ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2006 р.
№ 36/235
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Ковтонюк Л.В.
Чабана В.В.
за участю представників:
позивача Копусь А.А. довіреність від 07.10.2005
відповідача Бут В.А. довіреність № 7/8-283-25/53
10.10.2006
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу
Підприємства "Валентина"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2006
у справі
господарського суду
№ 36/235
міста Києва
за позовом
Підприємства "Валентина"
до
Управління з питань комунального майна, приватизації та
підприємництва Шевченківської районної в місті Києві ради
про
визнання права користування нежитловими приміщеннями
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2006 року підприємство "Валентина" звернулось до
господарського суду міста Києва з позовом до Управління з питань
комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської
районної в місті Києві ради про визнання права користування
нежилими приміщеннями загальною площею 222,3 кв.м в будинку № 7А
по вул. Старовокзальній в м. Києві. У позові підприємство
"Валентина" зазначило, що між Управлінням з питань комунального
майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної в
місті Києві ради та підприємством "Валентина" було укладено
договір оренди нежитлових приміщень № 5658/4 від 10.09.2002
загальною площею 222,3 кв.м, розташованих в будинку № 7А по вул.
Старовокзальній в м. Києві, строком з 10.09.2002 по 01.01.2005.
Оскільки після закінчення строку договору позивач продовжував
користуватися вказаними приміщеннями, підприємство "Валентина"
вважає, що згідно чинного законодавства України дія договору
оренди № 5658/4 від 10.09.2002 продовжена на тих самих умовах до
24.04.2007.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.05.2006
(суддя Трофименко Т.Ю.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 05.09.2006 (колегія у складі
суддів: Брайка А.I, Бившевої Л.I., Студенця В.I.), у задоволенні
позову відмовлено. При прийнятті рішення суди виходили з того, що
рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2005, у справі
№ 4/338, яким задоволено позов Управління з питань комунального
майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної в
місті Києві ради про виселення підприємства "Валентина" з
нежитлових приміщень загальною площею 222,3 кв. м. в будинку 7-А
по вул. Старовокзальній в місті Києві, встановлено факт
безпідставного зайняття підприємством "Валентина" вказаного
нежитлового приміщення у зв'язку із закінченням строку дії
договору № 5658/4 від 10.09.2002 з 01.01.2005. Тому відсутні
підстави для задоволення вимог позивача.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями
підприємство "Валентина" звернулось з касаційною скаргою, в якій
просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення
позову. В обгрунтування скарги зроблено посилання на те, що суди
невірно застосували норми матеріального права: ст. 17 Закону
України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
,
ст. 764 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, та порушили норми процесуального
права: ст.ст. 4-2, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі встановлених
фактичних обставин справи застосування норм матеріального і
процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта,
знаходить необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги з
наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10.09.2002 між
Управлінням з питань комунального майна, приватизації та
підприємництва Шевченківської районної в місті Києві ради та
підприємством "Валентина" було укладено договір № 5658/4 оренди
нежилих приміщень загальною площею 222,3 кв.м, розташованих в
будинку № 7А по вул. Старовокзальній в м. Києві, які належать
територіальній громаді Шевченківського району м. Києва. Пунктом
6.2 вищевказаного договору сторони визначили термін дії договору з
10.09.2002 по 01.01.2005. В пунктах 6.3, 6.4 вказаного договору
зазначено, що після закінчення строку дії договору оренди
орендоване приміщення (будинок) має бути звільнено і передано
орендодавцю за актом на протязі трьох днів. В разі користування
об'єктом оренди після припинення дії даного договору, орендар
зобов'язаний вносити плату за час фактичного користування
приміщеннями до передачі його за актом орендодавцю в розмірі
орендної плати. Продовження строку дії договору оренди на вказане
приміщення можливе лише в разі видання нових розпорядчих
документів, тобто в порядку укладання договору.
Суд апеляційної інстанції погодився з правомірністю висновку
суду першої інстанції щодо відмови у позові, враховуючи, що
господарським судом міста Києва у справі № 4/338 встановлено факт
закінчення строку дії договору № 5658/4 від 10.09.2002 з
01.01.2005, тому позивач безпідставно займає нежитлові приміщення.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти,
встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який
вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не
доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь
ті самі сторони.
За таких обставин постанову суду апеляційної інстанції
прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права,
підстав для її скасування Вищий господарський суд України не
вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Підприємства "Валентина" залишити без
задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
05.09.2006 у справі № 36/235 залишити без змін.
Головуючий суддя В.Карабань
судді: Л.Ковтонюк
В.Чабан