ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 р.
№ 2-11/8037-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченко О.С.-головуючого
Панової I.Ю.,
Яценко О.В.
розглянувши касаційну скаргу
Сакської міської ради
на рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.04.2006
у справі
господарського суду
№ 2-11/8037-2006
Автономної Республіки Крим
за позовом
ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Основа"
до
1.Комбінату комунальних підприємств
2.Євпатарійського міжміського бюро реєстрації та технічної
інвентаризації
про
визнання договору дійсним
за участю представників сторін:
ліквідатор Комбінату комунальних підприємств -Юрченко Д.Ю.
від ТОВ " Будівельно-інвестиційна компанія "
Основа" -Смородина А.Є.
від Сакської міської ради -Ромашов Д.Б.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
25.04.2006 у справі № 2-11/8037-2006 (суддя Цикуренко А.С.)
позовні вимоги задоволено частково. Визнано біржовий договір
купівлі-продажу від 28.03.2006 дійсним. Визнано право власності за
ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Основа" на нерухоме майно,
розташоване на території міського пляжу м. Саки. Зобов'язано
Євпаторійське міжміське бюро реєстрації та технічної
інвентаризації зареєструвати право власності ТОВ
"Будівельно-інвестиційна компанія "Основа" на зазначене нерухоме
майно. В іншій частині провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Сакська міська рада
звернулась до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в
якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 25.04.2006 у справі № 2-11/8037-2006, прийняти
нове, яким в позові відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що зазначене нерухоме майно
не могло перебувати на балансі Комбінату комунальних підприємств і
включено в ліквідаційну масу, оскільки рішенням Сакської міської
ради від 27.12.2000 року було проведено відчуження у Комбінату
комунальних підприємств зазначеного нерухомого майна . Сакська
міська рада -власник зазначених будівель і власник земельної
ділянки, на якої розташовані зазначені об'єкти, а також орендар
землі -ТОВ " Промагросоцпроект" не були залучені до участі у
справі.
Колегія судів Вищого господарського суду України,
переглянувши в касаційному порядку рішення місцевого
господарського суду на підставі встановлених фактичних обставин
справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм
матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого:
- як встановлено судом першої інстанції, між Комбінатом
комунальних підприємств та ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія
"Основа" укладено договір купівлі-продажу від 28.03.2006 № 02214,
зареєстрованого Таврійської товарно-сировинною біржею . Згідно
якого Комбінат комунальних підприємств продав , а Товариство з
обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія
"Основа" придбало будівлі, розташовані на території міського пляжу
м.Саки : будівля (літ.В), площею забудівлі 218,1 кв.м.; будівля
(літ. Г), площею забудівлі 154,0 кв.м.; будівля (літ.Д), площею
забудівлі 88,9 кв.м.; будівля (літ.Е), площею забудівлі 666,1
кв.м.; будівля (літ.Н), площею забудівлі 20 кв.м.; будівля
(літ.М), площею забудівлі 36,6 кв.м.; убиральня на 10 вічок
(літ.У2), площею забудівлі 43,0 кв.м.; убиральня на 8 вічок (літ.
У3), площею забудівлі 35,4 кв.м.; умивальник площею забудівлі 26,3
кв.м.; умивальник площею забудівлі 21 кв.м.; умивальник площею
забудівлі 22,7 кв.м.; кухня відкрита площею забудівлі 21,6 кв.м.;
кухня відкрита площею забудівлі 22,5 кв.м.; кухня відкрита площею
забудівлі 18,7 кв.м.; кухня відкрита площею забудівлі 23,2 кв.м.;
убиральня на 8 вічок; естакада для огляду автомашин; каса площею
забудівлі 10,3 кв.м.; умивальник площею забудівлі 27,1 кв.м.;
умивальник площею забудівлі 23,8 кв.м.; кухня відкрита площею
забудівлі 24,1 кв.м.; кухня відкрита площею забудівлі 28,1 кв.м.;
огорожа автостоянки №1 довжиною 199,7 м/п ; огорожа автостоянки №2
висотою 0,5 м. довжиною 465,5 м/п.
Відповідно п.п.1.4, 1.5 договору вартість об'єкту складає 61
000 грн.
