ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2006 р.
№ 3/149 (П3/315)
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Ковтонюк Л.В.
Чабана В.В.
за участю представників:
позивача Стариковський Є.В. довіреність № 504
від 12.11.2006
відповідача 1 не з'явився
відповідача 2 не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговодхоз"
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
13.06.2006
у справі
господарського суду
№ 3/149 (П3/315)
Дніпропетровської області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна
компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських районних
електричних мереж
до відповідачів:
1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговодхоз"
2.Любимівської сільської ради Дніпропетровського району
Дніпропетровської області
про
стягнення 1 280 390,41 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
02.11.2005 (колегія у складі суддів Юзікова С.Г., Кожан М.П.,
Примак С.А.) позов Відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі
Дніпропетровських районних електричних мереж до Товариства з
обмеженою відповідальністю "Енерговодхоз" (далі - ТОВ
"Енерговодхоз") та Любимівської сільської ради про стягнення
заборгованості за спожиту електроенергію задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Енерговодхоз" 664 568,11 грн. боргу, 1 700 грн.
витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу. У задоволенні решти позовних вимог
відмовлено. У задоволенні вимог до Любимівської сільської ради
відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 13.06.2006 (колегія у складі судів: Крутовських В.I.,
Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є.) вказане рішення господарського
суду Дніпропетровської області змінено, викладено резолютивну
частину його в наступній редакції: "Позов задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ "Енерговодхоз" на користь Відкритого акціонерного
товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі
Дніпропетровських районних електричних мереж 318 324,76 грн.
заборгованості за активну електричну енергію, 28 712,77 грн.
заборгованості за реактивну електричну енергію, 33 413,24 грн.
пені, 172 238,78 грн. за перевищення обсягів договірних величин,
110 875,60 грн. по актах, 881,03 грн. витрат по держмиту і 61 грн.
витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу,
видавши наказ. У решті позову відмовити."
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 13.06.2006 в частині задоволених вимог про
стягнення пені, ТОВ "Енерговодхоз" звернулось з касаційною
скаргою, в якій просить її в цій частині вимог скасувати, та
прийняти нове рішення посилаючись на порушення судом норм
матеріального права в частині визначення розміру пені за
прострочення оплати електроенергії.
В судове засідання 11.12.2006 не з'явились представники ТОВ
"Енерговодхоз" та Любимівської сільської ради Дніпропетровського
району Дніпропетровської області. Враховуючи, що про час і місце
розгляду справи останні повідомлені належним чином, Вищий
господарський суд України вважає за можливе розглянути справу за
їх відсутності.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі встановлених
фактичних обставин справи застосування норм матеріального і
процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта,
знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково,
виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої та другої статті 549 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше
майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення
боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, яка обчислюється у
відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання
за кожен день прострочення виконання. Згідно із частиною другою
статті 551 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо предметом неустойки є
грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом
цивільного законодавства.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, сторони у п. 4.6
договору № 598 від 28.04.2002 про постачання електричної енергії
передбачили, що при порушенні строків оплати за споживання
електроенергії, передбачених пунктами 4.2, 4,3 договору, споживач
сплачує енергопостачальнику пеню у розмірі подвійної облікової НБУ
від суми заборгованості за кожний день прострочки.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно п. 4.2
договору № 598 від 28.04.2002 про постачання електричної енергії
оплату за спожиту електричну енергію споживач зобов'язався
здійснювати самостійно шляхом перерахування грошових коштів
постачальнику на поточний рахунок зі спеціальним режимом
користування, остаточний розрахунок здійснити за фактично спожиту
електроенергію у розрахунковому місяці до першого числа місяця,
наступного за розрахунковим.
Суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку щодо
застосування до відповідача штрафних санкцій за неналежне
виконання договірних зобов'язань, передбачених пунктом 4.2, 4.3
договору № 598 від 28.04.2002 про постачання електричної енергії.
Статтею 175 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
встановлено, що майнові
зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин,
регулюються Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
з урахуванням
особливостей, передбачених Господарським кодексом України
( 436-15 ) (436-15)
.
При реалізації в судовому порядку відповідальності за
правопорушення у сфері господарювання відповідно до ст. 223 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
застосовуються скорочені строки позовної
давності, передбачені Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо
інші строки не встановлено цим Кодексом.
Суди не врахували, що згідно ст. 256 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може
звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права бо
інтересу. Відносно стягнення неустойки (штрафу, пені) цей термін
відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
обмежено в
один рік.
Згідно із ч. 5 ст. 261 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за
зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної
давності починається зі спливом строку виконання.
Статтею 232 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
визначено порядок
застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх
нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті встановлено, що
нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання
зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором,
припиняється через шість місяців, коли зобов'язання мало бути
виконано.
Отже, суди прийшли до необгрунтованого висновку про стягнення
з відповідача пені за весь зазначений позивачем у розрахунку пені
період з 02.08.2004 по 01.02.2005, враховуючи, що з позовом до
господарського суду Дніпропетровської області Відкрите акціонерне
товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі
Дніпропетровських районних електричних мереж звернулось
10.02.2005. Окрім того, за цим розрахунком позивачем нараховано
пеню на суму заборгованості відповідача, яка утворилась (як
зазначено у позові) за період з 01.10.2002 по 01.01.2005.
За таких обставин всі судові рішення у даній справі в частині
вимог про стягнення пені підлягають скасуванню, а матеріали справи
в цій частині вимог -направленню на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-9 -111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Енерговодхоз" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 13.06.2006 та рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 02.11.2005 в частині задоволених вимог про стягнення
пені у справі № 3/149 (П3/315) скасувати, матеріали справи № 3/149
(П3/315) в частині вимог про стягнення пені направити на новий
розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий суддя В.Карабань
судді: Л.Ковтонюк
В.Чабан