановлено, що позивач не
надсилав на адресу відповідача відповідної пропозиції, а отже не
дотримався порядку розірвання договору і зазначена обставина є
підставою для відмови в позові.
Крім того, господарський суд апеляційної інстанції
неправильно застосував до спірних правовідносин позовну давність.
Господарським судом не враховано, що відносини сторін
випливають з договору простого товариства, строк дії якого
поширюється на весь період існування санаторію "Зелений мис"
(пункт 6.1. договору) і учасник може зробити заяву про розірвання
договору у будь-який час його дії.
Відповідно до частини першої статті 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого або постанови апеляційного
господарського суду є порушення або неправильне застосування норм
матеріального або процесуального права.
Оскільки господарський суд апеляційної інстанції дійшов
правильного висновку про відмову в позові, але при цьому допустив
помилку у застосуванні норми матеріального права, суд касаційної
інстанції вважає за необхідне змінити мотивувальну частину
постанови, залишивши в силі резолютивну її частину.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерно-комерційного банку соціального
розвитку "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.
Постанову від 14 квітня 2006 року Севастопольського
апеляційного господарського суду у справі № 2-14/2638-2006
змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції даної
постанови.
В решті постанову від 14 квітня 2006 року Севастопольського
апеляційного господарського суду залишити без змін.
Головуючий, суддя
М. В. Кузьменко
Суддя
I. М. Васищак
Суддя
В. М. Палій