ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2006 р.
№ 16/412
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Карабаня В.Я.
суддів :
Ковтонюк Л.В., Чабана В.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
Колективного підприємства "Виробничо-торгова фірма "Кастр і
К-о"
Трухан Б.О., Федченко М.О.
ВАТ "Iвано-Франківськголовпостач"
Сафулько С.Ф.
розглянувши касаційну скаргу
Колективного підприємства "Виробничо-торгова фірма "Кастр і
К-о"
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2006
у справі
№ 16/412
господарського суду
Iвано-Франківської області
за позовом
Колективного підприємства "Виробничо-торгова фірма "Кастр і
К-о"
до
ВАТ "Iвано-Франківськголовпостач"
про
стягнення 140 305, 75 грн.
Постанова приймається 11.12.06 у зв'язку з тим, що розгляд
справи двічі відкладався, 09.10.06 - за заявою відповідача,
30.10.06 -за заявами обох сторін.
Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області
(суддя Калашник В.О.) від 28.03.06 позов задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ "Iвано-Франківськголовпостач" на користь
Колективного підприємства "Виробничо-торгова фірма "Кастр і К-о"
139 188, 64 грн. як вартість заподіяних збитків.
В решті позову відмовлено.
Львівський апеляційний господарський суд (судді: Д.Новосад,
О.Михайлюк, Г.Мельник) переглянув вказане рішення і постановою від
20.06.06 скасував його та прийняв нове рішення, яким в позові
відмовив.
Колективне підприємство "Виробничо-торгова фірма "Кастр і
К-о" вважає, що постанова апеляційної інстанції прийнята з
порушенням норм матеріального та процесуального права, тому
просить її скасувати, а рішення місцевого суду, як законне та
обгрунтоване, залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ
"Iвано-Франківськголовпостач" просить постанову апеляційної
інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення,
оскільки вважає її необгрунтованою.
Разом з тим, у відзиві зазначено, що рішення у цій справі
зачіпає права та інтереси фізичної особи, а тому спір повинен
розглядатись в судах загальної юрисдикції.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників
сторін, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Колективним підприємством "Виробничо-торгова фірма "Кастр і
К-о" заявлено позов до ВАТ "Iвано-Франківськголовпостач" про
стягнення 140 305 грн. 75 коп., які за підрахунками позивача
складаються: із вартості недостачі товарно-матеріальних цінностей
на суму 100 881 грн. 32 коп., вартості переоціненої переведеної
зворотної тари в розряд покупної - на суму 38 356 грн. 20 коп. та
1 068 грн. 23 коп. збитків від інфляції.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що він з
відповідачем 10.06.03 уклав договір оренди колективного майна №
149. Пунктом 1.4 цього договору, стверджує позивач, передбачено,
що ВАТ "Iвано-Франківськголовпостач" передає, а Колективне
підприємство "Виробничо-торгова фірма "Кастр і К-о" приймає в
тимчасове користування складські приміщення для зберігання пива та
безалкогольної продукції. А згідно з п. 10 Договору, відповідач
здійснює організацію обліку та відпуск продукції позивачу, яка
зберігається на орендованій площі і несе за неї повну матеріальну
відповідальність, яка покладається на працівника складу за угодою
між ним і позивачем та договором про повну матеріальну
відповідальність між відповідачем та працівником складу.
За твердженням позивача, відповідно до розпорядження
відповідача за № 22 від 26.05.04 було здійснена комісійно
приймання-передача товарно-матеріальних цінностей, яка оформлена
інвентаризаційним описом станом на 31.05.04 і в результаті якої
виявлено недостачу ТМЦ на суму 100 881 грн. 32 коп.
Крім того, позивач додатково просить суд стягнути з
відповідача на його користь 38 356 грн. 20 коп. збитків,
заподіяних йому внаслідок порушення відповідачем умов договору та
1 068 грн. 23 коп. збитків від інфляції.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову,
господарський суд Iвано-Франківської області послався на те, що на
виконання умов договору від 10.06.03 за № 149, укладеного між
сторонами, позивач уклав договір про повну матеріальну
відповідальність з працівником складу № 1, який належить
відповідачу і переданий в оренду позивачу. Згідно умов договору
від 10.06.03 за № 149 та умов договору про повну матеріальну
відповідальність з працівником складу № 1 Палагніцькою Я.В.,
орендодавець (відповідач у справі) зобов'язаний був здійснювати
організацію обліку та відпуск продукції орендарю, а завідуючий
складом № 1 зобов'язаний був забезпечити зберігання довірених їй
матеріальних цінностей; вести облік, складати і надавати у
встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух
залишків довірених йому матеріальних цінностей.
Однак, за висновком місцевого суду, внаслідок неналежного
виконання трудових обов'язків завідуючою складом Палагніцькою
Я.В., була допущена недостача товарно-матеріальних цінностей, що
підтверджується актом від 31.05.04 та аудиторським висновком від
07.11.05. Цим же висновком підтверджено наявність та розмір
збитків, завданих позивачу внаслідок недостачі тари, яка в зв'язку
з цим була переведена з розряду зворотної в розряд покупної.
Що стосується збитків від інфляції, то в рішенні зазначено,
що в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки згідно
ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
вони нараховуються за прострочення
виконання грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що часткове задоволення позову місцевим судом
здійснено на підставі ст. ст. 611, 625 та ст. 1172 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Тобто, судом застосовані норми, які випливають з договірних
та позадоговірних зобов'язань, однак при цьому не зазначено в якій
частині позов задоволено по договірним зобов'язанням, і в якій -по
позадоговірним зобов'язанням .
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, апеляційна
інстанція погодилась з тим, що місцевий суд правильно встановив
обставини справи, однак при цьому апеляційною інстанцією
зазначено, що висновки місцевого суду є помилковими, оскільки
відповідно до вимог ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст. 1172 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
позивач повинен довести наявність всіх
складових, необхідних для притягнення відповідача до цивільної
відповідальності: збитків заподіяних працівником відповідача під
час виконання ними своїх трудових обов'язків, безпосередній
причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і
розмір відшкодування.
Iз змісту постанови вбачається, що апеляційною інстанцією не
дано оцінку правомірності застосування місцевим судом ст. 611 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
А із змісту рішення місцевого та постанови апеляційного
господарського судів випливає, що вказані суди не дослідили
виконання сторонами умов пунктів 10, 11 договору оренди
колективного майна без права викупу від 10.06.03 № 149 в частині
здійснення орендодавцем організації обліку та відпуску продукції
орендарю і оплати за вказані послуги. Якщо не виконувались, то які
причини невиконання умов договору.
Тобто, місцевий та апеляційний господарські суди не повно
з'ясували обставини, що мають значення у справі.
Крім того, із рішення та постанови випливає, що вказані
процесуальні документи торкаються прав та обов'язків особи, яка не
була залучена до участі у справі, а саме, гр. Палагніцької Я.В.,
що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, є
безумовною підставою для скасування цих рішень.
З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 п. 3 ст.
111-9, ст.ст. 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Колективного підприємства
"Виробничо-торгова фірма "Кастр і К-о" задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
20.06.2006 та рішення господарського суду Iвано-Франківської
області від 28.03.2006 у справі № 16/412 скасувати, а справу
передати до господарського суду Iвано-Франківської області на
новий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий, суддя В.Карабань
Судді Л.Ковтонюк
В.Чабан