Судом зазначено, що відповідно до платіжних доручень №3 від
28.03.2006 р. та №4 від 28.03.2006 р., Товариством з обмеженою
відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Основа"
виконало свої обов'язки, згідно умовам біржового договору
купівлі-продажі від 28.03.2006 р., у повному обсязі.
Судом також зазначено, що у ході ліквідаційної процедури
ліквідатором було виявлено майно, що належить Комбінату
комунальних підприємств - структурний підрозділ автостоянки,
територія міського пляжу на вул.Морській м.Сакі. Згідно оціночних
актів на службові споруди та внутрішньо дворові споруди
домоволодіння інвентарної справи ЄМБРТI господарем споруд є
Комбінат комунальних підприємств, м.Сакі.
Вказане майно після проведення 07.03.2006 р. інвентаризації
було включено ліквідатором до ліквідаційної маси Комбінату
комунальних підприємств м.Саки на підставі ст.26 Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
. Право власності продавця підтверджується
відповідними документами, що містяться в матеріалах справи, а саме
: Статутом Комбінату комунальних підприємств (п.1.7 Статуту) та
інвентарними карточками обліку основних коштів.
Місцевий суд посилається на те, що відповідно до п.4.1
Статуту Комбінату комунальних підприємств м.Саки майно
підприємства складають оборотні засобі, а також другі коштовності,
розмір яких відображається у балансі підприємства, та вони
належать підприємству на праві повного господарського ведення.
Здійснює право повного господарського ведення, підприємство
володіє та користується вказаним майном за своєю угодою.
Відповідно до ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський
суд, керуючись законом, всебічно, повно і об'єктивно розглядає в
судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності.
Згідно з ст. 4-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судове рішення
приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин
справи.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
рішення суду першої інстанції винесено з порушенням вимог ст.43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
при неповному з'ясуванні фактичних
обставин справи.
Відповідно до вимог ст.26 Закону України " Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
усі види майнових активів
банкрута, які належать йому на праві власності або повного
господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури
та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу
ліквідаційної маси за винятком об'єктів житлового фонду, в тому
числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів
комунальної інфраструктури які в разі банкрутства підприємства
передаються в порядку, встановленому законодавством, до
комунальної власності відповідних територіальних громад без
додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Згідно з ч.1 ст.30 Закону України " Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
після проведення інвентаризації та оцінки майна
банкрута, ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих
торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок
продажу майна банкрута.
Судом не досліджено, чи включене взагалі в процедурі
банкрутства та на якій саме підставі ліквідатором до ліквідаційної
маси Комбінату комунальних підприємств зазначене в рішенні майно,
та чи набув продавець право власності на зазначене майно, та на
підставі яких доказів, який саме порядок продажу спірного майна
був встановлений комітетом кредиторів банкрута у справі про
банкрутство.
Також судом при винесенні рішення та визнанні зазначеного
договору дійсним не враховані вимоги ст. 657 Цивільного Кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, щодо нотаріального посвідчення договорів
купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу,
житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна .
Крім того, судом не надана оцінка предмету договору
купівлі-продажу, у тому числі, відповідно до вимог ст. 181 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, в рішенні не з'ясований правовий статус
спірного майна, порядок його відчуження, виходячи з вимог Закону
України " Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, а
також при прийнятті рішення про визнання права власності не
з'ясований правовий статус земельної ділянки, на якої розташоване
майно яке придбано за договором купівлі-продажу, відповідно до
вимог глави 27 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої
інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи
та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського
суду. Вищенаведене свідчить про неповноту дослідження
господарським судом обставин справи, що мають суттєве значення для
розгляду справи.
Положеннями ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази.
На підставі наведеного та враховуючи межі перегляду справи в
суді касаційної інстанції, Колегія суддів дійшла висновку про
необхідність скасування оскаржуваного рішення та направлення
справи на новий розгляд господарському суду Автономної Республіки
Крим.
При новому розгляді суду першої інстанції необхідне, крім
того, з'ясувати можливість залучення до участі у справі осіб, які
мають майнові вимоги на предмет спору.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Сакської міської ради задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
25.04.2006 у справі № 2-11/8037-2006 скасувати.
Справу № 2-11/8037-2006 направити на новий розгляд до
господарського суду Автономної Республіки Крим .
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді I.Ю. Панова
О.В. Яценко